АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Порука(поручительство)

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання останнім свого обо­в'язку. Порука має бути оформлена як договір, що укла­дається між основним боржником і поручником на користь третьої особи — кредитора з основного боргу. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа чи кіль­ка осіб. Поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржнику.

У разі невиконання основного зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не передбачено договором поруки. Поручитель відповідає в тому самому обсязі, що й борж­ник, зокрема відповідає за сплату основного боргу, про­центів, сплату неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На поручителя покладається обов'язок до задоволення вимоги кредитора попередити про це боржника, а якщо проти поручителя вчинено позов, — залучити боржника до участі у справі. В іншому разі боржник має право висунути проти вимоги поручителя, який виконав зобов'язання борж­ника, всі заперечення, які він мав проти кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредито­ра заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умов, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Пору­читель не втрачає права на ці заперечення навіть у тому разі, якщо боржник від них відмовився або визнав свій борг.

До поручителя, який виконав зобов'язання,переходять усі права кредитора з цього зобов'язання, в тому числі й ті, що забезпечували виконання основного зобов'язання. Після виконання поручителем зобов'язання кредитор по­винен вручити поручителю документи, які посвідчують вимоги до боржника та права, що забезпечують ці вимоги.

Порука припиняється з припиненням забезпечуваного нею зобов'язання. Також вона припиняється, якщо креди­тор протягом шести місяців від дня настання строку вико­нання забезпеченого порукою зобов'язання не вчинить по­зову проти поручителя. Коли строк основного зобов'язання не зазначено і не може бути визначено або визначено моментом витребування, порука припиняється, якщо креди­тор не вчинить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення поруки.


Андеррайтинг

Андеррайтинг - це аналіз ризиків з метою прийняття рішення про укладення договору або видачі кредиту. Наприклад, банки проводять андеррайтинг, щоб встановити платоспроможність і кредитоспроможність клієнта. Тільки після цього банк приймає рішення про видачу цього клієнтові кредиту. Андеррайтинг – це розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента. У разі публічного розміщення цінних паперів андеррайтер може брати на себе зобов’язання за домовленістю з емітентом щодо гарантії продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або тільки їх частини. Якщо випуск цінних паперів публічно розміщується не в повному обсязі, андеррайтер може здійснити повний або частковий викуп нереалізованих цінних паперів за визначеною в договорі фіксованою ціною, на умовах комерційного представництва, відповідно до взятих на себе зобов’язань. З метою організації публічного розміщення цінних паперів андеррайтери можуть укладати між собою договір про спільну діяльність. Тобто, як ми бачимо, професійна діяльність на фондовому ринку чітко регламентована і має свої специфічні властивості. Вивчаючи законодавчий акт далі, можна визначити, що діяльність з управління цінними паперами – це діяльність, яка здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом певного терміну, на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами і грошовими коштами, які належать на праві власності організатору управління, в його інтересах або на користь визначених ним третіх осіб. Торговець цінними паперами має право укладати договори з управління цінними паперами з фізичними і юридичними особами. Сума договору з управління цінними паперами з одним клієнтом – фізичною особою має бути не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. Істотні умови договору про управління цінними паперами встановлюються законом і за домовленістю сторін


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)