АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Екстремальне орієнтування

Читайте также:
  1. Орієнтування за картою та компасом
  2. Особливості орієнтування на місцевості

При відсутності компасу можна приблизно орієнтуватися по положенню Сонця.

 

Таблиця. Приблизне положення Сонця для середніх широт

Положення Сонця Місцевий час
лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень травень, червень, липень листопад, грудень, січень
на сході      
на півдні      
на заході      

 

З більшою точністю сторони горизонту можна визначити за Сонцем за допомогою годинника. Для цього, тримаючи годинник горизонтально, потрібно повернути його так, щоб годинна стрілка була направлена на Сонце. В цьому випадку бісектриса кута – між годинною стрілкою і напрямом на цифру 12 на циферблаті (за літнім часом на цифру 1) – вказує південний напрям. Слід пам’ятати, що до полудня потрібно ділити кут на циферблаті, який годинна стрілка повинна пройти до 12 год (13), а після полудня – той кут, який вона пройшла після 12 год (13).

Цей спосіб гарантує добрий результат взимку, а влітку – тільки в північних районах, коли Сонце не піднімається високо над горизонтом.

В інші пори року, а також на Кавказі, в Криму, в Середні Азії годинник потрібно тримати не горизонтально, а під кутом 40-500 до горизонту. Знайшовши на циферблаті середину дуги між годинною стрілкою та цифрою 12 чи 1, прикладають до цього місця сірник, травинку перпендикулярно до площини годинника. Не змінюючи положення годинника відносно горизонту, повертаються разом з ними так, щоб тінь від сірника пересікала центр циферблата. В цьому випадку цифра 12 чи 1 покаже напрям на південь.

Безхмарної ночі напрямки горизонту найлегше визначити за Полярною зіркою, що завжди вказує напрямок на північ з точністю до 10 (5-кратна віддаль).

Орієнтування за квартальними стовпчиками лісовпорядкування. В лісистій місцевості орієнтуватися можна за квартальними стовпчиками. В сучасному лісовлаштуванні просіки прорубують у напрямку північ-південь і захід-схід, тому квартали нумеруються з заходу на схід і півночі на південь. Таким чином, на північ буде обернений той бік квартального стовпа, на якому знаходяться менші за значенням номери кварталів.

Визначення напрямків горизонту за місцевими предметами і різними ознаками. Вівтарі православних церков і лютеранських кірх завжди обернені на схід, дзвіниці – на захід, припіднятий кінець нижньої перекладини хреста на куполі церкви – північ, вівтарі католицьких костелів – на захід. Визначення напрямків горизонту за різними ознаками є ненадійним, тому слід користуватися ними обережно.

Мурашники майже завжди розміщуються з південного боку дерева, пня чи куща.

Трава на північних околицях лісових галявин, а також з південного боку дерев буває густішою. З південного боку г рунт буває сухішим.

Кора в окремих дерев з північного боку товща, іноді вкрита мохом. Моху більше з північного боку, а смоли з південного.

Ягоди і фрукти раніше достигають з південного боку.

Сніг швидше топиться на південних схилах.

У горах дуб частіше росте на південних схилах.

Особливості орієнтування в різних умовах. Орієнтування в лісі.

Перевагу слід надавати компасу. В якості орієнтирів рекомендується використовувати просіки, лісові дороги, річки, характерні форми рельєфу, місцеві ознаки визначення напрямків горизонту і своє положення відносно небесних світил з врахуванням добового переміщення. Іноді можна визначати місцезнаходження за напрямком вітру.

Орієнтування в гірській місцевості. Напрям руху в гірській місцевості витримують, рухаючись вздовж доріг, по долинах та інших лінійних орієнтирах, напрям яких співпадає з напрямком руху. Орієнтирів у гірській місцевості є багато: високі характерні вершини, скельні осипи, річки, струмки, дороги, перевали, хребти. Слід пам’ятати, що відстані у горах здаються меншими, ніж вони є у дійсності.

Орієнтування в умовах поганої видимості і вночі.

У якості орієнтирів можуть використовуватися дороги, галявини, лінії зв’язку, канали та інші об’єкти, які мають лінійне накреслення і спрямування. Орієнтири при русі вибираються на більш близьких відстанях одна від іншої, з тим, щоб була можливість частіше контролювати своє місцеположення. Необхідно прагнути до вибору орієнтирів з тих об’єктів, які знаходяться на підвищеннях і при спостереженні в їх бік проектуються на фоні неба. Добрими орієнтирами є освітлені будови, труби, щогли.

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)