АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Ідентифікатори
Елементи мови Сі
Будь-яка мова (українська, російська, англійська, французька та інші) складається з декількох основних елементів - символів, слів, словосполучень і речень. В алгоритмічних мовах програмування існують аналогічні структурні елементи, тільки слова називають лексемами, словосполучення - виразами, а речення - операторами. Лексеми в свою чергу утворюються із символів, вирази - із лексем і символів, оператори - із символів, лексем і виразів. • Алфавіт мови, або її символи - це основні неподільні знаки, за допомогою яких пишуться всі тексти на мові програмування. • Лексема, або елементарна конструкція - мінімальна одиниця мови, яка має самостійний зміст. • Вираз задає правило обчислення деякого значення. • Оператор задає кінцевий опис деякої дії.
1. Алфавіт Алфавіт мови Сі включає: • великі та малі літери латинської абетки; • арабські цифри; • пробільні символи: пробіл, символи табуляції, символ переходу на наступний рядок тощо; • символи,.;:? '! | / \ ~ () [ ] { } < > # % ^ & - + * =
Ідентифікатори
Ідентифікатори використовуються для іменування різних об'єктів: змінних, констант, міток, функцій тощо. При записі ідентифікаторів можуть використовуватися великі та малі літери латинської абетки, арабські цифри та символ підкреслення. Ідентифікатор не може починатися з цифри і не може містити пробілів. Компілятор мови Сі розглядає літери верхнього та нижнього регістрів як різні символи. Тому можна створювати ідентифікатори, які співпадають орфографічно, але відрізняються регістром літер. Наприклад, кожний з наступних ідентифікаторів унікальний:
Sum sum sUm SUM sUM
Слід також пам'ятати, що ідентифікатори не повинні співпадати з ключовими словами.
3. Константи Константами називають сталі величини, тобто такі, які в процесі виконання програми не змінюються. В мові Сі існує чотири типи констант: цілі, дійсні, рядкові та символьні. 1. Цілі константи можуть бути десятковими, вісімковими або шістнадцятковими. Десяткова константа - послідовність десяткових цифр (від 0 до 9), яка починається не з нуля якщо це число не нуль. Приклади десяткових констант: 10, 132, 1024. Вісімкові константи починаються з символу 0, після якого розміщуються вісімкові цифри (від 0 до 7). Наприклад: 023. Запис константи вигляду 08 буде сприйматися компілятором як помилка, так як 8 не є вісімковою цифрою. Шістнадцяткові константи починаються з символів 0х або 0Х, після яких розміщуються шістнадцяткові цифри (від 0 до F, можна записувати їх у верхньому чи нижньому регістрах). Наприклад: 0ХF123. 2. Дійсні константи складаються з цілої частини, десяткової крапки, дробової частини, символу експоненти (e чи E) та показника степеня. Дійсні константи мають наступний формат представлення: [ ціла_частина ][. дробова_частина ][ Е [-] степінь ] У записі константи можуть бути опущені ціла чи дробова частини (але не обидві разом), десяткова крапка з дробовою частиною чи символ E (e) з показником степеня (але не разом). Приклади дійсних констант: 2.2, 220е-2, 22.Е-1,.22Е1. Якщо потрібно сформувати від'ємну цілу або дійсну константу, то перед константою необхідно поставити знак унарного мінуса. 3. Символьні константи. Символьна константа - це один або декілька символів, які заключені в апострофи. Якщо константа складається з одного символу, вона займає в пам'яті 1 байт (тип char). Двосимвольні константи займають в пам'яті відповідно 2 байти (тип int). Послідовності символів, які починаються з символу \ (обернений слеш) називаються керуючими або escape-послідовностями (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1. Escape-послідовності
|
Спеціальний символ
| Шістнадцятковий код
| Значення
| \a
|
| звуковий сигнал
| \b
|
| повернення на 1 символ
| \f
| 0C
| переведення сторінки
| \n
| 0A
| перехід на наступний рядок
| \r
| 0D
| повернення каретки
| \t
|
| горизонтальна табуляція
| \v
| 0B
| вертикальна табуляція
| \\
| 5C
| символ \
| \'
|
| символ '
| \"
|
| символ "
| \?
| 3F
| символ?
| \0
|
| нульовий символ
| \0ddd
| -
| вісімковий код символу
| \0xddd
| ddd
| шістнадцятковий код символу
| 4. Рядкові константи записуються як послідовності символів, заключених в подвійні лапки. "Це рядковий літерал!\n" Для формування рядкових констант, які займають декілька рядків тексту програми використовується символ \ (обернений слеш): "Довгі рядки можна розбивати на \ частини" Загальна форма визначення іменованої константи має вигляд: const тип ім'я = значення; Модифікатор const попереджує будь-які присвоювання даному об'єкту, а також інші дії, що можуть вплинути на зміну значення. Наприклад: const float pi = 3.14l5926; const maxint = 32767; char *const str="Hello,P...!"; /* покажчик-константа */ char const *str2= "Hello!"; /* покажчик на константу */ Використання одного лише модифікатору const еквівалентно const int.
1.2.4 Коментарі Текст на Сі, що міститься у дужках /* та */ ігноруватиметься компілятором, тобто вважатиметься коментарем до програми. Такі коментарі можуть розміщуватися в будь-якому місці програми. Коментарі здебільшого використовуються для "документування програм" та під час їх відлагодження. В програму бажано вміщувати текст, що хоч якось пояснює її роботу та призначення. Проте не слід надто зловживати коментарями, а використовувати більш розумні форми найменування змінних, констант, функцій тощо. Якщо, наприклад, функція матиме назву add_matrix, очевидно не зовсім раціональним буде включення у програму після її заголовної частини коментар про те, що: /*функція обчислює cуму матриць */ У цьому випадку ім'я функції пояснює її призначення. У більш сучасних версіях Сі широко застосовується так званий угорський запис імен, коли ім'я змінної містить в собі інформацію про її призначення і тип.
1.2.5 Ключові слова Ключові слова - це зарезервовані ідентифікатори, які мають спеціальне значення для компілятора. Їх використання суворо регламентоване. Імена змінних, констант, міток, типів тощо не можуть співпадати з ключовими словами. Наводимо перелік ключових слів мови Сі:
auto
| continue
| float
| interrupt
| short
| unsigned
| asm
| default
| for
| long
| signed
| void
| break
| do
| far
| near
| sizeof
| volatile
| case
| double
| goto
| pascal
| static
| while
| cdecl
| else
| huge
| switch
| struct
|
| char
| enum
| if
| register
| typedef
|
| const
| extern
| int
| return
| union
|
|
Поиск по сайту:
|