Параметри факторів, що впливають на якість товарів

Тема 1. Значення, сутність та пріоритетні напрями управління якістю в Україні

План

1. Проблема якості продукції на сучасному етапі.
2. Зачення та сутність якістю.
3. Фактори, що забезпечують якість.
4. Пріоритетні напрями управління якістю в Україні.

Література 1, 2, 4, 11, 9, 16-18, 23,30.

1. Проблема якості продукції на сучасному етапі.

. Якість – комплексне поняття, що характеризу ефективність всіх сторін діяльності: розробка стратегії, організації виробництва, маркетинг і ін. Роль і значення якості постійно зростає під вливом розвитку технологій виробництва та потреб людини. Поліпшення якості продукції є одним з головних завдань розвитку економіки країни. У ринковій економіці проблема якості є важливим фактором підвищення рівня життя, економічної, соціальної і екологічної безпеки.

Якість сукупність характеристик об’єкта (індивідуально описуваний і розглядуваний процес, послуга, продукція, організація, система чи певна комбінація з них), щодо її здатності задовольняти встановлені та передбачені потреби

Якість продукції пов’язана з усіма сторонами діяльності суспільства. Проблема якості є найважливішим фактором підвищення рівня життя, екологічної безпеки, соціальної безпеки, економічної безпеки

Якість, як і її поняття, пройшли багатовіковий шлях розвитку.

Таблиця 1

Історична еволюція поняття якості

Категорія якості відображає важливу сторону об'єктивної дійсності об'єкта - визначеність. Одночасно з цим філософи всіх часів і народів розуміли, що саме якість є основою для удосконалювання якості продукції, а також розвитку матеріальної культури.
Якість - сукупність характеристик продукції, які визначають її здатність задовольнити встановлені і передбачувані потреби. В деяких довідкових джерелах “якість” визначається як “зручність використання” або “відповідність призначенню”, або “задоволення потреб споживача”, або “відповідність вимогам”. Все це відображає тільки деякі сторони якості, визначеної вище.

Однак у наш час виявилося, що для практичної діяльності одних філософських сентенцій явно недостатньо і для ефективної спільної діяльності людей термінологію, пов'язану із визначенням якості, необхідно стандартизувати.
Використання терміна "якість" з філософської сентенції перейшло в лексикон суто прикладної діяльності - виробництва, але при цьому зберігається філософський зміст - якість є основою для подальшого удосконалювання продукції

У визначенні "якість" містяться два терміни, що вимагають пояснення. Це терміни "потреба" і "об'єкт".

Потреби виникають із незадоволеності вимог будь-якого споживача (в тому числі - суспільства), необхідних для його нормальної життєдіяльності, і спрямовані на усунення цієї незадоволеності.
Ринок орієнтований не просто на задоволення потреб споживачів, а на задоволення платоспроможного попиту, що випливає з його потреб.
У визначенні якості поняття потреб є вихідним. Їхні характеристики повинні відповідати характеристикам якості об'єкта і бути не гірше характеристик, визначених стандартами.
Об'єкт - те, що може бути індивідуально описане і розглянуте.

До об’єктів, якість яких можна оцінити належать:

· продукція;

· процедури;

· виробничі системи;

· послуги;

· управлінська діяльність;

· технологічні процеси;

· кваліфікація персоналу;

· методи;

· операції;

· організаційні структур.

Існує взаємозв'язок якості продукції з прибутком, отриманим від її реалізації. Але прибуток не є метою виробничої діяльності, а є наслідком задоволення потреб споживача.
При організаціїї підприємства підприємець в першу чергу визначає для себе - які потреби своїх майбутніх споживачів буде задовольняти його продукція. Якщо розглядати підприємницьку діяльність у цьому ключі, то прибуток є премією за те, наскільки точно підприємець зміг вгадати бажання споживачів його продукції найдешевшим для підприємця способом. І наскількі точніше він вгадає ці потреби і повніше продукція підприємця задовольнить ці потреби, то й вище буде прибуток. У цьому випадку прибуток є наслідком усієї діяльності підприємця.

Оцінити, наскільки продукт виділяється на ринку з урахуванням сучасного розуміння якості, можна по ступені задоволеності споживача. Ступінь задоволеності споживача залежить від того, як він (свідомо чи несвідомо) сприймає і оцінює:

§ показники рівня якості (надійність, ремонтопридатність, безпеку в експлуатації і споживанні, і т.і);

§ відповідність продукту його функціональному призначенню;

§ відповідність ціни якості та рівню експлуатаційних витрат;

§ характер і наявність засобів інформації про продукт (привабливість упакування, наявність інформаційних етикеток, вірогідність реклами і т.п.);

§ якість післяпродажного обслуговування (швидкість і чіткість обслуговування, допомога покупцю, наявність і умови гарантійних зобов'язань, навчання правилам експлуатації і споживання і т.д.);

§ можливість вибору продукту.

Звідси модель поводження споживачів на ринку при виборі виробу чи послуги визначається можливістю для покупця придбати коштовний і корисний продукт за оплачену ціну і з урахуванням майбутніх витрат споживання. Ця модель може бути описана наступною формулою оцінки якості:

,

де V – цінність і корисність продукту;

М – сукупні витрати (ціна, що заплатив споживач, майбутні витрати експлуатації і споживання).

Японська концепція оцінки і управління якістю передбачає чотири рівні якості (рис..1)

Четвертий рівень.

Відповідність прихованим

потребам

Третій рівень.

Відповідність фактичним

вимогам ринку

Другий рівень.

Відповідність використанню

Перший рівень.

Відповідність стандарту

1950-ті рр. 1960-ті рр. 1970-ті рр. 1980–2000-ті рр.

Рис. 1. Динаміка рівнів якості

Перший рівень полягає у відповідності властивостей нового товару вимогам стандартів.

Другий рівень пов'язаний з умовами використання. Продукція повинна не тільки відповідати вимогам стандарту, але і задовольняти експлуатаційні вимоги. Тільки з врахуванням взаємозв'язку цих двох складових якості товар може користатися попитом.

Третій рівень передбачає відповідність продукції фактичним вимогам ринку. Цей рівень обумовлює високу якість продукції при досить низькій ціні. Головною умовою такої єдності є бездефектне виробництво.

Четвертий рівень якості – це відповідність нової продукції схованим, вимогам споживача, які зовні відразу не виявляються. Конкурентноздатними стають саме ті нові товари, при покупці яких споживач може тільки догадуватися про цей рівень відповідності.

Рівень якості при експлуатації чи споживанні товару є результатом співвідношення двох показників – технічного рівня і якості виготовлення продукції. Для покупця якість при споживанні продукції ототожнюється з витратами на придбання і використання товару, енерговитрати, ремонт і профілактичне обслуговування і т.д. Зрозуміло, що витрати споживача значною мірою залежать від ступеня технічної досконалості ідеї товару і якості тиражування цієї ідеї в процесі виготовлення. Отже, рівень якості нового товару закладається на етапі його проектування, забезпечується досконалою технологією на етапі виготовлення, і підтримується в процесі експлуатації (споживання) товару. Таким чином визначення якості на ринку, насиченому товарами, вимагає щораз обліку не тільки змін у технологіях, але й у потребах покупців.

Японці підкреслюють важливість обліку побажань споживача як на етапі конструювання, так і на етапі виготовлення продукції. Цей підхід реалізується за допомогою принципу «системної інтеграції», коли потреби покупця безупинно і системно інтегруються в цикл «конструювання – виробництво». При цьому зусилля усіх фірмових працівників інтегруються в розробку фірмових стандартів якості. Таким чином, процес забезпечення якості інтегрується в загальний процес управління і стає невід'ємною частиною загальної стратегії підприємства і підприємництва. Принципи цієї стратегії втілені у високоякісних і конкурентноздатним за ціною японських товарах.

При розробці нової продукції варто враховувати 3 важливих складових концепції якості.

1. Не всі властивості нового виробу визначають його якість, приймаються до увагу тільки функціонально-корисні властивості. Підвищення якості здійснюється за рахунок поліпшення тих корисних властивостей продукції, котрі безпосередньо впливають на здійснення нею основних функцій.

2. Використання продукції повинне відповідати її призначенню. При неправильному використанні сама високоякісна продукція не дає бажаного ефекту.

Поняття «клас (сорт)», як показник категорії, що визначає властивості чи характеристики товару, відбиває передбачену чи визнану різницю у вимогах до продукції. Основу такої різниці складає функціональна взаємозалежність між вартістю й ефективністю використання товару. Подібна взаємозалежність завжди відносна.

3. Якість не є раз назавжди встановленою, її необхідно постійно співвідносити зі змінами в технології виробництва і вимогами споживачів.

На думку японських економістів споживачі є головною рушійною силою системи забезпечення якості їхньої продукції. Споживача необхідно «ненастирливо» втягувати в розробку і виробництво нової продукції – таке кредо сповідають багато японських підприємців.

Японський підхід до проблем якості містить наступні основні положення:

ü забезпечення якості – це не чисто технічна функція, що повинна здійснюватися яким-небудь одним підрозділом, а системний процес, що пронизує всю організаційну структуру підприємства (фірми);

ü новому розумінню якості повинна відповідати нова організаційна структура підприємства, а сама якість повинна бути орієнтована на задоволення вимог споживачів, а не виробника, традиційно зацікавленого в підвищенні ефективності виробництва;

ü питання якості повинні бути завжди актуальними, на всіх етапах: від розробки і виробництва, маркетингу і послепродажного обслуговування;

ü загальне підвищення якості досягається тільки зацікавленою участю усіх виконавців і вимагає застосування весь час новітніх технологій, починаючи з автоматичного проектування і до автоматизованого контролю споживчих і інших властивостей продукції.

1. Значення та сутність управління якістю

Управління якістю - аспекти виконання функції управління, які визначають політику, мету і відповідність у сфері якості, здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та покращення якості в рамках системи якості.

Предметом організації управління є керована підсистема (суб’єкт управління)

Об’єкт управління виконує завдання суб’єкта, забез­печуючи виготовлення продук­ції запланованої і запроектованої якості відповідно до нормативної документації

Управління якістю здійснюють за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та покращення якості в рамках системи якості.

Поняття „управління якістю ” містятьтехнічні, управлінські, економічні,загальні аспекти.

Технічні аспекти:

1. Використання у виробництві світових стандартів.

2. Контроль продукції на кожному етапі в процесі виробництва з використанням необхідних засобів контролю

3. Діагностика обладнання.

4. Регулярний перегляд технології.

5. Забезпечення скерованості усіма процесами й оглядання кожної одиниці продукції.

Загальні аспекти:

1. Планування на рівні вищого керівництва.

2. Систематизація і документальне оформлення діяльності у вигляді методик, протоколів, інструкцій керівництва.

3. Залучення усіх виробничих ресурсів і всього персоналу.

4. Широке використання стандартизації, у т.ч. і міжнародних стандартів в управлінні якістю.

5. Регулярні перевірки, вивчення зворотнього зв’язкуі коригування дій.

6. Безперервне навчання персоналу і методам управління якістю.

Економічні аспекти:

1. Планування капіталовкладень в якість (затрати на функціонування системи якості, навчання персоналу, вивчення ринку, контроль, діагностика, пероснащення виробництва, залучення незалежних експертів, особисті премії персоналу тощо).

2. Управління економікою якості.

Управлінські аспекти:

1. Визначення політики у сфері якості та конкретне розширення обов’язків кожного співробітника.

2. Розробка формалізованої методології управління якістю і контроль за виконанням методик.

3. Планування необхідної системи капіталовкладень у річний бюджетний план щодо вдосконалення якості.

4. Орієнтація виробництва на використання найсучасніших науково-технічних розробок і вимог.Контроль за виконанням норм екології та безпеки.

Політика в сфері якості - основні напрямки і мета підприємства в сфері якості, що офіційно сформульовані вищим керівництвом. Політика в сфері якості є елементом загальної політики підприємства з акцентом на економічні аспекти. Обов'язки з управління якістю лежать на всіх рівнях керівництва, але очолювати його повинна вища адміністрація. В управління якістю втягуються всі робітники підприємства.

. Відомі дві концепції управління якістю:

· перша - базується на роботах Дж.Джурана і подальших дослідженнях Тагучі, включала введення поняття припустимого рівня якості продукції та наслідки випуску неякісних товарів;

· друга – базується на вимогах абсолютної якості та відсутності дефектів продукції
(Кросбі та Шнейдерман).

Класичні методи менеджментуякості базуються на технічних підходах (широкому використанню статистичних методів обробки інформації, фізичних методах контролю якості і ін.), широкому використанню методів управління

Сучасне управління якістю виходить з положень, що

· діяльність з управління не може бути ефективна після того, коли продукція вироблена;

· ця діяльність повинна здій­снюватися під час виробництва.

Сучасні методи менеджменту якості відрізняються соціальною направленістю в широкому розумінні та базуються на резуль­татах досліджень, виконаних великими корпораціями. Особ­­ливий вплив мали розробки авторів Е. Демінга, Дж.М.Джурана К.Ісікава і Г.Тагучі, А.В. Фейгенбаума.

Е. Демінг головну увагу приділяв поліпшенню якості відносно до процесів, систем, статистики. Дж.М.Джуран підкреслював необхідність для кожного менеджера безпосередньо займатися діяльністю, яка приводить до підвищення якості. К.Ісікава і Г.Тагучі внесли вагомий вклад до розвитку методів планування якості і статистичного аналізу. Г.Тагучі першим використав процес поліпшення якості при плануванні продукції, тобто „невиробниче регулювання якості”. Складові цього підходу - системне проектування; проектування параметрів; проектування допустимих відхилень

Ф. Кросбі для фірми „Хью-летт-Паккорд” (США) склав програму „Нуль дефектів, яка включила положення

• Переконання спрівробітників у важливості здійснення програми і особистої участі в цьому кожного
• Визначення рівня додаткових витрат на якість
• Розробка прийомів мотивації якісної праці
• Конкретизація ме Всебічне навчання методам якісної роботи і впровадження принципу „нуль дефектів”
• Установлення „дня якості”
• Розробка індивідуальних програм бездефектної праці
• Заохочення досягнутих результатів та методів контролю

Напочатку 60-х років 20 ст. А. Фейгенбаум обгрунтував систему загального управління якістю продукції, яка прийшла на зміну традиційній концепції контролю. А. Фейгенбаум запропонував розглядати кожен етап в процесі утворення продукту, а не тільки кінцевий результат поняття „комплексного управління якістю” і визначив його як ефективну систему, яка об’єднує діяльність різних підрозділів організації, відповідальних за розробку параметрів якості, підтримує досягнутий рівнень якості та його підвищення, для забезпечення виробництва і експлуатації виробів на економічному рівні, при повному задоволенні вимог споживача.

Управління якістю оперує поняттями: система, середовище, мета, програма та ін

Поняття якості використовується в терміні „система якості”.

Система якості - сукупністьсукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якіс Забезпечення якості - всі систематично здійснювані в рамках системи якості види діяльності, що плануються, необхідні для того, щоб продукція відповідала вимогам до якості.

Поліпшення якості - заходи, що використовуються з метою підвищення ефективності і результативності діяльності та процесів, для отримання зиску як для організації, так і для споживачів її продукції.

Продукція - результат діяльності або процесів. Яка може включати послуги, обладнання, матеріали що переробляються, програмне забезпечення та т.ін. Вона може бути матеріальною (наприклад, матеріали, що переробляються, конструкції) або нематеріальною (наприклад, інформація). Також може бути навмисною (наприклад, призначеною для споживача) або ненавмисною (наприклад, відходи виробництва, небажані наслідки).

Послуги - підсумки діяльності постачальника для задоволення потреб споживача.

Споживач (покупець) - одержувач продукції, що надається постачальником.

Постачальник (підрядчик) - підприємство, що надає продукцію споживачу.

На сьогодні інструментами забезпечення якості є:

· міжнародні стандарти управління і забезпечення якості;

· міжнародна система сертифікації систем якості;

· міжнародний реєстр сертифікованих аудиторів систем якості.

Концепція „загального управління якістю” стає провідним інструментом менеджменту фірм.

1. Фактори, що забезпечують якість

Досвід підприємств – лідерів у створенні конкурентоздатної продукції показує, що основними факторами забезпечення продукції на рівні підприємства є:

- матеріальна база, яка включає в себе необхідні матеріальні ресурси, інфраструктуру і обладнання, які забезпечують використання передових технологій для організації сучасного виробництва;

- кваліфікований персонал, зацікавлений у хорошій роботі;

- ефективне управління виробництвом в цілому і якістю в окремості, направлене на утворення продукції необхідного рівня якості.

Вплив факторів на якість характеризується слідуючими параметрами, що представлені на рис.

Кожен із перелічених факторів необхідний і у сукупності вони можуть бути достатніми для забезпечення якості продукції. Однак одні фактори безпосередньо впливають на якість, а інші стимулюють якість.

До факторів, що впливають на якість, відносяться якість виготовлення: нормативно-технічної документації; обладнання та інструментів; сировини; комплектуючих виробів; праці робітників; дотримання технологічних режимів праці.

До факторів, які стимулюють якість належить економічна ефективність (у тому числі ціна), матеріальна зацікавленість робітників, санкції за випуск продукції низької якості.

Ці фактори можуть бути об’єктивними і суб’єктивними.

Об’єктивні (стабільні) фактори:

· конструкція виробу;

· технічний рівень виробничої бази;

· сировина;

· контроль і проведення випробувань.

До факторів, які стимулюють якість належить економічна ефективність (утому числі ціна), матеріальна зацікавленість робітників, санкції за випуск продукції низької якості.

Ці фактори можуть бути об’єктивними і суб’єктивними.

Об’єктивні (стабільні) фактори:

· конструкція виробу;

· технічний рівень виробничої бази;ї

· сировина;

· контроль і проведення випробувань

Рис. 2. Фактори, що впливають не якість товарів.

Суб’єктивні фактори пов’язані з діяльністю людини і вони менш стійкі порівняно з об’єктивними факторами. До них відносяться

· професійна майстерність;

· рівень освіти;

· особиста зацікавленість у результатах праці;

· психологічний стан людини.

Фактори, що впливають на якість поділяються також на технічні, організаційні, економічні та соціальні.

До технічних відносяться: вид продукції, що виготовляється і серійність її виробництва; стан технічної документації; якість технологічного обладнання, оснащення інструменту; стан випробувального обладнання; якість засобів вимірювання і контролю; якість вихідних матеріалів, сировини, комплетуючих виробів.

Організаційні фактори включають: забезпеченість матеріалами і сировиною; технічне обслуговування та оснащення; планомірність та ритмічність роботи; організація робіт з постачальниками; організація інформаційного забезпечення; організація праці; культура виробництва; організація харчування та відпочинку.

Економічні фактори передбачають: форму оплати праці та величину зарплати; преміювання за високоякісну роботу і продукцію; уроимання за брак; співвідношення між якістю продукції, собівартістю і ціною; організація проведення господарського розрахунку.

Соціальні фактори:

Ø Чинники, які впливають на якість продукції можна класифікувати як внутрішньофірмові;

Ø людський фактор;

Ø зовніші умови

Таблиця 2

Параметри факторів, що впливають на якість товарів

Джон Реббіт і Пітер Бергх визначили сім успішних факторів якості (рис. 3).

Рис.3. Сім успішних факторів якості

Якість також визначається дією різних факторів, а саме випадкових, місцевих, суб’єктивних.З метою запобігання впливу цих факторів на рівень якості і для виробництва високоякісної продукції необхідна система управління якістю, а саме сукупність заходів постійного впливу на процес створення продукту з метою підтримкм відповідного рівня.

При цьому першочергове значення має зацікавленість персонала у відмінній роботі, без чого не допоможе ні хороша матеріальна база, ні передова технологія, ні сучасна організація робіт з управління якості. В цьому і міститься принцип забезпечення якістю продукції на рівні виробництва.

Управління якістю представляє собою процес впливу на виробництво зі сторони вищого керівництва виробництва, яке виконує функції загального керівництва якістю, і керівництва середніх і низових ланок, які виконують функції оперативно-тактичного управління з метою забезпечення вимог до якості

Оперативне-тактичне управління якістю здійснюється у відповідностіз політикою якості, прийнятої вищим керівництвом у відповідності з конкретними вимогами споживачів. Цей рівень управління починається з планування якістю і включає до себе контроль якості, аналіз інформації, отриманої за результатами контролю, розробку міроприємств і прийняття оперативних рішень з якості. В залежності від важливості міроприємств, пов’язаних з усуненням виявлених невідповідностей, продукцію можно поставляти на ринок. Після чого цикл оперативно-тактичного управління повторюється, утворює „петлю якості”.

Сучасне виробництво (передова технологія з відповідною матеріальною базою підприємства) і персонал визначають основні умови виробництва і служать базою якості. Якщо на виробництві є необхідна база якості, а у процесі управління приймаються всі міри для поліпшення якості продукції, то кожен слідуючий цикл оперативного управління буде проходити на більш високому рівні. Відсутність необхідної матеріальної бази, застарілої технології, недостатня мотивація чи кваліфікація персонала приводить до того, що вектор якості становиться рівним нулю і плоска петля якості не зможе перетворитися у підняту спіраль.

Вплив на якість продукції зовнішних факторів, до яких відносяться споживачі, постачальники, конкуренти,науково-технічний прогрес, суспільство і ін., ураховується при виконанні функції взаємодії із зовнішним середовищем. Ця функція є прерогативою вищого керівництва підприємства і впливає на прийняття стратегічних рішень і формування політики якості, направлену на задоволення споживачів.

Ніхто краще виконавця не знає, наскільки правильно виконується робоче завдання. Наступною інстанцією, яка найоб'єктивніше може оцінити результат діяльності якогось підрозділу, є його керівник. Але інколи у керівника можуть виникати проблеми. Йому необхідно систематично й об’єктивно оцінювати діяльність свого підрозділу. Один із засобів досягнення цієї мети є проведення керівником щоквартальної чи щомісячної самооцінки – само атестація.

Українська Асоціація якості (УАЯ) – Всеукраїнська громадська професійна організація з якості, яка виникла ще на теренах колишнього СРСР у 1989 р. і введена до Державного реєстру Міністерства юстиції України 4 грудня 1990 р.

Українська Асоціація якості відіграє провідну роль у впровадженні нової філософії якості в Україні. Її діяльність сприяє поліпшенню якості продукції та послуг, підвищенню досконалості та конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, покращенню життя громадян і на цій основі – формування міжнародного авторитету України, інтеграції її економіки в європейську та світову економіку. За вклад у розвиток громадського руху за якість, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств, формування позитивного міжнародного іміджу України у сфері якості у 2000 р. УАЯ було нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України із врученням пам’ятного знаку.

В Україні УАЯ була представлена у Національній Раді з питань якості при Президенті України на рівні замісника голови Ради (Рада ліквідована у 2000 р.), представлена у Кабінеті Міністрів України на рівні радника Прем’єр-Міністра України, є членом Колегії Держспоживстандарту України, радником Голови Держкомпідприємництва, базовою професійною організацією у галузі якості та членом правління Українського Союзу промисловців та підприємців, колективним членом Громадянського форуму України, співзасновником громадсько-політичного об’єднання “Нова Україна”. Активно співробітничає також з Національною Академією наук України, Федерацією профспілок України, Торговельно-промисловою палатою, Національним виставковим центром, Українською Асоціацією споживачів, галузевими міністерствами і відомствами, вищими закладами освіти, підприємствами і організаціями, громадськими об’єднаннями тощо.

8 березня 1996 р. на 90-й Генеральній Асамблеї Європейської організації якості, що відбулась у Відні, Українська Асоціація якості була прийнята до цієї авторитетної організації. Це також єдина українська організація, яку обрано до Європейського Фонду управління якістю (з 2000 р.). В листопаді 2002 р. УАЯ отримала статус національної партнерської організації Європейського фонду управління якістю (EFQM) від України, а разом з ним – ексклюзивні права на реалізацію проектів EFQM в Україні.

Крім того УАЯ є членом Всесвітньої Ради якості (з 1997 р.), співзасновником Міжнародної асоціації якості “СовАск” (з 1992 р.), базовою організацією Міжнародної гільдії професіоналів якості (з 2000 р.). УАЯ активно співпрацює з Російською Академією проблем якості (з 1994 р.), Морським регістром судноплавства Росії (з 1996 р.), національними організаціями з якості багатьох країн Європи і світу.

На Х Всесвітньому Конгресі якості (15–17 січня 2000 р., Бомбей, Індія) Президента Української Асоціації якості П.Я. Калиту було обрано Віце-президентом Всесвітньої Ради якості і нагороджено відзнакою “Людина року 1999”. Присудженні цієї високої нагороди є свідченням підвищення авторитету в світі України як держави, а також Української Асоціації якості – як національної консюмерської громадської професійної організації.

Основні напрями діяльності УАЯ:

Ø пропаганда сучасних концепцій якості як фактора підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників та покращання життя громадян України;

Ø інформаційна підтримка підприємств у розв’язанні проблем якості та ділової досконалості;

Ø видання та розповсюдження методичної та науково-технічної літератури з питань якості;

Ø підготовка та атестація керівників і фахівців у галузі якості;

Ø участь у процесах законотворчості в галузі якості, сертифікації, захисту населення та довкілля;

Ø організація вдосконалення систем якості підприємств на засадах міжнародних стандартів ISO 9000 і принципів TQM (загального управління якістю);

Ø організація створення, застосування та вдосконалення систем добровільної сертифікації продукції, послуг і систем якості;

Ø організація та проведення науково-технічних заходів з питань якості (форумів, симпозіумів, з’їздів, конференцій, семінарів, круглих столів тощо);

Ø організація та проведення конкурсів з якості;

Ø виявлення, узагальнення та пропаганда досвіду кращих підприємств України з підвищення ділової досконалості і конкурентоспроможності.

УАЯ об’єднує близько 450 колективних і понад 1000 індивідуальних членів. На правах колективних до Асоціації, зокрема, входять Український союз промисловців і підприємців, інститути Національної Академії наук України, провідні підприємства та організації практично всіх галузей народного господарства та регіонів України. Індивідуальними членами Асоціації є організатори виробництва, вчені, фахівці в галузі якості з України, країн СНД, Європи, Америки.

Членство в УАЯ дає українським підприємствам можливість отримувати комплекс високопрофесійних послуг з підвищення досконалості і конкурентоспроможності на пільгових умовах у вітчизняній системі; оперативно знайомитись з найпрогресивнішим вітчизняним і світовим досвідом з управління якістю.

До структури УАЯ входять регіональні відділення, галузеві технічні комітети, спілки, клуби, науково-впроваджувальні організації. Вищі керівні органи УАЯ – конференції, правління, бюро правління. Вища посадова особа – виконком на чолі з директором.

Регіональні відділення УАЯ діють в Автономній Республіці Крим, а також у більшості областей України: Київській, Дніпропетровській, Вінницькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській і Харківській. Галузеві технічні комітети УАЯ функціонують у багатьох напрямах: навколишнє середовище, здоров’я людини, металургія, сучасне матеріалознавство, приладобудування, ливарне виробництво, авіаційна промисловість, судноплавство та судноремонті роботи, проектування, інформаційні технології, обчислювальна техніка та телекомунікації, безпека складних систем тощо. Серед союзів і клубів УАЯ найбільш ефективно працюють Союз випробувальних центрів України (СВЦУ) та Клуб лідерів якості України, Спілка аудиторів, Клуб директорів, Клуб викладачів, Клуб експертів та ін.

Так, з 1992 р., як структурний підрозділ УАЯ, веде роботу Союз випробувальних центрів України (СВЦУ) по об’єднанню досвіду фахівців матеріально-технічної бази випробувальних лабораторій України для проведення незалежних випробувань продукції на її відповідність стандартам; вирішенню проблем сертифікації та поліпшення якості й конкурентоспроможності продукції і послуг. СВЦУ об’єднує 26 провідних підприємств України. За ініціативою та участю (СВЦУ) проведено три конференції випробувальних центрів України, на яких були відпрацьовані шляхи подальшого розвитку та удосконалення в цій галузі.

Клуб лідерів якості України було створено у 1998 р. як елітний клуб підприємств-переможців, лауреатів та фіналістів Українського національного конкурсу з якості. Сьогодні до Клубу входять майже 50 кращих підприємств України. Основна мета Клубу – об’єднання й координація зусиль його колективних членів для розвитку й удосконалення підходів ТQМ в інтересах окремих підприємств й України в цілому. Вищим керівним органом Клубу є його Рада, до якої входять перші керівники підприємств-членів. Засідання Клубу проходять по черзі на кращих підприємствах-членах один раз на квартал.

Головною організацією Асоціації є Міжгалузевий центр якості (МЦ) “ПРИРОСТ”, створений в 1991 р. на базі лабораторії проблем управління якістю Інституту кібернетики НАН України. МЦ “ПРИРОСТ” як професійна науково-технічна організація з якості у 1998 р. першим в Україні здобув статус генерального члена Європейського Фонду управління якістю (EFQM). Він також є головною організацією з питань якості й сертифікації у Держкомпідприємництві України.

МЦ “ПРИРОСТ” очолив рух за створення системного технологічного комплексу прийняття рішень з оптимізації та стабілізації процесів якості в Україні. Його девізом стало “Від процесів управління якістю – до цілісної технології безперервного удосконалення організації”. Серед основних напрямів його діяльності: розповсюдження методичних матеріалів та проведення науково-технічних заходів з питань якості та ділового вдосконалення; навчання керівників та спеціалістів в галузі якості та сертифікації; сертифікація систем якості; організаційно-методичне забезпечення конкурсів з якості та ін. Центр надає господарюючим суб’єктам України широкий комплекс високопрофесійних послуг, необхідних для удосконалення та забезпечення стійкої та довготривалої конкурентоспроможності. Він співробітничає з багатьма професійними організаціями України та зарубіжжя в галузі якості, має угоди про взаємну діяльність з десятками органів з сертифікації продукції та послуг.

На базі МЦ “ПРИРОСТ” успішно функціонує орган по сертифікації систем якості (ОССЯ) “ПРИРОСТ”, компетенція якого підтверджена зразу у трьох системах акредитації в Україні та за кордоном. Це дає можливість після одного аудиту системи якості видати зразу ж декілька сертифікатів, що визнаються у розвинених країнах Європи та світу, а також під час проведення обов’язкової сертифікації в Україні. Компетентність і незалежність ОССЯ “ПРИРОСТ” підтверджено в Міжнародній асоціації якості “СовАск” (визнається в СНД, в нерегульованій сфері) – з 1994 р; УкрСЕПРО – з 1996 р.; Німецькій Асоціації з акредитації TGA (визнається в Європі

та світі) – з 1999 р. протягом лише 2001–2002 рр. ОССЯ “ПРИРОСТ” видав 55 сертифікатів 32 підприємствам України.

Окрім сертифікації систем якості, ОССЯ “ПРИРОСТ надає й такі послуги, як експертиза керівництва з якості та документів систем якості; перевірка та оцінка ефективності впровадження документів систем якості на всіх стадіях життєвого циклу продукції; діагностичний аудит (оцінка систем якості на всіх стадіях її підготовки); загальна експертиза систем якості.

У структурі МЦ “ПРИРОСТ” сформовано Експертно-методичний центр, який здійснює організаційно-методичне забезпечення Українського національного конкурсу з якості, а також ряд інших спеціалізованх науково-технічних центрів. Створені також дочірні підприємства МЦ “ПРИРОСТ”: Центр систем якості “ПРИРОСТ-Система” (1995 р.) і Центр “Системи якості” (1999 р.).

Скажімо, Центр систем якості “ПРИРОСТ-Система” – одна з найбільш авторитетних вітчизняних консалтингових організацій, які допомагають українським підприємствам вдосконалюватися і досягати рівня кращих європейських зразків. Він протягом багатьох років надає послуги з розробки, впровадження й підготовки до сертифікації систем управління на базі міжнародних стандартів ISO900 та ISO14000, а також концепцій TOQ. Персонал Центру систем якості “ПРИРОСТ-Система” – це досвідчені фахівці, що пройшли навчання і стажування у провідних навчальних центрах України і зарубіжних країн, мають сертифікати аудиторів EOQ. А керівник Центру отримав від FRQM статус старшого експерта Європейської нагороди з якості (єдиний в СНД).

З 1997 р. МЦ “ПРИРОСТ” має ліцензію Міністерства освіти і науки України на здійснення освітньої діяльності та підготовку фахівців за спеціальностями, визначеними EOQ: фахівець систем якості, менеджер систем якості, аудитор з якості, менеджер систем управління навколишнім середовищем, аудитор з управління навколишнім середовищем, керівник TQM, експерт TQM. Центр підготовки персоналу (ЦПП) “ПРИРОСТ” – це єдиний вітчизняний навчальний заклад, що здійснює професійну підготовку спеціалістів згідно з Європейською гармонізованою схемою навчання та сертифікації персоналу з якості, яка визнається у країнах Європи та світу. ЦПП “ПРИРОСТ” використовує навчально-методичні матеріали та технології Німецького товариства з якості (DGQ), отримані в межах Українсько-німецького проекту УНІКУМ (реалізувався в рамках програми “TRANSFORM’ від імені Федерального міністерства економіки ФРН), та адоптовані до умов України. ЦПП “ПРИРОСТ” визнаний Органом сертифікації персоналу, що дозволяє підготовленим фахівцям отримувати сертифікати УАЯ та Європейської організації якості (ЕОQ).

Це стало можливим завдяки тому, що УАЯ як національний представник України презентує Україну у Комітеті з підготовки персоналу (ETAG) Європейської організації якості (ЕОQ) і має ексклюзивні права на сертифікацію персоналу в системі EOQ, яка здійснюється під егідою Європейської комісії. За рішенням EOQ Органу сертифікації персоналу УАЯ, єдиному в державі, надано право видавати сертифікати EOQ за фахом: менеджер систем якості, аудитор з якості, менеджер і аудитор з екологічного менеджменту, менеджер і аудитор з охорони здоров’я та техніки безпеки, керівник та експерт ТQМ. Право видавати сертифікати EOQ отримали 16 країн, серед яких Україна на сьогодні є першою й єдиною в СНД. Перші 25 фахівців, які успішно склали іспити в Органі сертифікації персоналу УАЯ, отримали сертифікати EOQ у жовтні 2002 р.

З метою найповнішого використання можливостей, які відкрилися після приєднання до ЕОQ, при Українській Асоціації якості було створено Українську Раду Європейської організації якості. Функції секретаріату Української Ради виконує Міжгалузевий центр якості “ПРИРОСТ”. Ця Рада об’єднує уповноважених представників міністерств, відомств, регіональних державних адміністрацій та всеукраїнських громадських об’єднань, які зацікавлені у реалізації проектів ЕОQ в Україні. Згідно з Положенням про Українську Раду ЕОQ, головною її метою є забезпечення участі України в проектах ЕОQ, що сприятиме виходу економіки з кризи, підвищенню рівня життя, поглиблення інтеграції країни в європейську спільноту. Українська Рада ЕОQ, зокрема, втілює в життя такі проекти, як “Європейський тиждень якості”, “Європейські нагороди якості”, “Європейська гармонізована схема сертифікації та реєстрації персоналу з якості”, “Сузір’я якості” та ін.

Скажімо, широкої популяризації в Україні набули міжнародні форуми під девізом “Дні якості у Києві” (з 1992 р.), присвячені Всесвітньому Дню якості. З 1995 р. форуми перетворилися на складові Європейських тижнів якості під девізом “Якість в Україні – шлях до відродження, шлях до Європи”. Вітчизняні заходи проекту “Європейський тиждень якості” отримали позитивну оцінку з боку Європейської платформи якості, що об’єднує представників ЕОQ та EFQM при підтримці Європейської комісії. За наслідками 1998 р. Україна була відзначена серед 6 країн, в яких проект пройшов з найбільшим успіхом та досвід якого слід розповсюджувати в Європі.

Європейські тижні якості в Україні УАЯ організовує разом з Українським Союзом промисловців та підприємців (УСПП), Національною Академією наук України, Держстандартом України (нині – Держспоживстандартом України), Федерацією профспілок України, іншими впливовими державними і громадськими структурами. У заходах, як правило, беруть також участь вищі посадові особи й практично всі провідні спеціалісти в галузі забезпечення якості й управління нею, спеціалісти з вимірювань та випробувань, стандартизації та сертифікації, журналісти та ін. Усього збирає 500–800 учасників.

За традицією проектом передбачено урочисту церемонію нагородження переможців Українського національного конкурсу з якості. Проводяться галузеві регіональні семінари, конференції, виставки, дні якості на підприємствах, семінари з якості в навчальних закладах тощо, під час яких спеціалісти розглядають питання конкурентоспроможності продукції, товарів і послуг, обов’язкової та добровільної сертифікації, захисту прав споживачів. Значна увага приділяється проблемам розробки та сертифікації систем якості. Надається повна й оперативна інформація, а також можливість щодо здійснення ділових та неформальних контактів по обміну досвідом та думками, проведення переговорів з потенційними партнерами. Учасники форуму на практиці знайомляться з досвідом підприємств по управлінню якістю, свідчать, як за теперішніх складних економічних умов вітчизняні підприємства досягають успіху. Організовуються прес-конференції для журналістів. Основним завданням тижня якості є привернення уваги урядових кіл та широкої громадськості до проблем якості та поширення знань про неї.

УАЯ першою в Україні створила умови для розповсюдження Європейської моделі досконалості EFQM в Україні. Відповідно до проекту “Європейські нагороди якості” перший Український конкурс з якості був проведений в 1996 р. за ініціативою УАЯ та Української спілки промисловців і підприємців (УСПП), за підтримки ЕОQ та EFQM. Незважаючи на те, що конкурс був проведений за однією номінацією “За досягнення в галузі якості продукції”, про його лауреата – Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес” – вмістив публікацію журнал “European Quality” (найпрестижніше видання нашого континенту в галузі якості), що відзначив український конкурс серед інших національних конкурсів, що були проведені у 1996 р. в 16 європейських країнах. Український національний конкурс з якості було внесено до реєстру “Національні нагороди з якості Європейських країн”.

У подальшому претенденти на національну нагороди з якості вже оцінювалися за Європейською моделлю ділової досконалості EFQM за такими критеріями: лідерство, стратегія і плани, управління персоналом і ресурсами, система якості та процеси, задоволеність споживачів і персоналу, нові форми стимулювання якості праці, нові форми навчання, нові форми діалогу з персоналом, вплив на суспільство, ділові контакти. Важливого значення набували й соціологічні дослідження серед персоналу, а також систематичні опитування зовнішніх організацій.

Основні рішення відносно проведення конкурсу та визначення переможців приймає Центральна конкурсна комісія (ЦКК), до складу якої входять представники центральних органів виконавчої влади, всеукраїнських громадських об’єднань, засобів прес-медіа. Очолюють комісію Президенти УСПП та УАЯ. Експертизу та оцінку претендентів на Національну нагороду здійснюють спеціально підготовлені експерти, об’єднані в Експертно-методичному центрі (див. вище), що діє при ЦКК. Методика оцінки підприємств побудована таким чином, щоб забезпечити об’єктивність в отриманні кінцевих результатів та виключити можливість будь-якого втручання, у тому числі й з боку керівників ЦКК.

У 2002 р. оцінювання підприємств-претендентів здійснювали 100 експертів, серед яких 4 вже мали статус європейських експертів (експертів EFQM), а один – старшого експерта Європейської нагороди з якості. Для підготовки відповідних експертів щорічно організовуються спеціалізовані семінари для ознайомлення спеціалістів із структурою Європейської моделі досконалості, концепціями загального управління якістю (ТQМ), європейською методикою самооцінки і найкращої практики ведення бізнесу в зарубіжних і вітчизняних компаніях.

Кращі вітчизняні підприємства було рекомендовано УАЯ для набуття статусу експертів Європейської нагороди якості, для чого українські фахівці, починаючи з 1997 р., систематично проходять навчання в країнах ЄС. Скажімо, протягом 2000–2001 рр. була організована освіта фахівців у рамках вже згаданого Українсько-німецького проекту “УНІКУМ”. В рамках проекту підготовлено 25 менеджерів з якості та 18 аудиторів з якості, прізвища яких, після здачі відповідних екзаменів й отримання сертифікатів було внесено до реєстру спеціалістів EOQ, їм було також видано диплом Німецького товариства з якості (DGQ). Крім того, було підготовлено 12 викладачів з якості. За бажанням підприємств експертиза та оцінка рівня їх досконалості з наданням коментарів здійснюється Експертно-методичним центром і поза конкурсом.

Безперечно, Український національний конкурс з якості надає підприємствам можливість оволодіти найсучаснішими методами успішного ведення бізнесу, є ефективним знаряддям розповсюдження вітчизняного й світового передового досвіду, підвищення конкурентоспроможності українських підприємств. Про підвищення його рейтингу свідчить факт, що якщо у 1996 р. у конкурсі брало участь 11 підприємств, а у 2001 – вже 62. Серед переможців конкурсу відзначені: науково-виробнича фірма “Зонд” (Івано-Франківськ), АТ “Світоч” (Львів), СП “Інтерсплав” (Луганська обл.), ЗАТ “Оболонь” (Київ), ДМА “Бориспіль” (Київська область), “Сепро” (Херсон), ТОВ “Інститут транспорту нафти”, ТОВ “Фармак” (Київ), ВАТ Броварське ШБУ № 50 (Київська обл.), ТОВ “Славутич” (Запоріжжя), ЗАТ “Конфіл” (Хмельницький), ЗАТ “Хмельницька макаронна фабрика”, ТОВ “Сандора” (Миколаїв), ПФ “Клініка доктора Куликовича” (Дніпропетровськ), ТОВ “Птахокомбінат” (Кіровоград), “Весна” (Львів) та ін.

Свідченням високої ефективності національного конкурсу стала успішна участь його переможців у боротьбі за Європейську нагороду з якості. Так, у 1997 р., коли згідно з рішенням Європейської Комісії, Європейський конкурс якості став проводитися також для малих і середніх підприємств (численністю до 250 працюючих осіб), Українська Асоціація якості отримала пропозицію представити на конкурс 4 кращі українські підприємства. У 2000 р. вже 7 українських підприємств-переможців національного конкурсу презентували Україну в боротьбі за Європейську нагороду з якості.

Серед усіх підприємств з пострадянського простору почесного місця у фіналі Європейської нагороди з якості досягли українські підприємства. Так, у 1999 р. і 2000 р. за результатами конкурсу українське підприємство ВАТ Броварське ШБУ № 50 (член Клубу лідерів якості України) другий рік підряд було визнано одним із кращих чотирьох фірм Європи і отримало статус фіналіста, отримавши нагороду в номінації “Незалежні малі і середні підприємства”. Підприємство було також відзначено і на такому престижному міжнародному заході, як “Форум Європейського Фонду управління якістю – 2000” (27–28 вересня 2000 р., Стамбул, Туреччина). До цього часу ще жодне підприємство з країн СНД не досягало подібного успіху. В 2001 р. європейську нагороду отримало ще одне українське підприємство – ТОВ “Сандора” (Миколаїв). Участь у цьому конкурсі є дуже престижною для українських підприємств, вона не тільки дає їм змогу покращити свій імідж та оцінити себе на відповідність континентальним критеріям, а й допомагає опанувати найсучасніший світовий досвід ефективного ведення бізнесу.

Поза межами конкурсу сертифікат “Визнання досконалості в Європі” у всій Східній Європі отримали від EFQM лише три українські підприємства (ВАТ “Фрамак”, ДМА “Бориспіль”, СП “Інтерсплав”), три з Угорщини і одне з Росії.

З метою активізації процесів самовдосконалості господарюючих об’єктів і надання їм більшої масовості УАЯ розробила і з 2003 р. почала впроваджувати в практику концепцію комплексної системи оцінювання та визнання рівнів досконалості підприємств і організацій України[1] (рис. 2.3). Метою Концепції є подальше стимулювання господарюючих об’єктів України до системного послідовного самовдосконалення і підвищення конкурентоспроможності завдяки наданню їм професійної методичної і практичної допомоги із застосуванням сучасних концепцій Загального управління якістю (TQM), Моделі досконалості Європейського фонду управління якістю (EFQM), методів самооцінки. Відповідно до Концепції оцінювання рівнів досконалості підприємств і організацій України може проводитись і поза межами Українського національного конкурсу з якості.

Питання для самоперевірки:

1. Дайте визначення терміна „якість” відповідно до міжнародного стандарту ІСО 8402.

2. Які сфери суспільства охоплює проблема якості та їх характеристика?

3. Наведіть фактори, які впливають на якість продукції.

4. Назвіть основні інструменти забезпечення якості.

5. Назвіть ключові принципи системного управління якістю.

6. Що ви знаєте про національні премії з якості?

Поиск по сайту: