АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Роль білків у забезпеченні м'язової діяльності

Білки виконують в організмі численні біологічні функції, основними з яких є забезпечення побудови, росту, розвитку і відновлення всіх клітинних структур, регуляція обміну речовин (гормони і ферменти), в окремих випадках використовуються як джерело енергії. Усе це викликає істотний інтерес до використання білків у харчуванні спортсменів.

Біологічна цінність білків їжі. Білки їжі в процесі травлення піддаються гідролізу і розпадаються на 20 різних амінокислот, що надходять у кров, транспортуються в тканини, де використовуються для утворення нових індивідуальних білків організму людини чи в інших процесах. До складу білків входять 8 незамінних амінокислот, які організм потребує, але не може їх синтезувати. Біологічна цінність білка їжі визначається двома параметрами: амінокислотним складом і засвоюваністю білка. Якщо в білку їжі є всі незамінні амінокислоти, тобто він повноцінний, і легко піддається ферментативному гідролізу в кишечнику, то біологічна цінність такого білка є максимальною. Високу біологічну цінність мають білки тваринного походження – яйця, м'ясо, риба, у яких біологічна цінність прийнята за 100 одиниць, тоді як білки продуктів рослинного походження – картоплі, кукурудзи, білого хліба й овочів – мають більш низьку біологічну цінність: 67, 36, 30 одиниць відповідно. У них немає кілька незамінних амінокислот, особливо таких як триптофан і лізин.

Для нормального синтезу білка в організмі людини всі незамінні амінокислоти повинні надходити одночасно, тому що вони не запасаються в організмі. Тому білкове харчування повинне бути повноцінним. Якщо немає можливості одержувати білки тваринного походження, необхідно комбінувати рослинні білки, у яких містяться різні амінокислоти.

Ненадходження в організм окремих незамінних амінокислот викликає порушення синтезу структурних, ферментативних білків чи гормонів, що приводить до зниження швидкості чи навіть до припинення процесів росту, самовідновлення, відновлення і зменшенню маси тіла, а отже, і працездатності організму.

Споживання білків та їхній вплив на фізичну працездатність. Кількість споживаного білка залежить від статі, маси тіла, інтенсивності виконуваної роботи. Норми споживання білків, що рекомендуються для дорослого населення і цілком задовільняють його потреби, складають 0,8 г/кг маси тіла на добу, а для дітей і юнаків – 1 г/кг. Отже, для чоловіка з масою тіла 70 кг ця норма складає 56 г білка на добу, а для жінки з масою тіла 55 кг – 44 г. Вони забезпечують 10–12 % загального енергоспоживання. Однак є й інші рекомендації, згідно яким споживання білка повинне складати для дорослої людини не менш 1,5 г/добу.

Для спортсменів, що спеціалізуються у видах спорту на витривалість, потреба в білках складає 1–1,8 г/кг на добу. Згідно з окремими даними, при тривалій м'язовій діяльності потреби в білках високотренованих спортсменів не повинні бути нижче1,5 г/кг надобу, оскільки тільки в такому випадку підтримується позитивний азотистий баланс в організмі спортсмена.

Для спортсменів, що спеціалізуються в силових видах спорту, необхідне додаткове надходження білків для збільшення м'язової маси в процесі тренувань. Норми споживання білка в різних рекомендаціях широко варіюють. У середньому потреба в білках для спортсменів, що спеціалізуються на витривалість при незначних по обсязі й інтенсивності фізичних навантаженнях у залежності від енерготрат складає 1,3–1,8 г/кг/добу, при великих тренувальних навантаженнях – 2 г/кг/добу, а для важкоатлетів і культуристів – 3 г/кг/ добу. Загальна добова потреба для легкоатлета-бігуна – у межах 90–105 г/добу, а важкоатлета – 250 г/добу.

Надлишкове споживання білків з їжею (для людей, що незаймаються фізичною роботою, – більше 2,5 г/кг, а для спортсменів – більше 5 г/кг) приводить до перевантаження шлунково-кишкового тракту, гниттю їх у товстому кишечнику, а також до нагромадження в тканинах недоокислених і кінцевих продуктів розпаду білка, які змінюють кислотно-лужну рівновагу організму, що в цілому перешкоджає високій спортивній працездатності.

При недонадходженні білків з їжею відбувається тканинний перерозподіл білків, вилучення білків з печінки, плазми крові, м'язів і надходження їх в мозок, серце. Особливо небезпечне недонадходження повноцінного білка для дітей: у них спостерігається затримка росту і розвитку, розвивається анемія, порушується водно-сольовий обмін, що може привести до летального результату.

Потреба в білках повинна задовольнятися продуктами харчування, що містять повноцінні білки (молоко і м'ясо нежирних сортів, яйця, риба). Наявні численні протеїнові добавки дорогі і не мають істотних переваг перед натуральними продуктами, за винятком того факту, що велика кількість білка вноситься малим обсягом їжі, що дуже істотно для спортсменів-важкоатлетів і культуристів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)