АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сучасні програми розвитку, виховання, навчання дітей дошкільного віку

Читайте также:
  1. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  2. VIII. Шляхи, умови та очікувані результати реалізації Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  3. Адаптивна система навчання з використанням інформаційних технологій.
  4. БИЛЕТ 5-6Поняття про організаційні форми навчання. Класифікація форм навчання природознавству.Класифік норм навч.природозн.
  5. Великі програми повинні розроблятися так щоб їх супровід був максимально зручним.
  6. Вибір системи виробничого навчання
  7. ВИЗНАЧЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПРОЕКТОВАНОГО ЦЕХУ
  8. Визначення категорії «технологія навчання». Технологія та методи навчання
  9. Визначення площі опіків у дітей
  10. Витрати на навчання персоналу
  11. Виховання гігієнічних навичок ВІЛ-інфікованих дітей
  12. Головне - допомогти дитині усвідомити спосіб мовленнєвої дії, тобто привчити дітей виражати словами свої дії, дати зразок виконання.

«Я у Світі» - Базова програма "Я у Світі" - третя складова комплекту нормативних документів та науково-методичних матеріалів, пов'язаних з модернізацією змісту дошкільної освіти в Україні та гуманізацією її цілей і завдань. Вона розроблена на виконання Закону України "Про дошкільну освіту" згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні та затверджена Міністерством освіти і науки України.

«Малятко» -- (автори – науковці інституту педагогіки, інституту психології НАПН України, педагогічних інститутів затверджена міністерством освіти України у 1991р., 2 видання 1999р.
Вона визначає завдання і зміст виховання і навчання дітей віком від 2 до 7 років. В ній вперше реалізовано принципи демократизації педагогічного процесу, гуманізації змісту і методів навчання і виховання дітей дошкільного навчального закладу. Навчання, виховання систематизовано за віковими групами у розділах: сенсорне виховання, виховувати здорову дитину, гра, дитина і навколишній світ, рідна природа, мовленнєве спілкування, художня література, цікава математика, образотворче мистецтво, конструювання, у світі музики, праця. Виокремлено розділ разом із сім’єю (робота з батьками).

«Дитина» -- створена у 1992р. працівниками Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка. Містить зміст освіти дітей від 3 до 7 років з метою яких є становлення особистості дитини через розвиток її психічних процесів. У ній переважає орієнтація на індивідуальну роботу.
Враховується зв’язок з традиціями народної педагогіки, фольклором, видами національного та світового мистецтва.
Програма враховує принципи інтеграції, системності, комплексності.
Розділи: наші малята, дослідники – чомусики, наша старша група, від гри до навчання.

«Програма Дитина» - в 1991р. запорізькими науковцями і педагогами – практиками адресована батькам і педагогам. Є своєрідним керівництво для них.
Розділи: пізнай дитину, здорова дитина – здорове суспільство, цінності дошкільного дитинства та шляхи їх формування, формування культури пізнання, рушійні сили розвитку дошкільника.
«Українське дошкілля» -- (1986р.) створене колективом львівського обласного інституту удосконалення вчителів. Вона охоплює дітей від 4 до 7 років.
Орієнтує на роботу з дітьми за такими тематичними підрозділами: побут, ігри, охорона здоров’я, фізичне виховання, рідний край, розвиток мовлення, формування математичних уявлень, естетичне виховання, художня творчість, виховання основ культури, праця.

n «Створення умов в природному розвитку дітей у системі дошкільного виховання» -- (2001р.) мета полягає в розвитку вільної творчої духовної особистості, програма пропонує оригінальну систему загартовувальних процедур, різноманітні форми роботи, спрямовані на інтелектуальний розвиток дитини.
«Ладки» -- (1998р.) орієнтує на системну роботу щодо формування гуманістично – спрямованої активної особистості дитини у процесі різноманітної діяльності.
Розділи: виховання і розвиток – первинних потреб і формування матеріальної культури, виховання і розвиток вищих потреб і формування духовної культури.
«Впевнений старт» - для дітей старшого дошкільного віку, пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи із дітьми
5 – 6 років життя. В ній увага акцентується на ігровій діяльності.

n 3. Авторські програми розвитку, виховання, навчання дітей дошкільного віку.

n «Радуга» - створюється в лабораторії дошкільної освіти інститута загальної освіти Міністерства загальної і професійної освіти Росії. За змістом і структурою вона спирається на 7 найважливіших видів діяльності і занять:
1.фізкультура;
2.гра;
3. Ручна праця;
4.конструювання;
5.заняття з музичного мистецтвом і ритміка;
6.заняття з розвитку мовлення і ознайомлення з навколишнім;
7.математика.
Методологічно вона ґрунтується на визнанні провідної ролі діяльності у психічному розвитку дитини створеній освітнього середовища.

n «Розвиток» і «Обдарована дитина» автори співробітники Інституту дошкільної освіти і сімейного виховання російської академії освіти.
Програми зорієнтовані на своєчасне виявлення і спрямування розумових і художніх здібностей дітей, а також на розвиток специфічних видів діяльності на пошук сфер у яких потенціал дітей може розкритись найповніше.

n «Витоки» автори співробітники центру «Дошкільне дитинство»
ім. О.В. Запорожця, Москва. Вона опирається на базові характеристики особистості дитини, компетентність (інтелект, мовлення, соціум, фізкультура) та креативність (здатність до творчого вирішення проблеми, творчий саморозвиток), ініціативність, самостійність, відповідальність, свободу поведінки і безпеки, самосвідомість і самооцінку.

n «Пралеска» - запроваджена Білоруськими вченими забезпечення фізичного і психологічного здоров’я дітей, їхнього особистого, емоційно – вольового та інтелектуального розвитку. Особливу роль відведено фізичній культурі, формуванню основ здорового способу життя, вихованню, ставлення до здоров’я як цінності.

n «Крок за кроком» - центр розвитку дитини «США» (Укр) Джорджтаунського університету. Ґрунтується на таких засадах:
1.індивідуалізація;
2.допомога дітям в утверджені їх як особистості та планування їхньої діяльності. Організація центрів активності, участь сім’ї у їх роботі. Ідея: дитина повинна вміти приймати зміни, буди ініціатором, критично мислити, здійснювати вибір, обґрунтовувати і розв’язувати проблеми, мати розвинену уяву, піклуватись про навколишнє середовище.

n 1. «Хореографія для дошкільнят» Кирьян Ю. В.
2. «Безпека життєдіяльності дітей дошкільного віку» Рудик О. М.
3. «Англійська мова для дошкільнят» Стецюк Л. Г.
4. «Навчання комп’ютерної грамоти дошкільнят 5-6 років
життя» Вакуленко Н. М.

Лекція 5. Науково – методична робота працівників ДНЗ, планування професіонального вдосконалення, інформаційно – комунікативні технології

ПЛАН

1. Методична робота в ДНЗ.

2. Форми науково – методичної роботи працівників ДНЗ:

а) консультування;

б) самоосвіта;

в) курси підвищення кваліфікації;

г) атестація;

д) перспективний педагогічний досвід.

3. ІКТ в професійному самовдосконаленні педагога ДНЗ.

1) Методична робота в ДНЗ має спонукати вихователя до роботи над підвищенням свого фахового рівня, сприяти забезпеченню педагогічного колективу інноваційними технологіями, допомагати молодим вихователям, переймати майстерність в більш досвідчених колег.

Науково – методична робота в ДНЗ – цілісна, заснована на досягненнях науки передового досвіду і конкретному аналізі труднощів вихователя, система взаємопов’язаних дій і заходів, спрямована на всебічне підвищення професіональної майстерності кожного вихователя, на узагальнення та розвиток творчого потенціалу педагогічному колективу в цілому, а в остаточному підсумку ця система спрямована на досягнення результатів оптимальних навчання, виховання і розвитку дітей.(за А. Ахматовою)

На думку С.Г. Мовчанова:

Методична робота – обов’язкова складова частина професійно – педагогічної діяльності, в межах якої складаються теоретичні продукти(розробки, конспекти, презентації, тощо.), забезпечуючи педагогічні та управлінські дії колективу ДНЗ.

Основними завданнями є:

вивчення та впровадження перспективного педагогічного досвіду;

ознайомлення з досягненнями психолого – педагогічної науки з метою підвищення наукового рівня педагогів;

збагачення новими прогресивними і більш досконалими методами, формами та засобами навчання;

постійне вдосконалення навичок самоосвіти, надання педагогу;

кваліфікованого законом у питаннях теорії і практики організації освітнього процесу в ДНЗ.

2) Форми методичної роботи працівників ДНЗ:

а) консультування;

б) самоосвіта;

в) курси підвищення кваліфікації;

г) атестація;

д) перспективний педагогічний досвід.

Схема методичної роботи з педагогічними працівниками ДНЗ:

Рада закладу

Педагогічна рада

Форми організації методичної роботи з педагогічними працівниками:

Колективні форми:

Методичні об'єднання

Проблемні, практичні семінари

Методичні наради

Дискусії

Консультації

Педагогічні виставки

Педагогічні ради

Оперативно-методичні наради

Школа передового педагогічного досвіду

Школа молодого вихователя

Творчі, динамічні, ініціативні групи

Ярмарок фахових сподівань

Педагогічні читання

Круглі столи, «педагогічні посиденьки»

Методичні виставки, панорама методичних новинок

Тижні педагогічної майстерності

Індивідуальні форми:

Творчий звіт вихователя

Співбесіда з вихователями

Самоосвіта вихователя

Звіт про курсову перепідготовку

Взаємовідвідування занять та режимних моментів

Робота з молодими кадрами (наставництво)

Відкриті заходи

Доповідь, виступ

Конкурси:

«Вихователь року»

«Ярмарок фахових сподівань»

А) Консультація – це порада фахівця щодо вирішення певного питання, це вид індивідуальної, науково – методичної роботи з кадрами.

Консультування – це процес надання поради чи допомоги.

При консультації вихователь – методист або вихователь який надає консультацію може використовувати такі методи:

1.Проблемне викладання матеріалу (формується проблема і вказуються шляхи її вирішення.)

2.Частково – пошуковий, - вихователь висуває гіпотези, складає плани діяльності, самостійно вирішує проблему, орієнтуючись на поради методиста або вихователя, який консультує.

3.Еврістичні бесіди – даються роз’яснення по різних науково – методичних проблемах.

4.Метод дискусії – за формою і змістом близька до бесіди, вона також передбачає вибір важливої теми, що потребує всебічного обговорення, підготовки запитань для вихователя, та по завершенні підсумків та висновку, однак на відміну від бесіди у дискусії необхідна боротьба думок, постановка суперечливих запитань, кількість і зміст яких неможливо передбачити заздалегідь, тому використання дискусії як методу потребує у вихователя – методиста професійної компетентності, педагогічної майстерності, культури, такту, уміння швидко орієнтуватись в обставинах, вислідковувати хід думок і настрій співбесідника.

Б) Самоосвіта – самостійно надбані знання з урахуванням особистих інтересів і об’єктивних потреб ДНЗ, з різних джерел – додатково з тих, що здобуті в базових навчальних закладах. Її можна визначити як систему і процес надбання необхідних знань, умінь і навичок шляхом самостійних занять, як процес самоосвіта тісно пов’язана із самовихованням за Ольховською, Хілько, Кириленко.

Форми самоосвіти:

робота в бібліотеках з книгами, періодичними виданнями, монографіями, каталогами;

участь у роботі тренінгів, конференцій, науково – методичних семінарів;

отримання консультацій від спеціалістів вищої категорії;

вивчення і творче застосування передового досвіду та інноваційних технологій;

ведення власної картотеки з обраної проблеми;

робота з банком діагностичних і корекційно – розвивальних програм у районних чи міських методичних центрах.

Принципи самоосвіти:

систематичність і послідовність;

зв'язок з практикою;

взаємозв’язок наукових і методичних знань вихователя;

комплексне вивчення психолого – педагогічних, науково – методичних проблем, лінгводидактичних засад навчання дошкільників;

відповідність змісту самоосвіти рівню підготовки педагога, його інтересів та нахилів.

Для системності роботи педагогів над обраними темами на початку навчального року складається індивідуальний план самоосвіти, який може мати таку форму:

- тема;

- література;

- термін;

- форма звіту.

В) Наступною формою методичної роботи є курси підвищення кваліфікації – одна з форм індивідуальної методичної роботи працівника ДНЗ, це спеціально організовані заходи для розширення та поглиблення знань, умінь та професійних навичок працівників певної спеціальності, вони передбачають ознайомлення та засвоєння нових технологій із сучасних методів організації освітнього процесу.

Основною метою курсів підвищення кваліфікації педагога ДНЗ є:

поглиблення та розширення знань із психології, теорії і методики дошкільної освіти;

ознайомлення з досягненнями педагогічної науки;

вивчення нормативних програмних та методично – інструктивних документів;

створення умов для досягнення високого рівня професіоналізму, набуття навичок творчої діяльності.

Формами організації навчання на курсах підвищення кваліфікації є:

лекції

семінарські

практичні

самостійні роботи

Педагогічна практика – одна із найкращих форм здобуття педагогічної майстерності педагогів ДНЗ. Оскільки вона забезпечує ознайомлення їх з новими формами і методами роботи з дітьми. Вони діляться власним досвідом і знаходять однодумців, ознайомлюються з досвідом інших педагогів.

Г) Для стимулювання діяльності педагогів щодо підвищення їхньої кваліфікації методичної майстерності починаючи з 1972 року було запроваджено атестацію.

Ще одна з форм науково – методичної роботи.

Атестація педагогів – комплексна перевірка, що здійснюється спеціальною атестаційною комісією з метою визначення рівня кваліфікації педагога, що дає їм змогу претендувати на присвоєння більш високого кваліфікаційного рівня. Вона передбачає визначення відповідності педагогічних працівників посаді, яку вони обіймають. Проводиться відповідно до закону України «Про освіту» та закону «Про дошкільну освіту». Є дійовим стимулом підвищення педагогічної майстерності. Традиційно атестація проводиться 1 раз на 5 років, можливо проводити атестацію за бажанням педагога.

Атестація педагогів на сучасному етапі передбачає:

системність;

цілісність експертних оцінок;

відкритість;

колегіальність;

комплексне оцінювання педагога;

єдність вимог - їхню суть сформульовано у кваліфікаційних характеристиках, затверджених Міністерством Освіти і Науки Молоді та Спорту України, регіональними органами управління освітою(типове положення про атестацію педагогічних працівників України.)

До складу атестаційної комісії входять:

- завідувач, як голова;

- вихователь – методист;

- непарна кількість інших працівників.

На початку навчального року педагоги, які підлягають атестації разом з вихователями – методистами складають індивідуальні плани проходження атестації.

Індивідуальний план включає:

місяць року;

опрацювання методичної літератури;

самоосвіта педагога;

практичні напрацювання;

консультації для педагога;

участь у семінарських та науково – методичних засіданнях;

участь у педагогічних радах;

участь у заходах щодо роботи з батьками.

3) ІКТ – технології пов’язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформації. Це широко вживаний термін, який включає в себе всі технології, що пов’язані і використовуються для спілкування та роботи з інформацією.

На сучасному етапі актуалізується питання поєднання традиційних методів розвитку, виховання, навчання і сучасних інформаційних технологій у тому числі комп’ютерних.

Використання комп’ютерів у процесі навчання є досить привабливим для педагогів, він забезпечує реалізацію нетрадиційних форм і методів навчання. Зазначимо, що будь - яка педагогічна технологія це інформаційна технологія оскільки основу технологічного процесу навчання складає надання, отримання і перетворення інформації. Більш вдалим терміном для технологічного навчання, в якому використовується комп’ютер є комп’ютерні технології. Комп’ютерне технологічне навчання – це процес підготовки і передачі інформації тому, кого навчають за допомогою комп’ютера.

Комп’ютер в освітньому процесі може використовуватися на таких рівнях ДНЗ:

керівником ДНЗ для ведення документації з фінансово – господарської, навчально – методичної, організаційної, виховної діяльності. На рівні ДНЗ.

на рівні вихователів групи – в роботі вихователя під час складання перспективного, календарного планів, індивідуальної роботи, при написанні конспектів, при веденні документації групи та при розробці презентації на заняттях.

Функції, які виконує комп’ютер:

І. На рівні ДНЗ:

- джерело навчальної інформації;

- база даних документації ДНЗ;

- по фінансуванню ДНЗ;

- збереження документів, щодо організації ДНЗ.

ІІ. На рівні групи:

- джерело навчальної інформації в групі;

- наочний посібник, коли готуються презентації;

- засіб діагностики і контролю;

- у функції комп’ютера як інструмента входять:

1) засіб підготовки текстів, їх зберігання, конспектів;

2) графічний редактор;

3) засіб підготовки виступів на семінарах та методичних об’єднаннях;

4) обчислювальна машина для ведення фінансових аспектів у групі.

У своїй роботі вихователь може використовувати різні програмні продукти:

- заготовлені програми навчання і виховання дітей (казки, ігри, музика і т.д.)

- Microsoft Office, який включає, в себе текстовий редактор Word, систему бази даних Excel, PowerPoint.

Переваги використання ІКТ у ДНЗ:

Можливість збереження великого об’єму інформації щодо планування та організації освітнього процесу в ДНЗ;

Інтенсифікація самостійної роботи вихователя;

Розширення інформаційних потоків при використанні Інтернет;

Урізноманітнення форм роботи з дітьми.

Недоліки та прийоми застосування ІКТ:

недостатнє матеріальне забезпечення комп’ютерами ДНЗ;

у вихователя не вистачає часу на підготовку заняття з використання комп’ютера чи його програм;

недостатня готовність вихователя у роботі з комп’ютером;

у робочому графіку вихователів не відведено часу для вивчення мережі Інтернет;

у розкладі ДНЗ не передбачено часу для використання комп’ютерів у освітньому процесі дітей;

існує ймовірність того, що захопившись застосуванням ІКТ педагог перейде від розвивального навчання до наочно – ілюстративного;

при недостатній мотивації діти часто будуть відволікатись на угри, музику, особливості роботи з ПК але не на пізнання якогось явища;

Застосування сучасних ІКТ у освітньому процесі - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу, тому при плануванні та організації освітнього процесу в ДНЗ не можливо обійти використання ПК та програмних продуктів.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.026 сек.)