ТЕХНОЛОГІЯ БОРОШНОМЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

Технологія виробництва борошна складається із процесу очистки зерна і його підготовки до помелу в зерноочисному відділенні і переробки зерна в борошно у розмельному відділенні.

У зерноочисному відділенні борошномельного заводу із зернової маси видаляють домішки (органічні і неорганічні) за допомогою сепараторів, аспіраторів, кукуле- і овсюговідбірних машин і магнітних сепараторів; очищають поверхню зерна від пилу і бруду, видаляють оболонку і зародок, використовуючи для цього оббивні машини з абразивними і стальними циліндрами, а також щіткові мийні машини.

Другою важливою операцією підготовки зерна до помелу є його зволоження (кондиціювання).

Волого-теплова (гідротермічна) обробка (ГТО) – це сукупність заходів при підготовці зерна до переробки, в результаті яких посилюється еластичність оболонок і послаблюються зв’язки між оболонками і ендоспермом.

Розрізняють холодне і гаряче кондиціювання.

Холодне кондиціювання без підігріву зерна і води проводять за умови, коли температура зерна і води не нижча від 20^оС, що характерно для літніх умов роботи. В зимовий період, коли температура зерна і води більш низька, ускладнюється проникнення води в зерно проводять холодне кондиціювання з підігрівом. При цьому температуру зерна доводять до 20-25 ^оС, води до 40-50 ^оС.

Для гарячого кондиціювання використовують спеціальні апарати-кондиціонери. Зерно, зволожене до 14-16%, проходить тепловий обробіток у кондиціонері при 45-47 ^оС, тривалість процесу 11-12 год.

Після ГТО зерно змішують за певною рецептурою, тобто складають помольні суміші.

Всі помели поділяють на разові і повторювальні (багаторазові). Останні, в свою чергу, діляться на прості і складні. Сортове борошно можна отримати лише при повторювальних помелах, просте – при разових.

Разові помели. Цей вид помелу є найбільш простим методом подрібнення зерна в борошно шляхом пропускання його через подрібнювальний механізм або машину (жорнові посади, молоткові дробарки) для одержання борошна з достатнім ступенем подрібнення. Борошно разового помелу має низьку якість, тому що всі подрібнені оболонки разом з ендоспермом попадають в борошно, що надає йому темного кольору і зменшує харчову цінність.

Повторювальні помели більш довершені. Метод багаторазового помелу полягає в тому, що зерно подрібнюється не за один пропуск через машину, а поступово, проходячи через них. Багаторазові помели можуть відбуватися різними способами: простими, в результаті яких одержується борошно з більш високим вмістом частин оболонок та складними, при яких виробляється борошно з меншим вмістом оболонок зерна, тобто кращої якості.

Процес подрібнення зерна при сортових помелах складається з трьох етапів: крупоутворення з вимолочених оболонок (драний процес); збагачення проміжних продуктів (шліфувальний процес); тонке подрібнення з вимолоченням оболонок, що залишилися (розмелювальний процес).

Процес подрібнення зерна і його частинок являє собою систему, яку називають драною або крупоутворюючою системою.

Процес подрібнення проміжних продуктів (крупок і дунстів) називають розмельною системою.

Крупки і дунсти – це середні фракції помелу між крупою і борошном. Розмір крупок коливається від 0,35 до 3,25 мм, а дунстів від 0,2 до 0,35 мм.

Призначення драного процесу полягає в добуванні максимальної кількості крупок і дунстів з мінімальною зольністю і невеликою кількістю борошна, а на послідуючих системах відокремити від оболонок частини ендосперму, що залишилися.

У цьому процесі приймає участь 4-6 систем вальцьових станків (1 драна, 11 драна, 111 драна і т.д.). Причому із збільшенням номеру системи зменшується відстань між вальцьовими станками.

Подрібнений продукт подається на просіювальні машини (розсійники, ситовійки). Розсійник складається з секцій в яких встановлені ситові рами. Розміри отворів решіт зменшуються зверху вниз. Кожна група решіт, сортуючи вихідний продукт, поділяє його на дві фракції: схід (більш крупна) та прохід (дрібна) і виводить із розсіву одну фракцію, а другу направляє на слідуючу групу решіт для подальшого сортування.

Продукт, який одержують після просіювання, на 90% складається із крупної фракції (верхній схід) – його направляють знову на вальцьові станки драного процесу, де відбувається подальше виділення ендосперму.

Одну із фракцій крупної крупи, яку дістають на ситовійках, називають манною крупою. Вихід її при помелі пшениці – 2-3 %.

Збагачення продуктів помелу проводять шляхом сортування крупок і дунстів по добротності за питомою вагою. Тобто на ситовійних машинах суміш ділять на фракції, що відрізняються аеродинамічними властивостями, щільністю і формою частинок.

Збагачені в ситовійних машинах крупки відправляють на верстати шліфувальних або розмельних систем для подальшого подрібнення.

Шліфувальним процесом в борошномельному виробництві називається звільнення крупок (крупних, середніх і дрібних) від оболонок шляхом пропускання через вальцьові верстати. Після шліфування крупні крупки стають середніми, середні – дрібними, а дрібні – дунстами.

Завершальним етапом в технологічному процесі одержання борошна є розмельний процес. Його призначення – подрібнення в борошно крупок і дунстів, одержаних в драному і шліфувальному процесах. З кожної розмельної системи намагаються отримати максимальну кількість борошна з мінімальним вмістом золи. Кількість розмельних систем при сортових помелах пшениці становить 8-12.

Поиск по сайту: