Методи управлінської діяльності в бюджетному процесі

Система управління бюджетом являє собою поєднання двох елементів: сукупності органів управління та етапів і методів управлінської діяльності і бюджетному процесі. Можна виділити три групи органів управління бюджетом.

І. Органи законодавчої і виконавчої влади. Оскільки Державний бюджет затверджується у вигляді Закону, то Верховна Рада виступає провідним органом в управлінні бюджетом. Місцеві бюджети затверджуються на відповідних місцевих рівнях місцевими законодавчими органами – Радами народних депутатів, які виступають провідним органом в управлінні місцевим бюджетом. Органи виконавчої влади (Кабмін, державні адміністрації, виконавчі комітети) забезпечують підготовку відповідного бюджету і його виконання. (згідно ст. 37 БКУ) Міністерство фінансів України подає Кабінету Міністрів України для розгляду проект закону про Державний бюджет України та вносить пропозиції щодо термінів і порядку розгляду цього проекту в Кабінеті Міністрів України. Кабінет Міністрів України до схвалення проекту закону про Державний бюджет України подає Раді національної безпеки і оборони України цей проект закону по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України. Кабінет Міністрів України приймає постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України та Президенту України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

ІІ. Органи оперативного управління бюджетом. До неї належать: органи системи Міністерства фінансів (Мінфін України, Мінфін АРК, обласні Фінуправління і міські Фінуправління міст Києва та Севастополя, міські й районні фінансові відділи, Державна фінансова інспекція, Державна казначейська служба, ДПС, Рахункова палата). Органи Мінфіну виконують роботу, пов’язану з складанням відповідного бюджету, і забезпечують його виконання. ДПА здійснює контроль за дотриманням платниками податків і обов’язкових платежів податкового законодавства, повнотою, правильністю та своєчасністю розрахунків зі всіма ланками бюджетної системи. Державна фінансова інспекція України здійснює контроль за цільовим, раціональним і правильним використанням коштів, виділених як з Державного, так і з місцевих бюджетів. При цьому її функції дещо виходять за рамки бюджету, оскільки органи Державної фінансової інспекції України контролюють дотримання фінансового законодавства в цілому у суб’єктів господарювання, насамперед, у державному секторі. Державна казначейська служба організує і дійснює касове виконання, а також готує звітність про хід виконання зведеного бюджету держави. ДПС, Держфінінспекція і Державна казначейська служба були створені на базі відповідних підрозділів органів системи Мінфіну.

Рахункова палата України здійснює контроль за своєчасним виконанням Державного бюджету України, за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, за грошовою емісією, за додержанням чинного законодавства в галузі бюджетної політики.

ІІІ. Органи не фінансового профілю. Їх можна поділити на 2 групи:

Перша група: Митний комітет та його підрозділи; органи Міністерства внутрішніх справ; органи юстиції та нотаріальні контори; різного роду природоохоронні органи та інспекції; органи державної інспекції з контролю за цінами та ін.

Ці органи пов’язані з бюджетом по лінії формування доходів.

Друга група: управлінські структури, насамперед галузеві міністерства та відомства, керівники яких наділені функціями розпорядників коштів.

Ці органи пов’язані з бюджетом по лінії фінансування видатків.

Структура бюджетного процесу включає дві складові: бюджетне планування (складання, розгляд, затвердження) та виконання бюджету.

Рівень бюджетного планування залежить від:

- чіткості формулювання цілей і завдань, які вирішує держава;

- достовірності інформації, яка використовуєть­ся при розрахунках проекту бюджету;

- методів, які використовують в процесі бю­джетного планування.

Бюджетне планування це важлива складова фінансового планування, підпорядкована вимогам фінансової політики держави. Економічна сутність бюджетного планування полягає в централізованому роз­поділі та перерозподілі ВВП між ланками фінансової системи на основі загальнонаціональної соціально-економічної програми роз­витку країни в процесі складання та виконання бюджетів різного рівня.

Методи планування показників бюджету:

§ метод прямого фінансового розрахунку;

§ балансовий;

§ нормативний;

§ аналітичний.

Метод прямого фінансового розрахунку передбачає обчислення показників в бюджеті виходячи із реальних потреб і показників у розрізі окре­мих статей доходів і видатків по кожному підприємству, органі­зації, установі, громадянину. По кожному виду доходів або видатків визначають вихідну базову величину за період, що передує плановому, а потім ураховуючи фактори, які вплинуть на показник в періоді, що планується, розраховують його рівень.

Балансовий метод досягає узгодження показників бюд­жету з показниками загальної величини фінансових ресур­сів у народному господарстві, доходів і видатків населення, з фінансовими планами міністерств, відомств і різних гос­подарських суб'єктів.

Нормативний метод заснований на використанні норм та нормативів, встановлених по відношенню як до детальних, так і узагальнюючих показників.

Аналітичний метод передбачає обчислення планових показ­ників на основі визначення впливу на них різноманітних чинни­ків, засновується на моделюванні бюджетних показників.

Метод економіко-математичного моделювання дає змогу дослідити кількісне відображення взаємозв’язків між фінансовими показниками та чинниками, які впливають на величину цього показника.

Бюджетне планування — досить складний і недостатньо розроблений у методичному плані процес. Особливо це від­чувається в умовах переходу до ринку, коли втратила своє значення система планування, яка існувала раніше. Необ­хідність удосконалення бюджетного планування зумовлена тим, що при розробці показників бюджету закладається той механізм, який держава повною мірою може використати для регулювання економічних і соціальних процесів у народ­ному господарстві,

Бюджетне планування в цілому засновано на балансовому ме­тоді. Є три варіанти збалансування бюджету:

§ зменшення видатків;

§ збільшення доходів;

§ встановлення джерел покриття дефіциту бюджету.

Поиск по сайту: