І.3. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ

В українській мові сім відмінків:

• називний – хто? що?
• родовий – кого? чого?
• давальний – кому? чому?
• знахідний – кого? що?
• орудний – ким? чим?
• місцевий – на кому? на чому?
• кличний – не відповідає на питання, використовується при звертанні

І.3.1. Родовий відмінок іменників ІІ відміни чоловічого роду. У родовому відмінку однини іменники ІІ відміни залежно від їх значення мають закінчення –А,-Я або – У, -Ю.

Закінчення -А -Я пишеться:

– у назвах істот, власних назвах: слимака, птаха, Андрія;

– у назвах конкретних предметів: бука, дуба, тулуба, ножа;

– у географічних назвах (назви міст, сіл ): Донецька, Києва;

– у назвах річок, якщо наголос падає на кінцевий склад: Дінця´, Дніпра´, Іртиша´;

– у більшості термінів: кореня, міхура, пилка, конуса, радіуса, відмінка, додатка, займенника;

– у більшості назв мір ваги, довжини, часу, грошей: місяця, грама, відсотка, вівторка, листопада (місяць).

Закінчення -У (-Ю) пишеться:

– у назвах маси, речовини, матеріалу: меду, піску, цукру;

– у абстрактних та збірних поняттях, а також назвах почуттів, процесів, станів, властивостей, явищ суспільного життя: колективу, жаху, саду, стресу, лісу, перебігу, руху, конфлікт, снігу, болю, вітру, гніву, страху

– у назвах установ, організацій, закладів, будівель, споруд та їх частин: університету, інституту, коридору, даху, метрополітену, коридору;

– у більшості іменників із значенням місця, простору: гаю, краю;

– у деяких термінах іншомовного походження: аналізу, імпульсу, вуглецю, кисню;

– у географічних назвах на позначення країни, краю, держави: Єгипту, Кавказу, Алжиру;

– у назвах річок, якщо наголос падає на кореневий голосний: Дóну, Дунáю, Кáльміусу; а також складених географічних назвах: Зеленого Гаю, Кривого Рогу.

І.3.2. Давальний та місцевий відмінки іменників ІІ відміни. Такі іменники можуть мати паралельні закінчення –ові, -еві, -єві або –у, ю: стрижню/стрижневі, пагону/пагонові.

І.3.3. Кличний відмінок

Поиск по сайту: