АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Еволюція соціальних організацій

Читайте также:
  1. БИЛЕТ 5-6Поняття про організаційні форми навчання. Класифікація форм навчання природознавству.Класифік норм навч.природозн.
  2. Види (типи) виробництва і характеристика їх технологічних процесів. Організаційні форми роботи.
  3. Види і функції соціальних інститутів
  4. Види організацій
  5. Види пенсійних виплат і соціальних послуг
  6. Види соціальних відносин
  7. Види та організаційні форми підприємств.
  8. Визначальні фактори Нового часу (наукова революція і формування буржуазного громадянського суспільства)
  9. Виховання – це усвідомлене і цілеспрямоване зрощування людини як особистості у відповідності зі специфікою цілей, соціальних груп і організацій в яких воно здійснюється.
  10. Глава 19 ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІЗАЦІЙ ПІДПРИЄМЦІВ У СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІЙ СФЕРІ
  11. Графік виконання робіт із вдосконалення організаційної структури управління поліграфічним підприємством
  12. Діяльність громадських організацій і окремих громадян у протидії та запобіганні злочинам

Адаптація соціально-економічної системи — це не просто пристосування, а завжди розвиток, що здійснюється шляхом системної диференціації, направлений на досягнення макси­мальної стійкості системи. Еволюція соціально-економічних систем якісно відрізняється від еволюції природних систем.

Основний еволюційний принцип — принцип доцільності — не виявляється в межах суспільства так само однозначно, як у природній системі. Відомо, що за природного відбору вижи­вають найбільш пристосовані особини. У людини в порівнянні з іншими живими істотами скромніші фізичні можливості пристосування.

Особливість соціально-економічної еволюції полягає в на­явності загальних прогресивних тенденцій в її розвитку, що підтверджується всією історією людства. Еволюція ж природ­них систем досягнувши апогею виявляє тенденцію до своєрід­ного повторення, циклічності. Порушення цих довготривалих природних циклів у природній історії часто мало характер ка­тастроф.

Виокремлюється ще одна важлива особливість еволюції со­ціально-економічних систем — передача історичного досвіду

майбутнім поколінням, що складає найважливішу умову їх подальшого розвитку. Завдяки цій особливості соціальна ево­люція має соціокультурний характер, бо відбувається шля­хом засвоєння, спадковості, використання корисних навичок, знань, традицій, вироблених попередніми поколіннями людей, і тому здійснюється значно швидшими темпами, ніж еволюція природних систем.

Суспільство є відкритою нерівноважною системою. У су­спільстві свідоме управління доповнюється самоорганізацією, тобто стихійною дією на процеси, що в системі. Процес самоор­ганізації в подібних системах починається з випадкових зов­нішніх дій (флуктуації), які в нерівноважній системі не при­гнічуються, а, навпаки, посилюються і врешті-решт приводять до утворення нової динамічної структури. В результаті самоор­ганізації, що здійснюється за принципом негативного зворот­ного зв’язку, в системі встановлюється новий порядок — спон­танний, оскільки він виникає не під впливом зовнішніх сил, як у звичайній організації, а утворюється мимоволі внаслідок внутрішніх причин. Підтримка нової рівноваги в системі здій­снюється вже на основі принципу позитивного зворотного зв’язку.

Принцип негативного зворотного зв’язку лише показує, як підтримується спонтанно виникаючий порядок в системі, але не дає змоги розкрити механізм виникнення такого порядку, а також механізм переходу від одного типу порядку або стадії розвитку до інших. Тому потрібно застосовувати принцип по­зитивного зворотного зв’язку, згідно з яким прогресивні змі­ни, що виникають у системі, не пригнічуються, а накопичу­ються та посилюються.

Формування і розвиток нових структур безпосередньо по­в’язані з дією випадкових чинників. Початком будь-якого роз­витку є випадкові зміни, які поступово призводять до нестій­кості системи. В результаті взаємодії великої кількості випад­кових чинників у відкритих нерівноважних системах відбу­вається їх взаємне узгодження та виникають кооперативні процеси, що супроводжуються колективною поведінкою еле­ментів структури, що утворюється. Яким шляхом піде подаль­ша еволюція, яка альтернатива буде вибрана системою, багато в чому залежить від випадкових чинників.


 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)