СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ. Агреман – згода приймаючої держави на призначення певної особи в якості глави дипломатичного представництва акредитуючої держави

Агреман – згода приймаючої держави на призначення певної особи в якості глави дипломатичного представництва акредитуючої держави.

Агресія – протиправне застосування збройної сили.

Альтернат – правило, згідно з яким в екземплярі міжнародного договору, що призначений для даної договірної сторони, назва цієї сторони в загальному переліку сторін, підписи її уповноважених, печатки, а також текст договору на мові держави даної сторони ставляться на першому місці та для підпису залишається місце з лівого боку або зверху, якщо підписи розміщуються один над одним.

Анклав – частина території однієї держави, що оточена з усіх боків сухопутною територією іншої держави або держав.

Анексія – насильницьке приєднання державою території іншої держави.

Апартеїд – міжнародний злочин, направлений проти людства: політика расової дискримінації та гноблення у відношенні до будь-якої групи населення.

Геноцид – міжнародний злочин, що здійснюється з наміром винищення повністю або частково окремих груп населення за національними, етнічними, расовими або релігійними мотивами.

Держава – первинний та основний суб ’ єкт міжнародного права, а також учасник міжнародних відносин. Держава є поєднанням трьох елементів: певної території, населення та політичної організації (влади).

Держава реєстрації – держава, в офіційний реєстр якої занесені повітряні, морські та річкові судна, космічні об ’ єкти.

Держава прапора – держава, під прапором якої законно плаває певне судно.

Дезавуювання – спростування главою держави або урядом дій свого дипломатичного представника або іншої офіційно уповноваженої особи у зв’язку з перевищенням ним своїх повноважень.

Делімітація кордонів – договірне встановлення лінії державного кордону, що здійснюється за картами, як правило, великомасштабними, із детальним зображенням на них рельєфу, гідрографії, населених об ’ єктів.

Демаркація кордонів – визначення та позначення ліній державного кордону на місцевості відповідно до договорів про делімітацію кордону та доданих до них карт та описів.

Денонсація міжнародного договору – засіб припинення дії двостороннього міжнародного договору або виходу із багатостороннього міжнародного договору в порядку та строки, які обумовлені таким договором.

Депозитарій – в міжнародному праві – хранитель оригінального тексту багатостороннього міжнародного договору та всіх документів, що до нього відносяться (заяв, застережень, ратифікаційних грамот, документів про денонсацію та ін).

Дуаєн – протокольний голова (старійшина) дипломатичного корпусу в країні перебування (в англомовних країнах зазвичай іменується деканом).

Екзекватура – 1) приведення до виконання в даній країні судового рішення, прийнятого в іншій країні; 2) офіційний документ про визнання консула урядом держави, що приймає.

Екстериторіальність – сукупність привілеїв, обумовлених договорами між країнами, що надаються главам інших держав, дипломатичним представникам, військовим частинам, кораблям та ін.

Екстрадиція – видача злочинця державою, на території якої він знаходиться, іншій державі для притягнення його до кримінальної відповідальності або виконання вироку, що набрав чинності.

Імунітет держави – принцип міжнародного права, що витікає із державного суверенітету і означає певні виключення із міжнародно-правових зобов ’ язань.

Клаузула – особливе положення в міжнародному договорі.

Комюніке – офіційне повідомлення про події міжнародного характеру.

Меморандум – дипломатичний документ відповідної держави, в якому докладно викладається погляд уряду з будь-якого міжнародного питання, дається аналіз тих або інших положень.

Мораторій – відстрочка на певний строк виконання державою своїх міжнародно-правових зобов ’ язань.

Нота – документ дипломатичної переписки.

Нотифікація – офіційне повідомлення міністерством зовнішніх справ, дипломатичним (консульським) представництвом, міжнародною організацією або її посадовою особою шляхом направлення ноти або іншого документа, в якому викладається точка зору держави з певного питання, повідомляється про будь-які політичні або правові факти чи події.

Нунцій – дипломатичний представник Ватикану при уряді будь-якої держави.

Оптація – вибір громадянства при зміні державної належності території.

Посол – голова дипломатичного представництва найбільш високого в протокольному відношенні рівня.

Преамбула – вступна частина якого-небудь міжнародного документа.

Пролонгація міжнародного договору – продовження терміну чинності договору з метою забезпечення його безперервності.

Промульгація міжнародного договору – офіційне опублікування міжнародного договору.

Протокол – офіційний документ (нерідко додаток до основного договору), за допомогою якого міжнародний договір доповнюється або уточнюється.

Ратифікаційна грамота – документ, що підтверджує ратифікацію міжнародного договору відповідним органом держави (парламентом).

Репарація – форма міжнародно-правової відповідальності за шкоду, що заподіяна суб ’ єкту міжнародного права в результаті міжнародного правопорушення.

Репатріація – повернення емігрантів на батьківщину з поновленням їх у правах громадянства, які опинилися через певні обставини на території інших держав.

Репресалії – правомірні примусові дії держави на відновлення своїх прав, що порушені іншою державою, без застосування сили або погрози її застосування.

Реституція – повернення майна, неправомірно захопленого та вивезеного однією із воюючих держав з території іншої держави, яка є воєнним противником.

Реторсія – правомірні примусові дії однієї держави у відповідь на недружній акт іншої держави, наприклад, дискримінацію фізичних або юридичних осіб.

Сатисфакція – форма міжнародно-правової відповідальності, на підставі якої держава-порушник надає задоволення державі, що постраждала.

Статус-кво – становище в будь-якій області міжнародних відносин або у взаєминах держав, що існувало або існує в той чи інший момент.

Субституція – форма міжнародно-правової відповідальності держав (різновид реституції), що представляє собою заміну неправомірно знищеного або ушкодженого майна, будівель, транспортних засобів, художніх цінностей, особистого майна та ін.

Трансфер – обмін населенням між державами на основі міжнародного договору, автоматична зміна громадянства.

Цесія – передача території однієї держави іншій за згодою між ними.

Поиск по сайту: