 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Розрахунок повітрообміну за надлишками тепла у приміщенні
Виконати розрахунок повітрообміну за надлишками тепла у приміщенні офісу, коли відомо, що кількість працюючих чоловіків 7 і жінок 3, робочі місця обладнані комп'ютерами у кількості 6 з потужністю 0,3 кВт. Температура повітря в приміщенні 20оС. Потужність освітлювальних приладів Q=400 Вт. Максимальна кількість тепла від сонячної радіації, що поступає через вікна, Qрад=150 Вт.
Вирішення завдання
1. Розрахувати надходження тепла в приміщення офісу:
Qнад= Qоблад+ Qл+ Qосв+ Qрад, Вт,
де Qоблад – виділення тепла від обладнання;
Qл – виділення тепла від людей;
Qосв – виділення тепла від приладів освітлення;
Qрад – надходження тепла через зовнішні огороджуючі конструкції від сонячної радіації.
Qнад= Qоблад+ Qл+ Qосв+ Qрад, Вт,
Qнад= 720+ 1145,4+ 400+ 150=2415,4 Вт,
2. Розраховуємо виділення тепла при роботі обладнання:
Qоблад=n ∙ P ∙ k1 ∙ k2,
де n – кількість комп’ютерів (обладнання);
Р – встановлена потужність комп’ютерів;
k1 – коефіцієнт використання встановленої потужності, k1 =0,8;
k2 – коефіцієнт одночасної роботи обладнання, k2 =0,5.
Qоблад=6 ∙ 300 ∙ 0,8 ∙ 0,5=720 ВТ,
3. Розраховуємо виділення тепла від людей:
Qл= пч ∙ qч + пж ∙ qж,
де пч –кількість чоловіків, які працюють у приміщенні;
п ж – кількість жінок, які працюють у приміщенні;
q ч – кількість тепла, що виділяється одним чоловіком;
q ж – кількість тепла, що виділяється однією жінкою.
Qл= 7 ∙ 99 + 3 ∙ 84,1=1145,4 ВТ,
4. Кількість тепла, що виділяється одним чоловіком при 20 оС і який виконує легку фізичну роботу дорівнює 99 Вт.
5. Визначаємо кількість тепла, що виділяється однією жінкою, за формулою
q ж = q ч∙ 0,85=99∙ 0,85=84,1Вт.
6. Проводимо розрахунок повітрообміну за надлишками тепла у приміщенні офісу за формулою
, м3/год.,
де 3600 – коефіцієнт для переведення м3/с в м3/год.;
- кількість необхідного припливу повітря;
- кількість надходження тепла в офіс;
- питома теплоємкість повітря, = 1000 Дж/(кг∙оС);
- щільність повітря, = 1,2 кг/м3;
- температура повітря, що вилучається з приміщення;
- температура припливного повітря.
, м3/год.,
7. Розрахунок стійкості баштового крана
Для безпечної організації монтажних робіт виконати розрахунок стійкості баштового крана. Визначити розмір небезпечної зони при роботі того ж крана
Вихідні дані: вага крана G=220 кН; виліт стріли крана Lв стр, =30м; довжина колії Lкол, =87,5м; ширина колії Sкол,=6 м; відстань від осі обертання стріли до центра ваги крана с,=0,3 м; швидкість підйому вантажу v =1,2м/с; час хитливого режиму роботи крана при пуску й гальмуванні t= 5с; вітрове навантаження на кран W=150, Па; вітрове навантаження на вантаж W1,=50 Па; відстань від головки рейки до центра додатка вітрового навантаження на кран ρ=12, м; частота обертання крана навколо вертикальної осі n=0,6хв-1; відстань від головки рейки до оголовка стріли крана h=25 м; відстань від головки рейки до центра ваги підвішеного вантажу Н=45м; кут нахилу шляху крана α=0 о; відстань від осі обертання крана до ребра перекидання b=2 м; відстань від осі обертання крана до центра ваги вантажу, що піднімається, а = 24м; відстань від центра додатку вітрового навантаження - на вантаж до головки рейки ρ1,=20 м; відстань від центра ваги крана до головки рейки h1,=12 м
Вантажна стійкість баштового крана повинна відповідати умові
K1Mг £ Мп,
1,15*Mг £ Мп,
Mг = Q(a - b)=60*(24-2)=29040,
де Q - вага найбільшого робочого вантажу, Н;
а - відстань від осі обертання крана до центра ваги найбільшого робочого вантажу, підвішеного до гака, при установці крана на горизонтальній площині в м;
b - відстань від осі обертання крана до ребра перекидання, м.
Величину утримуючого моменту Мп, що виникає в крані від дії основних і додаткових навантажень, знаходять з виразу:
Мп =М'в - Му Мц.с. - Ми - Мв,
де М'в - відновний момент від дії власної ваги крана:
М'в =G(b+c)cos α,
G - вага крана, Н;
с - відстань від осі обертання крана до його центра ваги, м;
α - кут нахилу шляху крана, град (для пересувних стрілових кранів, а також кранів-екскаваторів α =3° при роботі без виносних опор і α =1,5° при роботі з виносними опорами; для баштових кранів α =2° при роботі на тимчасових шляхах і α = 0° при роботі на постійних шляхах);
М'в =220(2+0,3)cos 0=506,
My - момент, що виникає від дії власної ваги крана при ухилі шляху:
My=Gh1sin α,
h1 - відстань від центра ваги крана до площини, що проходить через точки опорного контура, м;
My=220*12*sin 0=0,
Мц.с .- момент від дії відцентрових сил:
n - частота обертання крана навколо вертикальної осі, хв-1;
h - відстань від оголовка стріли до площини, що проходить через місця опорного контуру, м;
Н - відстань від оголовка стріли до центра ваги підвішеного вантажу (при перевірки на стійкість вантаж піднімають над землею на 0,2 – 0,3 м);
= 
Ми - момент від сили інерції при гальмуванні вантажу, що опускається:
v - швидкість підйому вантажу, м/с (при наявності вільного опускання вантажу розрахункову величину швидкості приймають рівною 1,5 м/с);
g - прискорення сили ваги, рівне 9,81 м/с2;
t - час несталого режиму роботи механізму підйому (час гальмування вантажу), с;
= 
Мв - вітровий момент:
Мв = Мв.к + Мв.г = Wс + W1·с1,
Мв.к - момент від дії вітру на кран;
Мв.г - момент від дії вітру на підвішений вантаж;
W - сила тиску вітру, що діє паралельно площини, на яку встановлений кран, на навітряну площу крана, Па;
W1 - сила тиску вітру, що діє паралельно площини, на якій установлений кран, на навітряну площу вантажу, Па;
с = h1 і с1 = h відстань від площини, що проходить через місця опорного контуру, до центра додатка вітрового навантаження,
Поиск по сайту: