Що таке громада

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА І СОЦІАЛЬНА РОБОТА №4 2001 рік

РОБОТА В ГРОМАДІ ЯК СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Тетяна Семигіпа,

старший викладач Школи соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська А кадемія»

Сучасну соціальну роботу прийнято розглядати на трьох рівнях: індивідуальна соціальна робота, групова соціальна робота, соціальна робота в громаді. Щодо останнього типу соціальної роботи точиться чимало дискусій, позаяк неоднозначними, а інколи й суперечливими, с й саме поняття громади, і зміст соціальних програм, що реалізують на локальному рівні, і зміст діяльності професійних соціальних праці­вників, котрі не завжди с членами громади. Для України ситуація з розвитком роботи на рівні громади ускладнюється ще й розбіжні­стю між законодавчим тлумаченням громади та її професійним ро­зумінням, відсутністю досвіду фахової соціальної роботи...

Що таке громада

У Великобританії в професійній соціальній роботі термін «гро­мада» вживають у двох значеннях: територіальна громада та гро­мада за інтересами/прихильністю [1].

Громада, яка об'єднує людей, котрі мешкають в одній гео­графічній місцевості, - це територіальна громада (приміром, тр.-.-диційна єврейська громада в українських містах була саме те­риторіальною, оскільки євреї селилися у визначених для них ме­жах).

Громада за інтересами об'єднує людей, котрі мають спільні про­блеми, наприклад дітей-інвалідів або людей, які мають спільні інте­реси, соціальні зв'язки або характеристики. Сюди ж належать гро­мади за етнічною/національною ознакою, які нині не проживають компактно, адже люди певних національностей відчувають деяку, по-сучасному кажучи «віртуальну», межу, яка відокремлює цю групу від інших.

Американське визначення «громади» наголошує на тому, що це - «групи індивідів або сімей, члени якої:

- поділяють певні цінності, мають спільні інтереси,

- або користуються послугами тих самих служб та організацій,

- чи живуть в одній місцевості» [2].

Інколи замість «громада» кажуть «локальна соціальна систе­ма». Під цим мають на увазі мережу взаємопов'язаних соціаль­них установ, що охоплюють усі аспекти соціального життя - сімей­ного, релігійного, правового тощо, що існує в певній географічній місцевості [3].

Переконливий аналіз провів 1972 року Р. Уоррен у своїй праці «Громада в Америці». До визначення громади він підходив з п'яти різних поглядів, беручи за основу одну з царин: структурну (тоб­то політико-правовий погляд на громаду); соціально-психологіч­ну (можна окремо вирізнити особистісно-психологічну й культур­но-антропологічну точку зору); люди та території (демографічний або екологічний підхід до громади); процеси діяльності (вивчення різних видів дій у громаді та її розвитку); функціонування соці­альної системи (розгляд громади як такої, що виконує певні функції, приміром, відтворення й споживання, процесів соціалізації, со­ціального контролю, взаємодопомоги тощо) [4].

В Україні поняття «громада» практично не використовують у такому значення, як у професійній соціальній роботі за кордоном. «За радянських часів людину ідентифікували не з громадою, суб-культурою, а з місцем її проживання. Прописка була визначаль­ною рисою людини. Всі суспільні «блага» (пільги, послуги тощо) надавали за місцем проживання. За відсутності приватних лікарів людина могла отримати медичну допомогу тільки за місцем про­живання, наявності прописки» [5].

Нині в українській літературі із соціальної роботи - цілкови­тий термінологічний різнобій: натрапляємо й на «громаду», й на «общину», і на «ком'юніті» та «спільноту» (слова, які насправді є перекладом одного й того ж англійського слова «соттипііу»).

Офіційно в нашій державі вживають поняття «територіальна гро­мада». Таке утворення Конституція України розглядає як первин­ний суб'єкт місцевого самоврядування. Варто зазначити, що Основ­ний Закон визнає право самостійно вирішувати питання місцевого значення лише за первинними територіальними громадами - жите­лями адміністративно-територіальних одиниць, тобто поселень або населених пунктів (сіл, кількох сіл, селищ та міст). Конституція Ук­раїни гарантує громадянам право обирати й бути обраними до органів місцевого самоврядування, право брати участь у місцевих референдумах, право рівного доступу до служби в органах місцево­го самоврядування, право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів та посадо­вих осіб місцевого самоврядування... Отже, мешканців кількох ба­гатоповерхових будинків або мікрорайону в місті, котрі мають спільні інтереси або вирішили здійснити якусь акцію, виявити певну ініціативу, формально громадою не вважають.

Щодо поняття «громада за інтересами», то Україні ще належить відродити або ж радше прищепити це поняття, а головне - ідею взаємодопомоги членів громади, що є справою не одного дня з огляду на виплекану впродовж десятиріч звичку орієнтуватися на державу.

Окремо доречно згадати про національні громади в Україні. Хоча в окремих громадах (приміром, єврейській, яка послуговуєть­ся принципом «Всі євреї відповідальні один за одного») можна спостерігати відродження традицій доброчинності та догляду в гро­маді за тими, хто потребує сторонньої допомоги, силами її членів, проте ці форми роботи ще не набули поширення. Більше того, в Україні немає офіційного визначення «національної громади», а лише «національна меншина», до яких «належать групи громадян України, що не є українцями за національністю, виявляють почут­тя національного самоусвідомлення та спільності між собою» [6]. Наголос знову ж таки зроблено на почутті «спільності», що є суб'єктивною ознакою приналежності до громади. (Принагідне за­уважимо, що Закон «Про національні меншини в Україні» добре написаний, сучасний, але декларативний, не містить механізмів реалізації, практично ніяк не впливає на організацію соціального захисту в громаді за етнічною ознакою).

Попри існування різних тлумачень терміну й підходів до його пояснення, можна зробити узагальнення, що громада - це ідеальна конструкція, символ, що втілює уявлення людей про певні форми соці­ального життя. Ця конструкція є соціальною, бо вона грунтуєть­ся на підтримці, одностайності й взаєморозумінні людей, що ство­рює позитивний заряд енергії й цементує соціальні зв'язки.

Поиск по сайту: