 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Поняття та джерела патентного права. Поняття та джерела патентного права
Тема: ПАТЕНТНЕ ПРАВО
План:
Поняття та джерела патентного права.
Концепція та структура ЦК України дають підстави розрізняти такі різновиди цивільних правовідносин інтелектуальної власності:
1) авторські правовідносини;
2) правовідносини, суміжні з авторськими;
3) правовідносини промислової власності;
4) правовідносини, суміжні з правовідносинами промислової власності;
5) інші правовідносини інтелектуальної власності.
Промислова власність згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової власності від 20.03.1883 р. – це права (очевидно, маються на увазі відносини), що стосуються винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань, зазначень походження товарів, а також захист від недобросовісної конкуренції.
Таким чином, „право промислової власності” включає в себе патентне право, право інтелектуальної власності на правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Звідси випливає, що категорія „правовідносини промислової власності”, у свою чергу, є узагальнюючим поняттям, яким охоплюються патентні правовідносини та „індивідуалізаційні” правовідносини (правовідносини „індивідуалізації”).
Патентні правовідносини – це врегульовані нормами законодавства (права) відносини, що виникають у процесі створення і використання винаходів, корисних моделей та промислових зразків.
Нормативну базу патентного права складають ЦК, Закон України від 15 грудня 1993 р. (у редакції від 1 червня 2000 р. з наступними змінами) „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, Закон України від 15 грудня 1993 р. (з наступними змінами і доповненнями) „Про охорону прав на промислові зразки”, міжнародні угоди, підзаконні нормативно-правові акти. Об’єктами патентних правовідносин є патентноздатні винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
Суб’єктами патентних правовідносин, згідно зі ст. 463 ЦК, є: 1) винахідник, автор промислового зразка; 2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.
Зміст патентних правовідносин складають права уповноважених та обов’язки зобов’язаних їх учасників.
Особливістю патентних правовідносин є те, що права уповноважених осіб щодо об’єктів цих відносин виникають лише після їх визнання такими державними органами та отримання патенту. Патент – це охоронний документ, який засвідчує визнання заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них, пріоритет і право інтелектуальної власності на ці об’єкти (ч. 1 ст. 462 ЦК). Видача патенту супроводжується встановленням організаційних патентних правовідносин, у межах яких відбувається спеціальна процедура легітимації таких об’єктів.
О.І. Харитонова,доктор юридичних наук, НУ „Одеська юридична академія”
“Різнорівнева класифікація цивільних правовідносин інтелектуальної
Поиск по сайту: