Адміністративно-правові відносини, їх структура, особливості та види

Адміністративно-правові відносини — це система прав та обов'язків органів державної виконавчої влади, посадових осіб і службовців, громадян та інших суб'єктів, а також взаємозв'язок між ними в результаті здійснення державної виконавчої влад і та відповідальності у сфері державного управління.

Адміністративно-правові відносини містять у собі юридичну форму державної виконавчої влади і носять організаційний характер.

Обов'язковим правилом для виникнення адміністративно-правових відносин є участь у них обов'язкового суб'єкта, що наділений відповідними юридично-владними повноваженнями - органу державної виконавчої влади, його посадової особи.

За своєю природою адміністративно - правові відносини - це врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, що складаються в сфері управління.

По-перше, це відносини, що складаються між вищестоящими і нижчестоящими органами державної виконавчої влади (державного управління, або відповідними державними службовцями). Наприклад, відносини між МВС України і нашим навчальним закладом з приводу підбору і розстановки керівних кадрів, в організації навчального процесу, матеріально-технічного забезпечення і т.і.

По-друге, це відносини, що виникають в сфері управління, між органами державного управління і об’єднаннями громадян. Наприклад, між місцевою державною організацією і політичною партією з приводу проведення останньою мітингу.

По третє, це відносини між органами державного управління і громадянами.

Наприклад, між органом внутрішніх справ і громадянином з нагоди одержання паспорта, вирішення будь-яких заяв і пропозицій, з приводу вчиненням громадянином адміністративного проступку і т. і.

Загальне, для всіх вказаних вище правових відносин, полягає в тому (їх особливість), що:

- вони складаються тільки при здійсненні управлінської (виконавчо-розпорядчої діяльності);

- у відносинах завжди, однією з двох сторін, є державний орган або державний службовець, наділений державно-владними повноваженнями;

- ці відносини, як правило, мають характер влади-підпорядкування і вирішуються в основному в адміністративному, і лише іноді, в судовому порядку;

- ці відносини можуть виникати незалежно від волі іншої сторони;

- сторона, яка не виконує обов’язки або перевищує надані права, передбачені адміністративно - правовою нормою, несе відповідальність не перед іншою стороною, а перед державою, в особі її компетентних органів (посадових осіб).

Адміністративні правовідносини, як і інші правовідносини, мають свою внутрішню побудову-структуру.

Складовими елементами адміністративних правовідносин: суб’єкти, об’єкти та юридичні факти.

Суб’єкти цих правовідносин - це їх учасники, наділені юридичними правами та обов’язками. Ними можуть бути:

- громадяни України, особи без громадянства та іноземні громадяни;

- державні органи, їх структурні підрозділи, підприємства, установи і організації;

- об’єднання громадян;

- державні службовці;

Об’єкти правового регулювання - це суспільні відносини управлінського характеру, що охороняються і регулюються законом - адміністративно - правовими нормами. Безпосереднім об’єктом регулювання є конкретна поведінка учасників цих відносин.

Виходячи із особливостей суб’єктів, розрізняються адміністративно - правові відносини, між органами державної виконавчої влади і відносини, в яких поряд з указаними органами беруть участь об’єднання громадян та громадяни.

За конкретним змістом ці відносини поділяються на майнові і немайнові.

Відповідно за характером юридичних зв’язків суб’єктів розрізняють вертикальні і горизонтальні. До вертикальних відносяться всі відносини, в яких виявляється юридична залежність однієї сторони від іншої, їх організаційна підпорядкованість.

Горизонтальні відносини відрізняються від вертикальних тим, що їх сторони є рівноправними.

Поиск по сайту: