АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Банківське кредитування підприємств

Читайте также:
  1. Акціонерний капітал та акціонерні підприємства
  2. Аналіз небезпеки підприємства
  3. Аналіз та оцінка маркетингових можливостей підприємства. Використання матриці Ансоффа.
  4. Аналіз факторів, що впливають на цінову політику підприємства
  5. Бухгалтерські служби підприємства.
  6. Видатки та кредитування місцевих бюджетів
  7. Види грошових потоків підприємства
  8. Види підприємств та види їх діяльності
  9. Види підприємств та їх класифікація. Об’єднання підприємств
  10. Види та організаційні форми підприємств.
  11. Виробнича діяльність підприємства: сутність та форми організації

План

 

1. Банківське кредитування підприємств.

2. Небанківське кредитування підприємств.

 

Самостійна робота:

Необхідність і суть кредитування підприємств.

Класифікація кредитів, що надаються підприємствам.

Форми та види кредиту.

Кредитування коштів за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.

Література:

Основна:

1. Фінанси підприємств: Підручник/Кер. авт. кол. і наук. проф.. проф.. А.М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2006;

2. Слав'юк Р. А. Фінанси підприємства: Підручник. – К: УБС НБУ: Знання, 2010. – 550 с;

Додаткова:

1. Аранчій В.І., Чумак В.Д., Смолянська О.Ю., Черненко Л.В. Фінансова діяльність підприємств: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 240 с.;

2. Біла О.Г. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – Львів: «Магнолія 2006», 2009. – 383 с.;

3. Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероблено і доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 424 с.;

4. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп - К.: Кондор – 2003. – 364 с;

5. Онисько С.М., Марич П.М. Фінанси підприємств. Підручник для студентів вищих закладів освіти. – Львів.: «Магнолія Плюс», 2004. – с. 367.

Міжпредметні зв’язки:

Забезпечуючі: Політекономія, тема «Суспільний продукт і його форми. Національний дохід»; Бухгалтерський облік, тема «Облік господарських процесів».

Забезпечувані: Фінансовий облік, тема «Облік запасів».


Банківське кредитування підприємств

Кредитні відносини передбачають наявність, з одного боку, тимчасово вільних грошових капіталів, власники яких готові позичити їх на відповідний термін під процент, а з другого боку - підприємців, які бажають тимчасово використати їх у своїй виробничій діяльності.

Кредит - це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і з виплатою процента.

Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах (причинах), передбачених кредитним договором. Основними з них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість.

Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є:

- власні кошти банків;

- залишки коштів на поточних рахунках;

- залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські кредити;

- кошти, одержані від випуску цінних паперів.

Кредитні операції здійснюються банками у межах кредитних ресурсів.

Виникнення кредитних відносин між підприємствами й банками можливе за таких умов:

1. Учасники кредитної угоди мають бути юридичними особами і функціонувати на принципах комерційного розрахунку.

2. Підприємство (позичальник) або має бути власником майна, або володіти правом на користування та розпорядження ним.

3. Необхідна наявність економічних і юридичних гарантій повернення кредиту після певного строку.

4. Кредитор має бути так само заінтересований у видачі кредиту, як підприємство - в його отриманні, тобто повинні збігатися економічні інтереси суб'єктів господарювання.

Процедура отримання кредиту підприємством:

1 етап - попередні переговори підприємство і банк ведуть переговори на предмет можливого укладення кредитної угоди. За позитивних наслідків переговорів банк готовий прийняти документи підприємства до розгляду.

2 етап - подання в банк заяви та інших документів на отримання кредиту.

Підприємство подає до банку такі документи:заяву про надання кредиту, статут підприємства (нотаріально засвідчений), установчий договір (нотаріально засвідчений), реєстраційне посвідчення (свідоцтво) або патент (нотаріально засвідчені), фінансову звітність: форму № 1 Баланс підприємства"; форму № 2 "Звіт про фінансові результати і їх використання"; форму № 5 "Звіт про стан майна підприємства" за попередні 3 роки, техніко-економічне обґрунтування, підтвердження наявності застави або поручительство чи гарантію (один із цих документів), інші документи на вимогу банку.

3 етап - оцінка банком ефективності кредитної угоди - банк вивчає формальну й неформальну інформацію про підприємство; оцінює його ділову репутацію та імідж; аналізує кредитоспроможність підприємства, проводить поглиблене обстеження його фінансового стану і визначає міру ризику; визначає перспективи розвитку підприємства; перевіряє наявність джерел і гарантій погашення кредиту.

Комерційний банк здійснює оцінку фінансового стану підприємства перед наданням йому позики, а далі - щоквартально. Для оцінки фінансового стану підприємства - юридичної особи враховуються такі об'єктивні показники його діяльності: обсяг реалізації; прибутки і збитки; рентабельність; ліквідність; грошові потоки (рух коштів на рахунках клієнтів), склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості.

На підставі оцінки кредитоспроможності позичальника й ефективності комерційної угоди (проекту) банк приймає рішення про доцільність видачі підприємству кредиту й укладає з ним кредитний договір.

Неодмінною умовою укладання банком кредитного договору є на­дання підприємством застави. Перевага віддається заставі рухомого і нерухомого майна. Угода про заставу укладається між підприємством-заставодавцем і банком-заставодержателем у письмовій формі і передбачає деталізацію заставних вимог: їх розмір, строки виконання зобов'язань з повернення кредиту і сплати відсотків за нього, склад (опис) та вартість заставленого майна, вид застави (заставлене майно залишається в заставодавця або передається у володіння заставодержателя), місце знаходження предмета застави, зобов'язання зі страхування заставленого майна тощо.

Такі форми забезпечення, як поручительство або гарантії юридич­них осіб, використовуються лише за надання кредиту надійним під­приємствам або в разі прийняття у забезпечення гарантій Уряду України, надійних банків тощо. Документи, що свідчать про забезпечення, підприємство подає в банк до отримання кредиту.

4 етап - згода банку на надання кредиту

5 етап - підписання кредитного договору

Зміст кредитного договору визначається підприємством і банком самостійно. У ньому вказується мета кредитування, умови, порядок надання й погашення позики, спосіб забезпечення кредиту, відсоткові ставки за кредит, права і відповідальність сторін та інші умови. Відповідно до договору банк бере на себе зобов'язання надати підприємству визначену суму грошових коштів у обумовлений термін. Підприємство зобов'язується: використати отримані кошти на зазначені в договорі цілі; своєчасно погасити позику; сплатити відсотки й надати можливість банку контролювати цільове використання кредиту, а також його забезпечення.

6 етап - надання кредиту

Після укладення кредитної угоди банк відкриває підприємству позиковий рахунок, на який зараховується відповідна сума кредиту. Кредити надаються підприємствам: у безготівковій формі - оплатою платіжних документів з позикового рахунку як у національній, так і в іноземній валюті, переказуванням коштів на поточний рахунок підприємства, у готівковій формі для розрахунків зі здавачами сільськогосподарської продукції.

7 етап - контроль за виконанням підприємством умов кредитної угоди.

Порядок погашення кредиту - це спосіб погашення основної його суми і нарахованих відсотків.

Кредит погашають повністю після закінчення терміну кредитної угоди або поступово, частинами. Відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту.

За способом погашення позики:

- до запитання строк повного повернення конкретно не визначається і погашення відбувається на вимогу банку.

- з погашенням у відповідний термін

- з довгостроковим погашенням

Позика може погашатися підприємством не тільки відповідно до кредитного договору, а й достроково (на вимогу кредитора або на бажання підприємства).

За характером погашення кредити поділяються на такі види:

- дисконтні передбачає утримання позикового відсотка (дисконту) під час видачі кредиту. Законодавством України видачу дисконтних позик заборонено.

- позики, які погашаються поступово — щомісячно, щоквартально, раз на півроку, щорічно;

- періодичними внесками - певна частка основної суми кредиту сплачується однаковими внесками протягом терміну дії кредитної угоди, а більша частина його - після закінчення терміну кредиту

- позики, які погашаються одноразовим платежем після закінчення терміну позики, тобто підприємство одночасно сплачує банку суму основного боргу та нарахованих відсотків;

- амортизаційні - здійснюється поступова виплата основного боргу та відсотків рівномірними внесками. Погашення однаковими внесками передбачає, що кожен наступний платіж менший за попередній, оскільки відсоткові виплати з часом знижуються.

Можуть бути й інші способи погашення, які зазначаються у кредитному договорі (наприклад надання підприємству пільгового періоду кредитування, тобто відстрочки погашення кредиту).

Інші способи погашення кредиту:

- порядок погашення може бути пов'язаний з доходами від заходу, що кредитується (погашення кредиту з перервою, тобто з пільговим періодом, а регулярні внески для погашення здійснюються тільки тоді, коли проект починає давати дохід);

- внески для погашення основної суми кредиту здійснюються нерегулярно й неоднаковими сумами.

 

Основними джерелами погашення кредиту є:

- виручка від реалізації продукції, що її отримає підприємство в процесі реалізації проекту кредитування;

- виручка від реалізації продукції власного виробництва, не пов'язаного з проектом кредитування;

- інші надходження від господарської діяльності.

Умови погашення кредиту обумовлюються під час підписання договору підприємства з банком, виходячи з: цільового спрямування кредиту; обсягів та терміну позики; порядку та строків надходження коштів на рахунок підприємства; сезонності та циклічності виробництва; рівня платоспроможності та надійності матеріального забезпечення підприємства тощо.

Відсотки за користування кредитом нараховуються щомісячно в розмірі, передбаченому кредитним договором. Сплата відсотків здійснюється за фактичну кількість днів користування позикою.

Підприємство може звернутись до банківської установи з проханням переглянути графік погашення заборгованості та нарахування відсотків.

Банк може зважити на клопотання, якщо підприємство доведе об'єктивну неможливість отримання передбаченого бізнес-планом доходу в обсязі, достатньому для погашення позики. За згодою банку підприємство укладає з ним або додаткову кредитну угоду, або коригує лише графік зміни термінів часткових платежів.

Дострокове стягнення суми основного боргу та нарахованих від­сотків може статися, якщо підприємство використовує кредит не за цільовим призначенням, подає до банку недостовірну звітність, має суттєві недоліки у веденні бухгалтерського обліку.

За несвоєчасне погашення боргу банк може стягнути з підприємства штраф


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)