Робота бібліотек з читачами, чиї інтереси по’язані з природничонаукового документами

Предмет «Обслуговування в бібліотеці»

Викладач Гришина Л.М.

Самостійна робота №1

Для студентів групи 3Б-9

Шановні студенти!Ви повинні виконати це завдання в зошиті з предмету «Обслуговування в бібліотеці».вам необхідно:

1. Підібрати приклади назв наочних та усних форм обслуговування читачів, чиї інтереси пов’язані з природничо-науковими документами.

2. Скласти перелік назв заходів, систематизувавши усні, наочні та комплексні форми.

Для виконання завдання доцільно використовувати публікації фахового журналу «Шкільна бібліотека», досвід бібліотеки, поруч з якою ви живете.

В РЕЗУЛЬТАТІ ВАМ СЛІД НАДАТИ

Перелік назв наочних та усних форм обслуговування. читачів, чиї інтереси пов’язані з природничо-науковими документами

Література:

1.Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек: підручник / В. О. Ільганаєва, Г. Д. Ковальчук, Т. П. Самійленко та ін.; за ред. М. С. Слободяника, В. О. Ільганаєвої. – X.: Основа, 1993. – 176 с.

2. Бородина В. А. Библиотечное обслуживание: учеб.-метод. пособие / В. А. Бородина. – М.: Либерея-Бибинформ, 2006. – 165 с.: ил. – (Серия "Библиотекарь и время. XXI век". Вып. 7).

3. Мелентьева Ю. П. Библиотечное обслуживание: учеб. для вузов / Ю. П. Мелентьева. – М.: ФАИР, 2006. – 252 с.

4. Работа с читателем: учебн. / под ред. В. Ф. Сахарова. – М.: Книга, 1981. – 295 с.

5. Ісаєнко О. Типо-видова структура інформаційного обслуговування сучасної бібліотеки / О. Ісаєнко // Вісн. Кн. палати. – 2008. – № 12. – С. 17–19.

6. Чуба Л. М. Наочні форми презентації бібліотеки / Л. М. Чуба // Шк. б-ка. – 2012. – № 9–10. – С. 53–56. – Технологія роботи.

Зверніть увагу! Приступаючи до виконання самостійної роботи, слід вивчити конспект з теми!

Робота бібліотек з читачами, чиї інтереси по’язані з природничонаукового документами.

1. Основні завдання, зміст і напрямки роботи бібліотек з природничо-науковими документами.

2. Задоволення індевідуальних запитів, інтересів та потреб споживачів інформації на природничо-наукові документи.

3. Різноманітність і особливості використання різних форм масової і групової роботи.

Активна роль в пізнанні законів середовища, яке нас оточує, розвитку творчої думки читача, зацікавленості до науки належить природничо-науковій літературі. Тому популяризація цієї литератури є важливим напрямком в діяльності бібліотеки. Об’єктом природничо-наукової літератури є природознавство.

Природознавство – це система наук, що взяті в їх взаємозв’язку як ціле: одна з трьох основних галузей наукового знання поряд з науками про суспільство та мислення: теоритична основа промислової та с/г техніки та медицини: природничо-науковий фундамент філософського матеріалізму і діалектичного сприймання природи.

Кожний з цих елементів – багатогранний об’єкт, який має комплекс багатьох ознак, що перехрещуються між собою (зміст, читацьке призначення, мова, жанри та ін.). Найбільш чітко виражені види природничо-наукової літератури: наукова, виробнича, учбова, довідкова, офіційно-документальна, науково-популярна. Деякі здібності різних видів літератури зпівпадають: так, окремі наукові праці можна використовувати учбові або довідкові, багато творів виробничого характеру містять наукові та виробничі відомості.

Характерною рисою сучасних творів природничо-наукової тематики можна назвати підвищіну увагу їх авторів до прикладних аспектів проблем, що і передбочає необхідність комплексної популірізації природничо-наукової та технічної, а також с/г і медичної літератури. При цьому треба мати на увазі, що до природничо-наукової л-ри відносять і видання по математиці.

Сучасні астрономічні відкриття нових форм природничої організації матерії дозволяють казати про широкі можливості цих знань для формування діалектико-матеріалістичного світогляду. Але для деяких читачів така л-ра буде складною для прочитання, її треба обов язково використовувати в формуванні світогляду читача.

У читачів користуються популярністю країнознавчі і краєзнавчі праці, серед яких виділяється л-ра, що присвячена мандрам. Б-р повинен пам ятати, що вона має великий потенціал для розширення наукового світогляду читача.

Для сучасної, популярної природничо-наукової л-ри характерно, що в ній багато представлені видання, що розповідають про суміжні галузі наук.

Розглядаючи політехнічне навчання як олне з найважливіших засобів для всебічного розвитку здібностей людини вітчизняна педагогіка активізує викладання природничо-наукових дисциплін, з чіткою орієнтацією на використання наукових знань у виробництві.

Неможливо залишити без уваги природничу л-ру для молоді. За більшою частиною це дуже гарні книги, які відрізняють ясний задум, вміла систематизація л-ри, художні переваги.

Зміст природничо-наукової л-ри дуже складний. Саме ця умова і потребує диференційованого підходу до обслуговування читачів. Кожна б-ка в залежності від її контингенту повинна формувати співпадаючі розділи книжкового фонду, намітити основні для себе групи читачів природничо-наукової л-ри та приділяти роботі з ними велику увагу.

Особливості відділення груп у відповідності з їх професійними та науково-пізнавальними інтересами.

Серед читачів, потреби яких в природничо-науковій інформації носять проф. характер, перш за все виділяють вчених і спеціалістів, що займаються природничими науками.

Запити спеціалістів самої різної кваліфікації формуються під впливом таких факторів як зміст і характер праці, виробничий профіль і галузева спеціалізація підприємств. Співробітники б-к диференцюють читачів, виявляючи основні професійні групи ІТР, фахівців с/г-ва та інші, уточнюючи їх професійні потреби. При цьому важливо передбачити читацькі групи з інтересами до окремих галузей знань природознавства.

Після виявлення груп за галузевою спеціалізацією, вступає в силу така ознака як рівень освіти.

По всім цим ознакам основні читацькі групи носять професійний характер і можуть бути представлені такою схемою:

1. Наукові робітники в галузі природознавства: хімічних, біологічних, фізико-математичних наук.

2. Наукові робітники в галузі прикладних наук: технічних,. сільськогосподарських і медичних.

3. Фахівці, чия діяльність пов’язана з спостереженням за станом та охороною оточуючого середовища (геологи,. геодезисти, топографи, співробітники санепідемстанції, гідрометеорологи, інженери по охороні навколишнього середовища).

4. Фахівці, зайняті в інших галузях народного господарства(робітники сільського господарства, медичні працівники).

5. Вчителі, що викладають фізико – математичні,. хімічні, географічні і біологічні дисцеплини.

Запити всіх читачів об’єднує їх конкретність. Слід відмітити, що вчені надають перевагу новим виданням, а також науковим журналам. Звертаються вони і до багатьох видів бібліографічних видань, перш за все до реферативних журналів.

Серед вчених в галузі прикладних наук спеціалісти технічних наук переважно звертаються до книг з математики, механіки і фізики.

Значне місце в їх запиті займають практичні і учбово – методичні, а також довідкові і бібліографічні видання.

В цілому літературою з науки і техніки цікавиться більшість технічної інтелігенції, у якої читання служить одночасно для самоосвіти, розширення світогляду, підвищення класифікації. Вчителі читають літературу про найповніші наукові досягнення природознавства однак свій інтерес вони задовольняють за рахунок науково – популярних видань, а також спеціальної методичної літератури.Основною характеристикою, на яку треба спиратись при диференціації читачів, вважають рівень культури, який залежить від читацького призначення, відбору тематики і конкретного видання. Виходячи з цих розумінь, можна визначити умовну схему основних читацьких груп, потреба яких в природничонауковій літературі носять науково – пізнавальний характер:

1. Керівники підприємств та господарств.

2. Лектори, що популяризують природничонаукові видання.

3. Активісти різних громадських організацій, приналежних до охорони природи.

4. Інші читачі з вищою освітою:

- природничонаукового, технічного, сільськогосподарського та медичного профелю

- гуманітарного профелю.

5. Інші читачі з середньої освітою:

- робітники виробничих підприємств та транспорту, робітники сільськогосподарского виробництва

- працююча молодь

- молодь, що навчається.

6. читачі з неповною середньою освітов (школярі 9 – 11 класів, студенти СПТУ та технікумів).

Форми та методи популяризації природничонаукової літераиури серед різних груп читачів

Популяризація природничонаукової літератури має два напрями. Це – популяризація літератури на допомогу формуванню наукового світогляду читачів і літератури по охороні природи.Здійснюючи індевідуальну роботу з молодими читачами бібліотека складає індевідуальний план читання і рекоменбаційні списки літератури “Усвіті рослин ”, “У світі тварин”, “Що дає нам ліс”.Соціологічні опитування дають основи ствнрджчвати,. Що для виховання дійсних хазяїв нашої землі, молодь необхідно обзорювати природничо – науковими знаннями, а на їх основі екологічними, пов’язуючи мовний досвід виховання з практичними, наприклад при центрі НТТМ спільними зусиллями органів освіти, товариства з охорони природи та обласної бібліотеки може бути створена спеціальна секція по рішенню екологічних проблем області, яка включає природньоохоронні ланки, загони ботаників, зоологів, групи раціоналізаторів та конструкторів лісогосподарскої техніки, охорони грунта від повітряної ерозії. В практичній діяльності секції активно беруть участь студнти та учні СПТУ.

Бібліотеці в цій праці відводиться значне місце. В індевідуальній роботі з читачем вони використовують ліричні нариси письменника В. М. Пєскова,одного з ведучих популярної телепередачі “У світі тварин “: “Мандри з молодим місяцем “, “Птахи на проводах”,”Вітчизна “, “Річка мого дитинства “, “Лісові очі” та ін.Одна з ефективних форм, яка застосовується у бібліотеках, з метою вивчення інтересів читачів- анкетування. Звертає на себе увагу досвід Державної бібліотеки України для юнацтва ім.В.Василевської, в котрій розроблен алгоритм – вказівник для тих, хто цікавиться біологією. Цей алгоритм неординарністю викладання привертає увагу юного читача,а бібліотекарю надає певні знання про його інтерес та напрямок пошуку інформації. В основі індивідуальної роботи багатьох бібліотек лежить вивчення рівня знань читача в області природних наук, ступінь його поінформованості у сучасних проблемах природознавства,певної мети читання кожного читача. Наприклад, ціль читання природничо-наукової літератури у читача-нефахівця гостро відрізняється від цілей читання фахівця природознавця, тому що фахівець звужує коло проблем дослідження до мінімуму по мірі поглиблення матеріалу, більш детально та старанно вивчає одну-дві проблеми. А читач,професійно не зв’язаний з природничими науками,широко цікавиться в основному популярною природничою літературою в цілях самоосвіти Задача індивідуальних методів складається в тім, щоб зкріпити та поглибити ітерес,який виник, зробити його стійким.Важлива ділянка роботи ЦМБ –обслуговування фахівців с\г. Оскількі багато природознавчих наук є суміжними з сільсько-господарчими, для популярізаціі природ. наук. л-ри працівники б-к активно використовують засідання, ради, семінари. На засіданнях фахівців с/г-ва б-рі можуть виступати з бібліогр. оглядом л-ри “Досягнення природничих наук- с/г-ву”.

Поруч з пропагандою досягнень традиційних розділів як біохімія і біофізика, б-ки акцентують увагу фахівців на найбільш перспективній галузі біотехнології-генної інженерії.

Тематика бесід, оглядів – різноманітна: ”Селекція в рослинознавстві”, “Генна інженерія на службі с/г-ва”.

Враховуючи велику гостроту, що за останні роки здобула проблема застосування хімічних засобів в с/г-ві, в ЦБС можна провести дискусію “Щит або меч”, на якій обговорити проблеми які стоять перед вченими – природознавцями, не тільки нашої країни, але й всього світу, в зв язку з природничим знищуванням грунту через незбалансованість застосування різних добрювань.

Нажаль, не в повній мірі використовуються можливості б-к викладачами природознавцями, тому що дуже часто вони недостатньо інформовані про л-ру, яка є в б-ці. Бажано, щоб кожен вчитель міг систематично знайомитись з інформ. бюлетнями нових надходжень, з виставками нових надходжень.

З фахівцями с/г-ва з метою активної пропаганди л-ри природничонаукового комплексу проводяться Дні фахівця, Дні інформації, Дні бібліографії. Про тематику цих заходів необхідно повідомлювати вчителів. Вчителям біології, ботаніки цікаві Дні фахівця “Біологія на сучасному етапі”,”Біотехнологія:досягнення і перспективи”, вчителям фізики “Агрономія плюс фізика”. Вчителів можуть зацікавити прем’єри книг природничонаукової тематики, експрес-виставки, засідання клубу читачів журналу “Знание-сила”та ін.

При організації роботи з природничонауковою л-рою серед робітників важливо щоб бібліотечні працівники знали про проблеми, які стоять перед окремими трудовими колективами, на основі цього проводили конкретну цілеспрямовану популяризацію природничонаукової книги серед робітників. Для цієї групи читачів характерний стійкий інтерес до окремих галузей науки та техніки. Більшість з прицівників продовжують свою освіту без відриву від виробництва, тому їх читання пов язано також з навчанням. Виходячи з вище викладеного б-ки ведуть популяризацію природничонаукової книги серед робітників. Більшість ЦБС активно обслуговують л-рою робітників шляхом організації бригадного абонемента. Важливо визначити лідера читання в бригаді, саме він допомогає б-рю привернути увагу робітників до природничонаукового комплексу л-ри. Оперативною формою інформування робітників і ін. читацьких груп про матеріали з актуальних тем є експрес-виставка однієї публікації. Організується в день надходження в б-ку періодичного видання і експонується декілька днів. В центрі виставки під назвою “Цікава стаття” розміщують відкриті на відповідному місці журнал або газету. На цій виставці розміщують і інші публікації цього автора, книги та статті журналістів, письменників, що висвітлюють цю тематику.Вивчаючи відгуки читачів про експрес-виставку однієї із статей,бібліотекарі безпосередньо на виробничій ділянці організують виставку по замовленню робітників, відбирають нову літературу, необхідну як для самоосвіти, так і для роботи над окремими навчальними дисциплінами в процесі навчання без відриву від виробництва.

Дієвою формою пропаганди природничо-наукових знань серед робітників є озвучувальні журнали або статті (цілком або уривками),замітки, повідомлення з газет, які записані бібліотекарем на магнітну плівку та пропонуюються лідером читання в перервах.Їх можна обєднати в цикл під назвою “Чверть години на роздуми”.

В праці з читачами ціеї групи використовуються такі форми, як година цікавих повідомлень, виставка-дискусія, прем´ера книги.

Для малопідготовленних читачів бібліотекарі підбирають книги та статті, що знайомлять з основами природничих наук, без знання яких важко зрозуміти закономірності явищ, що проходять в природі, техниці.

При бесіді з таким читачем бібліотекар повинен звязати рекомендацію конкретних книг з фактами, вже відомими читачу з теле- і радіопередач, з газет, з подіями в світі науки та техниці, мимо яких не може пройти жодна людина. Практикуються проведення уроків вільної думки. Їх тематика різнорманітна: “Метали і сплави”, “Ця всесильна хімія” та ін.Під час уроку широко використовуються діапозитиви, діафільми, слайди, доаграми. Популяризація природничо-наукової літератури серед учнів ПТУ та старших класів загальноосівтних шкіл сприяе підвищенню їх пізнавальної активності та рівня знань з математики, фізики, хімії, біології та інших природничих наук, які включені до шкільної програми, освоенню вибраної професії. Серйозну інформацію отримують читачі, знайомлячих з постійно-діючою книжковою виставкою “По слідам телепередач”, експозиція яких змінюється у зв´язку з черговою програмою УТ або ГРТ “У світі рослин”, “Очевидное - невероятное”, “Человек. Земля. Вселенная.”. Робітники масових бібліотек активно використовують загальні властивості науково-популярної літератури з природознавства-її цікавість. Для цього можна привернути увагу учнів до творчості Я.І.Перельмана, який добре відомий своїми популярними цікавими і разом з тим серьозними працями з фізики, астрономії і математики, які наптсані чудовою мовою та ленко сприймаеться читачем. Практика роботи масових бібліотек з учнями свідчить про ефективність таких форм роботи з книгою як диспути, вікторини. Вміле викорстання різноманітних форм та методів популярізіції природничо-наукової літератури потребуепідвищенної уваги бібліотекарів в умовах соціальної активності усіх верств населення в суспільному, економічному в культурному житті нашої країни. Продовж багатьох років в бібліотеках ведуться папки газетних вирізок, що відповідають темам: “Природа Донетчини”, “Люби і знайприроду рідного краю”. Надовго запам’ятають читачі усний журнал “У світі рослин”, який бібліотека може провести разом з товариством “Знання”. В прогримі:

- бесіда “З чого починаеться наука про рослини?”

- біологічна вікторина

- демонстрування науково-популярного фільму “Маленькі чудеса велткої природи”. В результаті вивчення теми зясувалось. Що праця з природночо-науковою літературоюмае важливе заначення, як спосіб формування діалектичного світогляду та забезпечуе інформаціею розвиток науки та виробництва. До літератури даної тематики звертаються різні групи читачів, в бібліотеках сконцентрованні великі фонди природничо-наукових видань з якими ведеться визначена робота з використаням різновидних форм та методів популяризації її серед читачів. Сьогодні поповнення фондів відповідними документами для всіх бібліотек стало великою проблемою. Відсутне централізоване книгопостачання бібліотек, обовязковий екземпляр,бібколектори, у звязку з створенням у кноговидовничій справі положенням, не можуть виконати свої функції. Поряд з труднощами об’єктивного характеру в організації роботи з природничо-науковою літературою е також визначні недоліки. Насамперед, це стосується роботи по вивченню складу і використання природничо-наукового розділу фонду, аналізування читацьких відмов, комплектування фондів бібліотек. У деякій мірі задовольнити потреби можливо, активно використовуючи журнальну публіцистику з питань природознавства та екології.

Поиск по сайту: