АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Україна на початку ХХ століття

Читайте также:
  1. SOS, або Лісапетна моя Україна
  2. XVIII ст., з одного боку, - століття, в якому Україна втратила політичну автономію, а з іншого, відбувся розквіт української культури, яка йшла в ногу з Європою.
  3. Але спочатку фашистські, як, власне, й більшовицькі групи в Росії та націонал-соціалістичні – у Німеччині, були малочисельними й малопомітними в політичному житті.
  4. Американський інституціоналізм початку XX ст.
  5. Англійська література ІІ половини ХХ століття
  6. Базис у момент початку хеджування склав – 50 центів; у момент завершення він склав – 35 центів. Хто виграє від такої зміни базису?
  7. В Україні дипломатичне красномовство започаткувалося у часи Київської Русі,
  8. В) у 90 роки ХХ століття.
  9. Вища освіта в Україні в ХІХ – початку ХХ століть
  10. До минулого століття в структурі переважало вугілля – тепер нафта
  11. Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
  12. Друга половина XX століття

 

На українських землях. які входили до складу Росії на початку ХХ ст. зберігалися феодальні пережитки у суспільстві. Головними з них були поміщицькі землеволодіння й необмежена монархія. Збереження цих пережитків визначало соціально-економічну та політичну кризу в країні, що призвела до першої російської революції 1905–1907 рр. Головним питанням цієї революції було аграрне. Прем’єр-міністр Росії П.А. Столипін проголосив курс на реформування аграрного сектора. Комплекс заходів, розпочатих указом 9 листопада 1906 р. був логічним продовженням модернізаційних процесів у Росії середини ХІХ ст. В основі цієї аграрної реформи були 3 головні ідеї:

1) зруйнування селянської общини;

2) дозвіл селянину отримувати землю у приватну власність (хутір або відруб);

3) переселення селян у малонаселені райони Сибіру, Середньої Азії та Північного Кавказу.

Стрижнем реформи була ставка на власну ініціативу й конкуренцію, яким протистояли традиційна общинна рівність у бідності.

Хоча здійснення цієї реформи обіцяло покращення ситуації, селянство зустріло її насторожено. В Україні з 1906 по 1915 р. з общин вийшли близько 30 5 дворів від загальної кількості. На Правобережжі та у Полтавській губернії общинне землеволодіння зникло назавжди. Українські селяни склали близько 1 млн. переселенців.

Отже, Столипінська аграрна реформа прискорила розвиток капіталістичних відносин на селі. Проте загалом поставлені завдання не вирішила.

Західноукраїнські землі, які входили до складу Австрійської імперії (Галичина, Буковина та Закарпаття), продовжували, за висловом М.С. Грушевського, залишатися найбільш відсталим та глухим кутом Європи. Ще у другій половині ХІХ ст. посилилося аграрне перенаселення. Це викликало І масову еміграцію українців. Це була 1 хвиля української міграції – через трудові мотиви.

У міжнародних відносинах початок ХХ ст. характеризувався у Європі створенням двох протилежних один одному воєнно-політичних блоків: Антанти та Троїстий союз. 1 січня й914 року почалася І Світова війна, яка за своїми масштабами і наслідками не мала собі рівних за всю попередню історію людства. Вона мала несправедливий, загарбницький характер для усіх країн (виключаючи маленьку Сербію, для якої це була війна за свою незалежність).

Для українського народу розпочата війна стала братовбивчою війною, бо їм довелося змагатися по обидва боки фронту. Крім того, Галичина протягом усієї війни була плацдармом воєнних дій. Ця територія переходила то до Росії, то до Австро-Угорщини, тому українському населенню довелося випробувати на собі жорстокість воєнної адміністрації – як російського, так і австрійського боку.

І Світова війна розділила український народ не тільки лінією фронту, але й ідейно, оскільки частина української громади підтримувала у війні Росію, а частина – Австро-Угорщину.

Таким чином, на початку ХХ ст. українські землі були розділені між Російською та Австрійською імперіями. Але ще більш катастрофічні наслідки мав ідейний розкол в українському суспільстві.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)