Форми та види статистичного спостереження

Поняття про статистичне спостереження, його значення.

Статистичне спостереження – це науково організований збір масових даних про явища та процеси, які відбуваються в суспільстві.

Об’єкт спостереження – це статистична сукупність явищ і процесів, що підлягає дослідженню.

Одиниця статистичного спостереження – це та первинна ланка з якої мають бути одержані необхідні статистичні дані.

Спостереження буде статистичним тоді, коли:

1) вивчаються статистичні закономірності (ті закономірності, які проявляються в масовому процесі у великої кількості одиниць сукупності)

2) ведеться реєстрація фактів, які заносяться у відповідні документи і підлягають подальшому аналізу.

Статистичне спостереження може бути:

Первинне спостереження – це реєстрація даних, що надходять безпосередньо від об’єкта.

Вторинне спостереження – це збирання раніше зареєстрованих і оброблених даних.

Завдання статистичного спостереження:

1. одержання вірогідних даних;

2. повнота даних;

3. порівнюваність даних у просторі і часі;

4. своєчасність та доступність даних.

Статистичне спостереження проводиться в ІІІ етапи:

І. Підготовка спостереження – на цьому етапі складається план;

ІІ. Реєстрація статистичних даних – проводиться збір інформації.

ІІІ. Формування бази даних – проводиться контроль за нагромадженням даних та їх збиранням.

План статистичного спостереження.

Будь-яке статистичне спостереження планується і проводиться за певним планом.

План статистичного спостереження містить дві частини:

1) програмно-методологічна частина;

В програмно-методологічній частині визначається мета спостереження, об’єкт спостереження та розробляється програма.

Програма – це перелік питань, на які повинні бути отримані відповіді в процесі дослідження.

Відповіді на питання записуються в документ особливої форми, який називається статистичний формуляр.

Статистичний формуляр – це обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичних даних про нього.

Характерні елементи формулярів:

ü змістовна частина, яка має перелік питань;

ü зведена графа для запису відповідей та шифрів;

ü титульна та адресна частини.

2) організаційна частина.

Ця частина вказує:

- місце – де безпосередньо реєструються ознаки окремої одиниці сукупності в статистичних формах;

- час – це той час, до якого відносяться дані зібраної інформації (наприклад, сезон при дослідженні в сільському господарстві). Важливість цього показника в тому, що ми маємо досліджувати об'єкт в його звичайному стані;

Час може бути об'єктивним і суб'єктивним.

Об'єктивний час – це момент чи період часу, до якого відносяться зібрані дані.

Суб'єктивний час – це дата або період, протягом якого збирають дані.

Наприклад, при складанні платіжного балансу країни за рік, об'єктивний час:1.01.2007 – 31.12.2007, суб'єктивний час: 10.01.2008-17.01.2008 (якщо інформація збиралась у цей проміжок часу)

- хто буде проводити: органи державної статистики, окремі установи, інститути, лабораторії чи окремі люди;

- строк проведення – початок і кінець збору інформації;

- графік проведення;

- матеріально-технічну базу;

- форми, способи і види статистичного спостереження.

Форми та види статистичного спостереження.

Існує дві основні форми статистичного спостереження:

1) Статистична звітність – це головна форма статистичного спостереження, за її допомогою статистичні органи отримують необхідні статистичні дані від підприємств та фірм у вигляді обов’язкових звітів про їхню роботу за встановленими формами та у відповідні строки.

Властивості звітності:

ü обов’язковість;

ü вірогідність;

ü систематичність.

2) Спеціально організоване статистичне спостереження проводиться з метою отримання додаткових статистичних даних, які відсутні в звітності, або з метою їх перевірки.

Перепис – це суцільне або вибіркове спостереження масових явищ з метою визначення їх розміру та складу на певну дату.

Обліки – це суцільне спостереження масових явищ, які ґрунтуються на даних огляду, опитування та документальних записів.

Спеціальні обстеження – це несу цільні спостереження окремих масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності.

Є два види переписів:

1. переписи, які проводяться на підставі даних обліку і звітності підприємств, їх можуть проводити робітники підприємств, установ під керівництвом органів державної статистики.

2. переписи, які проводяться на підставі спеціально організованої реєстрації даних.

Види статистичного спостереження:

- за часом проведення статистичне спостереження поділяється на: одноразове, періодичне і поточне.

Поточне (безперервне) спостереження – спостереження, яке здійснюється в часі безперервно коли факти, події і явища реєструються в момент їх виникнення. Прикладом може бути реєстрація шлюбів, розлучення інші операції органів запису громадських актів.

Одноразові спостереження – проводяться для вивчення якогось явища на певний момент часу у разі потреби. Прикладом одноразового спостереження може бути перепис населення.

Періодичні спостереження - повторюється через певні заздалегідь встановлені проміжки часу. Прикладом періодичного – перепис обладнання, залишків сировини і матеріалів.

- за повнотою охоплення одиниць спостереження статистичне спостереження поділяється на:

Суцільне спостереження – це таке спостереження, при якому реєстрації підлягають всі одиниці сукупності.

Несуцільне спостереження – це таке спостереження, при якому лише певна частина одиниць сукупності підлягає реєстрації.

Несуцільне спостереження може бути:

а) вибірковим – таке спостереження, при якому сукупність фактів характеризується за деякою частиною, відібраною випадково;

б) спостереження основного масиву – полягає в тому, що з усієї сукупності одиниць вивченню підлягає переважна їх частина (обсяг досліджувальної ознаки становить > 50%).

в) монографічне спостереження – передбачає детальний опис невеликої кількості або окремих одиниць сукупності, які можуть вважатися типовими.

г) анкетне спостереження – ґрунтується на принципі добровільного заповнення окремими особами надісланих їм анкет.

Поиск по сайту: