АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методичні рекомендації. Тема: Національно - визвольна війна українського народу середини XVII століття

Читайте также:
  1. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  2. Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
  3. Додаток. Програма дисципліни і методичні
  4. Завдання № 1 та методичні рекомендації до його виконання
  5. Загальні методичні вказівки
  6. Загальні методичні вказівки.
  7. Загальні методичні рекомендації
  8. ЗАГАЛЬНІ Методичні рекомендації до вивчення тем, що виносяться на семінарські заняття та на самостійну роботу.
  9. Загальні методичні рекомендації щодо виконання контрольних робіт
  10. Загальні рекомендації
  11. Загальні рекомендації до змісту та структури курсової роботи.
  12. Загальні рекомендації щодо припинення тютюнопаління

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема: Національно - визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Утворення Української козацької держави. (2 години)

План

1. Передумови, причини, рушійні сили та періодизація національно – визвольної війни. Богдан Хмельницький.

2. Початковий період війни (1648 – 1649 рр.). Перші перемоги. Зборівська угода.

3. Організація української козацької держави, внутрішня і зовнішня політика гетьманської адміністрації.

4. Переяславська Рада та «Березневі статті», їх значення та оцінки в історичній літературі.

5. Збройна боротьба проти Польщі та дипломатія Б.Хмельницького після Віленського перемир’я (1656 – 1657 рр.).

 

 

Теми доповідей та повідомлень

1. Зборівська угода.

2. Білоцерківський мир.

3. Запорізька Січ – центр визвольних змагань українського народу.

4. Б. Хмельницький – видатний державний діяч і полководець.

5. Господарство, адміністрація, військо козацької держави.

6. Становище України напередодні Переяславської Ради.

7. «Березневі статті», їх значення та оцінки в історичній літературі.

8. Порушення Переяславської угоди царським урядом і контрзаходи Б.Хмельницького.

9. Військовий союз України зі Швецією та Семигородом 1656 -1657 років.

 

Література

Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К., 1991.

Бойко О.Д. Історія України. Посібник. – К., 2004.

Гетьмани України: історичні портрети. – К., 1991.

Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.

Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.

Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція 1648-1676 рр. Крізь призму століть // УІЖ. – 1998. - № 1,2,3.

Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. Соціально – політичний портрет.. – К., 1995.

Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3 т. – К., 1990 – 1991.

 

 

Методичні рекомендації

Вивчення цієї теми доцільно розпочати з аналізу основних передумов Визвольної війни.

На кінець XVI – початок XVII ст. більша частина території України була під владою Польщі. В цей час відбувалося інтенсивне зростання магнатського, шляхетського, церковного землеволодіння, фільваркового господарства, подальше посилення феодально – кріпосницького і національного гноблення. Шляхетська Польща позбавила український народ елементарних громадсько – політичних прав, насаджувала католицтво, проводила політику насильницького ополячування українців. Посилення соціального і національного гноблення, якого зазнав український народ від польської шляхти, підносило його рішучість та готовність до боротьби за своє визволення. Після селянсько – козацьких повстань 1637 – 1638 років, коли закабалення українства стало вкрай нестерпним, вони почали готуватися до нових збройних виступів проти гнобителів. Очолити їх було готове козацтво, яке теж терпіло всілякі утиски та поневіряння від Речі Посполитої.

Чому національно – визвольну боротьбу оточило саме козацтво, а не українська феодальна верхівка? Назвіть основні рушійні сили Визвольної війни.

Щоб з’ясувати характер війни, необхідно визначити її межу, а вже потім пояснити, чому вона була національною, народною, селянською, релігійною.

Перші битви, що стали початком Визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі, відбулися навесні 1648 року. Керівництво повстання згуртувалося навколо чигиринського сотника Богдана – Зиновія Хмельницького.

Що змусило лояльного до влади сотника реєстрового козацтва Б. Хмельницького взятись до зброї і очолити повстання?

Зважившись на такий рішучий крок, Б. Хмельницький зумів залучити до підготовки повстання кращих представників козацької старшини. які охоче взялися за цю справу. Встановивши зв’язок із Запоріжжям, Хмельницький почав підготовку повстання. Січ стала центром підготовки повстанських сил. Щоб забезпечити свій тил від вторгнення татар, Хмельницький уклав угоду з кримським ханом про спільну боротьбу з Польщею.

Поясніть, чому його союз з Кримом виявився хитким?

Водночас, із виступом повстанських загонів на дніпровському Низу, на Запоріжжі, народні повстання спалахнули і на Подніпров’ї.

Схарактеризуйте початковий період війни. Дайте оцінку перемог на Жовтих Водах, під Корсунем та битви під Пилявцями.

Розгром польського війська сприяв повстанському руху в Україні

Назвіть основні рушійні сили цієї боротьби. Проаналізуйте основні наслідки цієї боротьби.

Успішний хід війни призвів до ліквідації на більшій частині території України влади польської адміністрації, з України втекли магнати, шляхта,католицьке духовенство. На звільнених від поляків територіях почав формуватись козацький адміністративний устрій, утворювались нові адміністративні округи – полки на чолі з полковниками.

Влітку 1949 р. польське військо опинилося в безнадійному становищі. Але не зацікавлений в перемозі і посиленні України кримський хан Іслам - Гірей пішов на таємні переговори і уклав угоду з польським королем. Не маючи можливості одночасно воювати проти польських військ і татар, Хмельницький змушений був почати переговори і укласти з польським королем договір, що дістав назву Зборівського. На цих переговорах козацька старшина домагалася підтвердження 18 вимог (розкрийте їх).

Зборівський договір визначав межі козацької території, надавав деякі права і привілеї українцям. Але це порівняно з вимогами української старшини було недостатнім.

Як відреагувало на підписання Зборівської угоди українське суспільство?

На козацьких територіях (Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства) йшов процес формування української козацької державності. Головним чинником цього процесу було узаконення реєстру Війська Запорізького в зазначеній кількості, яке поділялося на військово – територіальні адміністративні полкові одиниці. Зосередження в руках полковників військової, адміністративної, судової й фінансової влади поклало початок своєрідному устрою козацької держави.

Дайте докладну характеристику української козацької держави, що виникла в ході Визвольної війни. Як називалися центральні і місцеві органи влади, які функції вони виконували? Що являла собою адміністративно – територіальна і військова система нової держави? Які функції виконував у ній гетьман? (Схеми №1,2)

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)