АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сонячний коровай

Читайте также:
  1. Сонячний і тепловий удар

(сценарій лялькової вистави за одноіменним мультфільмом)

Сорока:

Я Сорока-Білобока,

Знаю всі новини.

І історію цікаву

Розкажу вам нині.

Ця історія чудова

Трапилася з тістом.

Й щирою бабусею,

Що живе край міста.

Бабуся (Ліпить тісто в діжці)

Я муки купила,

тісто замісила

Будуть і пампушки,

будуть і ватрушки

Завтра прийдуть подружки,

будуть їсти коржики

Завтра мої подружки прийдуть їсти коржики.

Ох – хо – хо.

(витирає стомлено чоло, накриває рушником тісто)

Сорока:

Та й лягла бабуся спать,

Лягла спать, відпочивать.

Ранок враз на світ з’явився,

Зовсім він не забарився

А бабуся досипає

Сон останній споглядає.

Зяблик: Я зяблик – вертихвостик,Чиб–зинь, чиб–зинь, чиб–зинь,Я піснею стрічаю новий день.

Сорока:

А тим часом у хатині

Тісто кисло і росло,

Побороло сон і ліні

Взяло, й з діжки утекло.

Зяблик: (Сидить на гілочці, біля хатини)

Хто там вийшов на доріжку,

Чи то вушки, чи то ріжки?

Чи то ручки, чи то лапи?

Хтось на вулицю чалапа!

Нашої бабусі тісто йде чомусь за місто?!

Полечу но я за тістом….

Тісто: (Йде по лісовій доріжці, збирає лісові ягоди)

Утікти мені схотілось,

Бо нема вже сили

Дожидатись в мисці – діжці

Щоб тебе місили.

Краще в ліс я помандрую,

Там життя вирує,

Друзів лісових здивуюЙ поділюся з ними,

Що мене турбує.

Нажаліюсь їм усім

На свою бабусю.

Вона гарна господиня,

Нічого й сказати

Та не хочеться мені Боки наминати.

Ой яка смачненька суничка червона,

А яка кисленька

Ожина чудова.

Яблучко скуштую,

Воно соковите

І малинку ще хапну.

Щоб живіт набити.

Краще ляжу на камінчик

Та й засну на сонці,

Буде з цього більший толк,

Ніж киснути в діжці.

Зяблик:

Цей лісок запам’ятаю,

Тісто наше тут дрімає,

Розповім про втечу я

Де поділось печиво.

(зяблик летить до бабусі)

Сонце:

Ось яка мені нагода

Я із пекарського роду

Буду тісто випікать, випікать,

Випікать, підрум’янювать, підрум’янювать…

І на заздрість всім хазяйкам

Випечу я коровай

Ось такої висоти,

Ось такої ширини,

Підрум’яний

Не даремно я трудилось

Та й вночі мені наснились

Не поля, діброви, гай,

А рум’яний коровай.

(зміна картини: бабуся вибігає на подвір’я, шукає тісто)

Сорока:

Замість тіста пухкого

Коровай чудовий.

На камінчику дрімає

П’ятий сон вже споглядає.

Й совсім він не знає,

Що хтось його шукаєю.

Бабуся:

В діжці стало тісно, піднялося тісто

Рано-вранці нишком вилізло із діжки,

Я така стривожена, де ж коржі з пирожними,

На яку ж це вуличку повтікали булочки,

Чим гостей стрічати, чим їх пригощати?

(Плаче,затулюючи очі фартушком)

Може зяблику відомо, як тікало тісто з дому?

Зяблик:

Чив, я бачив ваше тісто!

Бігло між берізками,

У долоні плескало,

Чапало, чапало,

У долоні ляпало.

Бабуся: А-а-х-х

Зяблик: Їло на стежині яблука, ожини.

Бабуся: О-о-ох!!!

Зяблик: Пило із криниці, з’їло дві суниці.

Бабуся: А-а-ах!!!

Зяблик:

Бачив я, як на світанку,

Тісто вийшло на галявку,

Сіло під дубками,

Відпочить на камінь!

Бабуся:

Швидко йдем його шукати,

Час не можна витрачати.

Якщо не доженемо,

Гостей чим пригостимо?

(бабуся йде шукати тісто, за нею летить зяблик)

(тим часом до короваю сходяться гості)

Сорока:

А до тіста – короваю

Зібралась звіряча зграя,

Бо запахло в лісі смачно,

Вилізти з кущів не лячно.

Зайчик:

Ох дивіться, ох який

Коровай смачний, пухкий.

Я б кусочок відламав,

З радістю би скуштував.

Лисичка:

Коровай цей – булочка

Смачніший, ніж курочка!

Факт цей констатую –

Нюхом добре чую.

Їжачок:

Фуркотливий в мене ніс -

Він обнюхав увесь ліс.

Та смачніших запахів -

Так, щоб їсти я схотів,

Не стрічав ніколи я.

Це підтвердить вся сім’я.

Мишка:

Пропоную усім мир.

Відаю увесь свій сир.

Ліс для мене нині рай,

Смачно пахне коровай.

Білочка:

Хоч люблю гриби й горішки,

Короваю б з’їла трішки,

Бо вже дуже він пахтить,

Слинка з ротика біжить.

Ой, ніби хтось сюди, спішить.

(звірята злякано відходять від короваю, підходить бабуся)

Бабуся:

Придивлюся, тісто може?

Ні, на тісто і не схоже?

Ох, коровай готовий!

Ах, коровай пудовий!

Та який духмяний!

Та який рум’яний!

Випечений схоже,

Сонечком пригожим!

Просто диво, а не тісто.

Будуть гості смачно їсти.

Зяблик:

Ось прибігли звірі, птиці!

На це диво подивиться!

Бабуся:

Треба з ними поділиться!

Підійдіть до мене любі,

Вас звірята, приголублю!

І до крихти чисто

Поділюсь я тістом.

Зайчику, лисичко – в тісті вам сунички!

Білочці вертливій – кусень хрумкотливий!

Їжачкам голчастим дам окрайця частку.

Ласуневі зяблику – у м’якушці яблуко.

Всім потрошечки дісталось, і ні крихти не зосталось.

Чим гостей стрічати?

Чим їх пригощати?

(Бабуся плаче і тим часом звірята зносять гостинці)

Білочка:

Я бабусі на гостину

Ось несу горішки.

Нехай гості не нудьгують –

Полущать їх трішки.

Лисичка:

Я медочку господині

Нині подарую,

Як солодко на гостині

Кожен хай відчує.

Їжачок:

Обходив я цілий ліс

Між дерев, пеньочків

Для бабусі я приніс

Яблучок, грибочків.

Мишка:

Що смачніше є у світі

Лісових ягідок?

Пригощає хай бабуся

Всіх своїх сусідок.

Заєць:

Я, як бравий кавалер

Назбирав ось квітів.

Хай всі знають відтепер,

Що квітує в літі.

Бабуся:

Ой спасибі вам звірята

За такі чудові страви.

Є чим подруг пригощати,пригощу на славу!

Стіл прикрашу я квітками, голубими пелюстками!

Буду наше свято радістю, багате.

Бабуся: Прощавайте, прощавайте, і мене не забувайте.

Зяблик: Прощавайте, прощавайте, тільки нас не забувайте.

Сорока:

Ось і гості дорогі

На поріг ступають.

Зустрічать їх в цій порі

Вийде бабця, це всі знають.

Бабуся:

Рада зустрічі я з Вами,

Дуже вас чекала,

Бо без вас усі ці дні

Звісно, сумувала.

Милії подруженьки,

Прошу вас сідати,

Щедрими гостинцями

Буду пригощати.

Їжте гості дорогенькі, лісові дари смачненькі.

Подивіться на тарілочку – це горішки білочки.

Клюква та брусниця – це вам від лисиці.

Мед, гриби, шовковиця,

Хай усім здоровиться.

Сорока:

Ось така історія

Трапилась з тістом

Від її перегляду

Захотілося їсти.

До бабусі в гості

Всім нам захотілось,

Та вона до нас із казки

Теж не забарилась.

(виходить бабуся з короваєм)

Бабуся:

Пригощайтесь, друзі любі

Смачним короваєм!

Та й здоровими лишайтесь

В нашім любім краї.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.)