АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Державна підтримка торговельного підприємництва

Читайте также:
  1. Державна влада як інститут конституційного права
  2. Державна інформаційна політика та її забезпеченість Законами України
  3. Державна політика зниження природної норми безробіття
  4. Державна реєстрація правочинів (договорів) із житлом.
  5. Державна реєстрація СПД.
  6. Державна реєстрація шлюбу
  7. Державна система екологічного моніторингу
  8. Державна служба та її особливості в Україні
  9. Державна туристська адміністрація України (2002)
  10. Державна цільова програма
  11. Етапи розвитку торговельного підприємництва

 

Метою державної політики у сфері розвитку торговельного підприємництва є створення сприятливих умов, формування конкурентного середовища та підвищення рівня конкуренто-спроможності українських підприємств, стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб’єктів малого підприємництва. Новими задачами такої політики на сучасному етапі стає перехід до якісного зростання суб’єктів підприємництва, збільшення продуктивності праці на малих та середніх підприємствах, підвищення їх внеску в розвиток національної економіки, забезпечення продуктивної зайнятості шляхом створення нових економічно доцільних робочих місць та підтримки підприємницької ініціативи громадян.

До способів впливу держави на бізнес відносяться:

· розробка законодавчих актів, що регулюють створення, функціонування та розвиток бізнесу;

· розробка програм залучення підприємницьких структур до тендерів для отримання державних замовлень;

· закупівля державою значної частки виробленої на підприємствах бізнесу продукції;

· пільгове оподаткування для знов утворених підприємницьких структур;

· однаковий з державними підприємствами доступ до фінансово-кредитних ресурсів;

· стимулювання випуску якісної, конкурентноспроможної продукції;

· державна підтримка розвитку підприємств малого та середнього бізнесу та сприяння їх функціонуванню через створення бізнес-інкубаторів, технологічних парків.

Серед найважливіших стратегічних пріоритетів держави в розвитку підприємництва можна виділити

у сфері вдосконалення системи державного управління:

- збалансування повноважень Верховної Ради, Президента та Уряду України щодо здійснення ними державної політики як необхідної передумови належного здійснення влади всіма органами і посадовими особами;

- забезпечення гарантій недоторканності приватної власності;

- покращення захисту від порушень чинного законодавства з боку як держави, так і суб’єктів підприємництва;

- встановлення суворого контролю за виконанням антикорупційних програм і рішень в усіх ланках державного апарату;

- забезпечення максимальної прозорості та дієвості процесу боротьби з рейдерськими атаками;

- впровадження механізмів відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за наслідки їхніх рішень та дій в економічній сфері, невиправдане втручання в діяльність бізнесу та приватних осіб;



- недопущення прийняття органами виконавчої влади економічно необґрунтованих рішень, що призводять до надмірного впливу на суб'єкти господарювання;

- забезпечення систематизації законодавства з питань під­­приємництва з метою підвищення ефективності правового регулювання підприємницьких відносин, що виникають між суб’єк­тами підприємницької діяльності, між ними та державою, між суб’єктом підприємницької діяльності та іншими суб’єктами майнових відносин;

у сфері партнерства держави і підприємництва:

- нормативно-правове врегулювання механізму контролю з боку всеукраїнських об’єднань роботодавців і підприємців, об'єднань підприємців та громадських об’єднань над розробкою, прийняттям та виконанням рішень органів державної влади усіх рівнів;

- розширення саморегулювання бізнесу;

- створення нормативно-правової бази для реалізації механізму цивілізованого лобіювання бізнесом власних інтересів;

- формування позитивного іміджу малого та середнього підприємництва серед населення України;

у сфері забезпечення конкуренції:

- створення якомога повного і внутрішньо узгодженого законодавчого забезпечення підприємництва, пристосованого до вимог Світової організації торгівлі та законодавства Європейського Союзу;

- системне здійснення активної конкурентної політики, спрямованої на формування конкурентного середовища, сприятливого для розвитку, протидію зловживанням монопольним становищем, атакам на ринок у вигляді цінового, соціального, екологічного та інших видів демпінгу, використанню інших форм недобросовісної конкуренції;

- надання політико-правової підтримки українським підприємствам на зовнішніх ринках, сприяння формуванню позитивного іміджу українських компаній за кордоном, просуванню експорту, пошуку торгових партнерів, заохочення розвитку прикордонних економічних відносин;

‡агрузка...

- забезпечення захисту внутрішнього ринку від припливу недоброякісної, небезпечної імпортної продукції, використання цінового демпінгу;

у податковій сфері:

- створення в Україні стабільної податкової системи, що забезпечувала б справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків;

- спрощення процедур адміністрування і сплати податків та зборів;

- розробка простих та зрозумілих податкових норм для суб’єктів господарювання;

- адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС;

- запровадження податкових стимулів до інвестування коштів в інноваційний сектор юридичними особами;

- автоматизація процесів оподаткування з використанням сучасних технологій;

у сфері активізації інноваційної діяльності малих підприємств:

- формування належного правового середовища для розвитку інноваційної та науково-технічної діяльності, підвищення мотивації підприємця до високопродуктивної і високоякісної діяльності через вдосконалення системи економічного стимулювання;

- забезпечення державної підтримки інноваційного підприємництва через створення венчурних фондів;

- удосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності через узгодження вітчизняної нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності з міжнародними стандартами;

- сприяння розвитку малих вітчизняних інноваційних підприємств, що забезпечить поширення інноваційного підприємництва, розгортання в його середовищі економічної конкуренції;

- сприяння малим підприємствам у просуванні наукоємної продукції і технологій в інші регіони та на зовнішні ринки;

- розроблення системи експертизи імпортованих технологій за чіткими критеріями; запровадження санкцій для підприємств, які використовують імпортні технології, що погіршують стан довкілля, особливо, якщо є вітчизняні аналоги з нижчим рівнем небезпеки для навколишнього середовища;

- формування інноваційної культури суспільства: підтримка наукових видавництв, наукових та науково-популярних видань, розширення освітніх програм, підвищення рівня навчального і наукового процесу;

у сфері активізації інвестиційної діяльності малих підприємств:

- сприяння розвитку високорозвиненого інвестиційно-фінансового сектора економіки;

- полегшення доступу малих підприємств до фінансових ресурсів;

- розширення застосування програми часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами суб'єктів малого бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів;

- створення фондів кредитних порук для суб'єктів малого бізнесу;

- забезпечення компенсації лізингових платежів суб'єктів малого бізнесу;

- забезпечення фінансування інноваційного процесу, збільшення частки фінансування витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

- розроблення та реалізація системи заходів з активізації інвестиційної діяльності комерційних банків, їх зацікавлення у довгостроковому кредитуванні, а також застосування поряд з кредитами нетрадиційних способів фінансування інноваційних проектів – франчайзингу, лізингу, факторингу та форфейтингу, що створить необхідні умови для переміщення доходів з низькотехнологічних сегментів економіки у високотехнологічні та сприятиме переходу до моделі інноваційного розвитку;

у сфері розвитку інфраструктури підтримки підприємництва:

- вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює створення та функціонування об’єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва, у відповідності до норм і стандартів Європейського Союзу;

- забезпечення розвитку інноваційної інфраструктури шляхом створення при університетах бізнес-інкубаторів, бізнес-центрів, наукових та технологічних парків, а також регіональних інноваційних центрів;

- запровадження системи державної акредитації сервісних установ інфраструктури, що надаватимуть сертифіковані навчально-консультативні послуги малому бізнесу;

- збільшення обсягів фінансування заходів щодо розвитку мережі інфраструктури в рамках реалізації Національної та регіональних програм підтримки малого підприємництва;

- впровадження міжнародного досвіду оцінки ефективності й результативності функціонуючих бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо;

- посилення кооперації малих, середніх і великих підприємств;

- підвищення досконалості малих підприємств шляхом досягнення світових стандартів, навчання персоналу з питань запровадження систем управління якістю, бенчмаркінгу, охорони праці і навколишнього середовища, захисту інтелектуальної власності відповідно до норм і стандартів ЄС.

Державними органами в межах їх повноважень в галузі торговельного підприємництва послідовно і на системній основі проводиться наступна робота:створюються умови для ефективної діяльності суб'єктів торгівлі;надається підтримка інвестиційної діяльності, включаючи придбання нової торгової техніки і устаткування, здійснення і впровадження наукових досліджень, а також впровадження нових технологічних процесів;залучаються на договірній основі юридичні особи і приватні підприємці до реалізації державних цільових програм і замовлень;здійснюються програми демонополізації торгівлі;формуються стабілізаційні фонди товарів;освоюються економічно мало ефективні торгові зони, розташовані у важкодоступних населених пунктах та екологічно несприятливих районах;створюються та розвиваються галузеві і територіальні асоціації союзів торгових організацій;стимулюється торгівля за допомогою розміщення державних замовлень, субсидування та іншого економічного стимулювання у відповідності із законодавством.Державні органи сприяють суб'єктам торгівлі в розвитку стійкої і ефективної системи руху товару, виконанні робіт, наданні послуг споживачам і стимулюванні їх діяльності. Держава залучає об'єднання суб'єктів торгової діяльності, об'єднання споживачів до участі в розробці і реалізації державної політики у сфері внутрішньої торгівлі. Суб'єкти торгової діяльності мають право звертатися до контролюючих органів або до суду за захистом своїх прав і інтересів.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)