Загальна характеристика проблеми

РОЗДІЛ I

Ми усі є надзвичайно різними… Це, справді, так, адже створити певний конкретний еталон ідеальної людини є немож­ли­вим, та й у цьому немає потреби, бо тоді не існувало б такого поняття як “особистість”. Але навіть і у людей наближених до чогось досконалого, палітра життя вміщує не лише яскраві кольори…

Кожен з нас, прямуючи життєвою стежкою, неодноразово зустрічає певні прблеми, труднощо, непорозуміння чи розчарування. Але навіть, здавалося б, у найбезвихіднішій ситуації ми намагаємось знайти той тунель, який виведе нас на світло. Чому це так? А тому, що кожний з нас вірить, надіється, сподівається, в чому значну роль відіграє і релігія.

Релігія вносить у земне життя вищий зміст, освічує його полум’ям вічності, віра впливає на всі сторони людського життя і психіки. Саме релігія і віра допомагає людині наближуватись до чогось ідеального, досконалого, формуючи душевний спокій і щирість почуттів.

Релігія – це складне явище суспільної і індивідуальної свідомості, неоднозначне воно і як соціальний елемент. І сьогодні у всьому цивілізованому світі загальновизнаною є ідея Бога. Форми цієї ідеї існують різні, тому є різні релігії. Право на вільне існування і функціонування кожної з них підтримує світове співтовариство. У всьому світі релігійні обряди та ідеї давно вийшли за межі релігії, стали загальнокультурним феноменом високого морального пафосу.

Україна історично є поліконфесійною. На сьогодні тільки в українському православ’ї існує три гілки, окрім цього, діють Руська православна церква, Російська вільна православна церква, Істинно- православна церква, Апокаліптична православна церква та ін. Чимала частина віруючих належить до римо-католицького та греко-католицького віросповідань, маємо багато протестантських церков, популярності набувають нетрадиційні вірування та неорелігії.

Поліконфесійність в Україні сформувалася в результаті дії зовнішніх та внутрішніх чинників: чергування державницького та бездержавницького періодів, війни, постійні переділи політичних кордонів, міграції населення, контакти з іншими народами. На території України здавна проходила межа двох великих європейських цивілізацій – католицької і православної. Українські церкви підпорядковувались і підпорядковуються різним релігійним центрам – Константинопольському та Московському патріар­хатам, Ватикану.

Відсутність духовної єдності українського народу нерідко перешкоджала внутрішній консолідації українського суспільства у найвідповідальніші періоди його історії. Чисельні церковні розколи і криваві сутички на релігійному грунті доповнюють сумні сторінки української історії.

Сучасна незалежна Україна впевнено взяла курс на плюралізм – політичний, ідеологічний, релігійний. При належному рівні розвитку демократії та толерантності, за наявності культури міжконфесійного спілкування, віротерпимості поліконфесійність не шкодить національній справі і навіть може бути ознакою цивілізованості. Адже кожна з релігій збагачує суспільні духовні цінності своїми культурними традиціями, ідеями. Проте, релігійне життя в Україні є напруженим, в окремих випадках має місце міжконфесійна боротьба, що є загрозою для громадського миру та злагоди. У демократичній, цивілізованій державі, якою ми хочемо бачити нашу Батьківщину, дуже важливо виховати у суспільстві повагу до всіх релігій, толерантне ставлення до них, як це прийнято у всіх демократичних країнах. Та це, в першу чергу, повинно стосуватись молодих членів суспільства та студентів, оскільки сами вони і є майбутнім нашої держави.

Отже, розуміючи те, наскільки важливе становище займає релігія у сучасному суспільстві, зокрема і у нашій державі, у нас виникає проблемна ситуація, тобто протиріччя у визначенні релігійної орієнтації студентів на даний момент. Проблемна ситуація розглядається у межах соціальної проблеми – статус релігійних зацікавлень у різні періоди розвитку суспільства.

Оскільки ми будемо намагмтися вирішувати дану проблему на студентському рівні, то тему дослідження можна сформулювати так: “Релігійні зацікавлення студентів в сучасний період розвитку суспільства”.

Об’єкт дослідження: студенти перших-п’ятих курсів Національного уні­­вер­ситету “Львівська політехніка” та Львівського національного університету імені Івана Франка усіх напрямів та спеціальностей.

Час дослідження – листопад 2005 року.

Мета дослідження: визначити основні фактори, які впливають на релігійні зацікавлення та орієнтації студентів.

Завдання дослідження:

· Визначити погляди студентів, чи впливає релігія та віра на формування особистого життя;

· Визначити погляди студентів щодо того, чи необхідним є для релігійної та віруючої людини відвідувати церкви та інші місця, де віддають шану релігії;

· Визначити погляди студентів щодо того, чи вірять вони, що віра та релігія можуть творити чудеса (неможливі речі).

Предмет дослідження: хоча ми розуміємо, що важке історичне минуле нашої держави надзвичайно вплинуло на формування та розвиток релігії, але нас цікавить, яку роль відіграє релігія у житті студента.

Поиск по сайту: