Таблиці в базах даних

Таблиця - основний структурний елемент системи керування реляційною базою даних. У Microsoft Access таблицею називають об'єкт, у якому дані зберігаються у форматі записів (рядків) і полів (стовпців).

Дані в окремій таблиці зазвичай відносяться до певної категорії, наприклад, відомості про співробітників або замовлення.

Таблиці організують дані в стовпці (які називають полями) і рядки (які називають записами).

Запис містить інформацію про один елемент бази даних: одну людину, книжку, продукцію, рейс тощо. Він складається з полів.

Поле — це мінімальна (але найважливіша) порція інформації в записі, над якою визначені операції введення, виведення, перетворення тощо. Поле має ім'я, значення, характеризується типом і низкою властивостей.

Назви полям дає користувач, назви типів є стандартні, а значення полів випливають зі змісту конкретної задачі.

Отже, структура таблиці — це структура запису, тобто сукупність назв полів, їхніх типів та властивостей. Структуру визначає користувач під час аналізу конкретної задачі.

Можливі два способи роботи з таблицями:

· У режимі таблиці можна додавати, редагувати, переглядати або виконувати іншу роботу з даними таблиці. Також можна відображати записи з таблиць, зв'язаних з поточною таблицею, шляхом відображення підтаблиц у межах основної таблиці. З деякими обмеженнями можна працювати з даними підтаблиц багатьма зі способів, використовуваних для роботи з даними основної таблиці.

· У режимі конструктора можна створити нову таблицю або додати, видалити, настроїти поля існуючої таблиці.

Типи полів:

1. Текстовий. Рядок до 255 символів. За замовчуванням – 50.

2. Поле МЕМО. Рядок до 65535 символів.

3. Числовий. Ціле чи дійсне число.

4. Дата/час.

5. Грошовий.

6. Лічильник.

7. Логічний. Одне із значень, відповідних TRUE (істина) або FALSE (хибно).

8. Поле об'єкта OLE Об'єкти OLE (такі як документи Microsoft Word, електронні таблиці Microsoft Excel, малюнки, звукозапис або інші дані), створені в інших програмах, що використовують протокол зв’язку OLE.

9. Гіперпосилання.

10. Майстер підстановок.

Первинний ключ - одне або декілька полів, що однозначно визначають кожен запис у таблиці. Існує три типи: Поле лічильника, Звичайний ключ, Складений ключ. Первинний ключ не є обов’язковим.

Тема: Створення бази даних. Робота з таблицями

План

1. Зв’язки між таблицями

2. Пошук, заміна і фільтрація даних

3. Вирази

1. Зв’язки між таблицями

Після створення в базі даних окремих таблиць по кожній темі необхідно вибрати спосіб, яким Microsoft Access буде поєднувати данні таблиць. Насамперед варто визначити зв'язки між таблицями. Після цього можна створювати запити, форми і звіти для одночасного відображення даних із декількох таблиць.

Наприклад, поля в декількох таблицях повинні бути скоординовані таким чином, щоб відображати відомості про одне й те саме замовлення.

Зв'язок між таблицями встановлює стосунки між співпадаючими значеннями в ключових полях.

У більшості випадків із ключовим полем однієї таблиці (головної таблиці), що є унікальним ідентифікатором кожного запису, зв'язується зовнішній ключ іншої таблиці (підлеглої таблиці).

Зовнішній ключ - одне (або декілька) полів у таблиці, що містять посилання на поле (або поля) первинного ключа в іншій таблиці.

Поле зовнішнього ключа визначає спосіб зв'язування таблиць. Вміст поля зовнішнього ключа повинен збігатися з умістом ключового поля, хоча імена полів можуть при цьому не збігатися.

Міжтабличний зв'язок - це відношення, встановлені між полями (стовпцями) двох таблиць.

Існують зв'язки з відношенням «один-до-одного», «один-до-багатьох» і «багато-до-багатьох».

При відношенні «один-до-багатьох» кожному запису в таблиці A можуть відповідати кілька записів у таблиці B, але запис у таблиці B не може мати більш одного відповідного йому запису в таблиці A.

Є найбільше часто вживаним типом зв'язку між таблицями. Дозволяє уникнути повторень однотипної інформації.

При відношенні «один-до-одного» запис у таблиці A може мати не більш одного зв'язаного запису в таблиці B і навпаки.

Зв’язок цього типу використовуються не дуже часто, оскільки велика частина даних, зв'язаних таким чином, може бути поміщена в одну таблицю. Відношення «один-до-одному» може використовуватися для поділу дуже широких таблиць, для відділення частини таблиці, яку треба захистити, а також для збереження даних, що відносяться до підмножини записів у головній таблиці.

При відношенні «багато-до-багатьох» одному запису в таблиці A можуть відповідати кілька записів у таблиці B, а одному запису в таблиці B кілька записів у таблиці A.

Цей тип зв'язку можливий тільки за допомогою третьої (сполучної) таблиці, первинний ключ якої складається з двох полів, що є зовнішніми ключами таблиць A і B. Відношення «багато-до-багатьох» по суті справи являє собою два відношення «один-до-багатьох» із третьою таблицею.

У Microsoft Accessзв'язок між таблицями визначається шляхом додавання таблиць у вікно «Схема даних» із наступним перетаскуванням ключового поля з однієї таблиці в іншу.

Тип зв’язку в створюваному Microsoft Access зв'язку залежить від способу визначення полів:

· Відношення «один-до-багатьох» створюється в тому випадку, коли тільки одне з полів є ключовим або має унікальний індекс.

· Відношення «один-до-одного» створюється в тому випадку, коли обидва поля є ключовими або мають унікальні індекси.

Цілісність даних визначає систему правил, які використовуються для підтримки зв'язків між записами у зв'язаних таблицях, а також забезпечують захист від випадкового видалення або зміни зв'язаних даних.

Для відносин, у яких перевіряється цілісність даних, користувач має можливість указати, чи варто автоматично виконувати для зв'язаних записів операції каскадного відновлення і каскадного видалення. Тоді зміни у даних головної таблиці автоматично відобразяться у всіх підлеглих.

Поиск по сайту: