Тема: Звільнення від покарання та його відбування

Завдання № 1. Л. вранці заїхав на територію дачного селища і з домоволодіння Ф. викрав майна вартістю 712 грн. Викрадене він завантажив на велосипед, вивіз до сусіднього населеного пункту й продав. Суд визнав його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України й призначив покарання у виді 3-х років позбавлення волі. При цьому суд вважає за можливе звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України. Засуджений 1970 р.н., не працює, розлучений, раніше судився за ч. 2 ст. 185 КК України, але був звільнений від покарання у зв’язку з амністією. Суд послався як на обставини, що пом’якшують покарання, визнання вини, каяття у вчиненому, сприяння у вчиненні злочину, позитивну характеристику з місця проживання, наявність на утриманні малолітньої дитини.

Що є підставами звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням? У чому полягає умовність цього виду звільнення? Які обов’язки може покласти суд на особу, звільнену від покарання з випробуванням? Які його правові наслідки?

Завдання № 2. П. було засуджено за ч. 2 ст. 299 КК України до 2 років позбавлення волі. Після відбуття одного року й двох місяців П. захворів на психічну хворобу, що позбавила його можливості усвідомлювати свої дії та бездіяльність і керувати ними. До П. було застосовано примусовий захід медичного характеру – госпіталізація до психіатричного закладу зі звичайним наглядом. Через 3 роки було зроблено висновок про одужання П..

Як вирішити питання про подальше відбування покарання П.?

Завдання № 3. 25 лютого Б. засуджено за ч. 1 ст. 133 КК України до двох років виправних робіт. 2 березня внаслідок стихійного лиха (повені та зсуву землі) в місті було знищено й пошкоджено кілька будівель, у тому числі будівля суду та кримінально-виконавчої інспекції. Було втрачено багато документів, у тому числі матеріали кримінальної справи та вирок щодо Б.. Скориставшись тим, що вирок не було виконано, Б. виїхав до Польщі, а потім переїхав до Росії. Через три роки, 27 квітня, він приїхав на батьківщину на похорон родича, і, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вчинив хуліганство (ч. 3 ст. 296 КК України), за що був засуджений до чотирьох років позбавлення волі. Відновивши матеріали втраченої кримінальної справи, суд призначив Б. покарання за сукупністю вироків (ст. 71 КК України), частково приєднавши невідбуте покарання й визначив остаточне покарання за сукупністю вироків у 4 роки й 6 місяців. Б. подав апеляцію на вирок, зазначивши, що від невідбутого за попереднім вироком покарання його слід звільнити, а тому застосування ст. 71 КК України було незаконним.

Проаналізувавши ситуацію, визначте, наскільки обґрунтованою є апеляція?

Завдання № 4. Півень, засуджений за ч. 3 ст. 212 КК України до восьми років позбавлення волі з конфіскацією половини належного йому майна та позбавленням права займати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю, на два роки. Він особисто та його дружина неодноразово зверталися про заміну невідбутої ним частини покарання більш м’яким.

За яких умов клопотання може бути задоволене? Визначте підстави і порядок заміни невідбутої частини покарання більш м’яким щодо Півня.

Завдання № 5. В. було засуджено із застосуванням ст. 69 КК України за ч. 1 ст. 286 КК України до двох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк два роки. Після фактичного відбуття ним восьми місяців покарання його законний представник порушив перед адміністрацією КВУ питання про можливість заміни йому невідбутої частини покарання більш м’яким, а також про його звільнення від додаткового покарання. Однак, він отримав відповідь, що, у зв’язку із тим, що до В. було застосовано ст. 69 КК України, він не має права на заміну невідбутої частини покарання більш м’яким.

Чи може бути клопотання задоволене? Якщо так, визначте підстави і порядок заміни невідбутої частини покарання більш м’яким щодо В.. Якими є правові наслідки цього виду звільнення від відбування покарання?

Завдання № 6. Л. визнана винною в тому, що у приміщенні магазину таємно викрала у Б. гаманець, посвідчення водія і технічний талон на автомобіль, заподіявши йому шкоду на суму 1 тис. 230 грн. Вироком районного суду Л., раніше судиму за ч. 2 ст. 187 КК із застосуванням статей 69, 75 цього Кодексу на п'ять років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком три роки, засуджено за ч. 2 ст. 185 КК на чотири роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків їй остаточно визначено п'ять років позбавлення волі. Постановлено стягнути із засудженої на користь Б. 1 тис. 230 грн. матеріальної і 500 грн. моральної шкоди.

У касаційній скарзі засуджена Л. просила пом'якшити призначене їй покарання з урахуванням того, що вона має на утриманні малолітнього сина 5 років і що тяжких наслідків від вчиненого злочину не настало.

Яким на Вашу думку буде рішення суду? В яких випадках суд звільняє від відбування покарання жінок, у яких є діти, віком до 7 років? Які правові наслідки такого звільнення від покарання?

Поиск по сайту: