Добровыльне страх.врожаю с/г культур ы багаторыч.нас

Одним із найбільш ризикованих видів страхування є вирощування врожаю сільськогосподарсь­ких культур та багаторічних насаджень. Воно може проводиться як в обов’язковій, так і в добровільних формах. Рослинництво найбільше з усіх галузей сільськогосподарського виробництва піддається,впливу несприятливих природнокліматичних умов, які прийнято поділяти на дві групи: 1) постійні, тобто звичайні для даної місцевості фактори - короткий
вегетаційний період, середньорічні коливання температури повітря,
низька якість ґрунту та ін.; 2) незвичайні, випадкові відхилення від нормальних умов розвитку рослин: ранні заморозки, град, посуха, повінь, довготривала
відсутність опадів. Для реалізації завдання щодо поширення страхового захисту с/г товаровиробників усіх форм власності було прийнято ряд законодавчих актів, які передбачають здійснення такого виду страхування в обов'язковій та добровільній формах.

Під час настання страхового випадку при страхуванні врожаю досить складною є проблема визначення збитку, завданого господар­ству. Тому прийнято порівнювати фактичний урожай поточного року з середнім урожаєм, яке господарство отримало за попередні п'ять ро­ків. У деяких випадках (розорювання нових земельних площ, зрошен­ня нових земель) можливий розрахунок збитку на основі прогнозного врожаю, який господарство могло б отримати при відсутності страхо­вого випадку (за нормальних погодних умов).

Страхувальниками с/г культур можуть ви­ступати всі юридичні та фізичні особи, що використовують земельні угіддя.

Об'єктами страхування в рослинництві є всі види с/г культур: зернові, зернобобові, технічні, овочеві, кормові, баштанні, урожай садів, виноградників, теплиць. Страховим ризиком вважається недобір, або повна загибель вро­жаю внаслідок стихійного лиха або іншого незвичайного явища. Ра­зом із втратами від загибелі чи пошкодження врожаю відшкодову­ються також витрати, пов'язані з пересівом чи підсівом культур після стихійного лиха. Страховими випадками є град, засуха, вимерзання, повінь, пожежа, злива, буря, заморозок, сель. Крім того, до страхових подій відносять ще вимокання, випрівання, спричинені стихійним ли­хом. Вартість урожаю с/г продукції для цілей страхування можна визначити множенням планової площі посіву тієї чи іншої культури на середньорічну врожайність (у розрахунку на один гектар) за останні п'ять років і на погоджену зі страховиком ціну за одиницю продукції. Страхова сума не повинна бути вищою за 70% вартості врожаю (50% - у разі обов'язкового страхування врожаю). Решта вартості продукції у випадку її знищення при настанні страхових обставин покривається за рахунок ресурсів господарства. Страхова сума залежить від технології вирощування тієї чи іншої культури. Страхові премії обчислюються по кожній культурі шляхом мно­ження вартості врожаю зі всієї площі посіву на тарифну ставку. Страхові платежі мають бути сплачені в повному обсязі або в розмірі не менше як 25% річної суми зі страхування сільськогос­подарських культур. Страхові тарифи мають відповідати агро-кліматичним зонам України.Страховим випадком повинен вважатися саме недорід. Питання зводиться до того, щоб визначити граничне значення недороду при проведенні актуарних розрахунків. Кожен страховик повинен зібрати ту ретроспективну статистику щодо недобору урожаю, яка характерна для даного регіону. Крім цього, при розрахунку страхових тарифів потрібно застосовувати франшизу, яка дає змогу значно скоротити рівні страхових платежів і зрівноважити попит та пропозицію на страхову послугу. При проведенні актуарних розрахунків і дослідженні характеру страхового ризику потрібно орієнтуватися як на статистику стихійних лих і несприятливих погодних умов, так і на статистику коливання врожайності сільськогосподарських культур, які страхуються, за регіонами, де будуть проводитись операції зі страхування врожаю.

Поиск по сайту: