АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Читайте также:
  1. G Дотримуватись законів країни, в якій реалізують бізнес.
  2. I. Возникновение в обществе социального государства является закономерным результатом
  3. II. Організація перевірок органами Держтехногенбезпеки України
  4. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  5. Абсолютная монархия - это форма правления, при которой власть монарха не ограничена ни какими законами и учреждениями.
  6. Агальна характеристика конституційного права України.
  7. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства
  8. Адміністративні проступки за Кодексом України про адміністративні правопорушення
  9. Адміністративно-правовий статус громадян України та іноземців
  10. Адміністрації України М.Я.Азаров
  11. Адміністрація Президента України
  12. Акти Верховної Ради України

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 24, ст. 207)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами № 783-ХІУ від 30.06.99, ВВР, 1999, № 34, ст. 274 - редакція набирає чинності одночасно з наб­ранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік №2241-111 від 18.01.2001, ВВР, 2001, № 11, ст. 54 № 2618-ПІ від її 07.2001, ВВР, 2001, № 44, ст. 226 № 2893-НІ від 13.12.2001, ВВР, 2002, № 14, ст. 96 № 3057-Ш від 07.02.2002)

Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та ін­ших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають при­мусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Виконавче провадження

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нор­мативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підля­гають примусовому виконанню (далі - рішення).

Стаття 2. Органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів Державної виконавчої служби (далі -державні виконавці).

Інші органи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі відповідно до статті 6 цього Закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Стаття 3. Рішення, що підлягають виконанню Державною ви­конавчою службою

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню:

1) рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах;

2) вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у частині
майнових стягнень;

3) вироки судів у частиш позбавлення права займати певні посади
або займатися певною діяльністю;

4) постанови судів у частині майнових стягнень у справах про адмі­
ністративні правопорушення;

5) мирові угоди, затверджені судом;

6) рішення, ухвали, постанови арбітражних судів;

7) виконавчі написи нотаріусів;


8) рішення конституційного Суду України у випадках, передбачених
законом;

9) не сплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником;

 

10) рішення третейських судів відповідно до законів України;

11) рішення комісій по трудових спорах;

12) постанови, винесені органами (посадовими особами), уповнова­
женими законом розглядати справи про адміністративні правопорушен­
ня у випадках, передбачених законом;

13) рішення іноземних судів і арбітражів у передбачених законом
випадках;

13-1) рішення Європейського Суду з прав людини з урахуванням особ­ливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень Євро­пейського Суду з прав людини; (Статтю 3 доповнено пунктом 13-1 згід­но із Законом № 2618-Швід 11.07.2001)

14) рішення державних органів, прийняті з питань володіння і корис­
тування культовими будівлями та майном;

15) рішення Антимонопольного комітету України та його територі­
альних відділень у передбачених законом випадках;

16) постанови державного виконавця про виконавчий збір та накла­
дення штрафу;

17) рішення інших державних або недержавних органів у випадках,
передбачених законом.

Стаття 4. Заходи примусового виконання рішень

Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пен­
сію, стипендію боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів,
зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Стаття 5. Обов'язки і права державних виконавців

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець:

здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рі­шення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі — виконавчий документ);

надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам мож­ливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання;

заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обста­вин, передбачених цим Законом;

роз'яснює сторонам їх права і обов'язки.

Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право:

одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, до­відки, іншу інформацію;

здійснювати перевірку виконання юридичними особами рішень сто­совно працюючих у них боржників;

входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності


примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці при­міщення і сховища;

накладати арешт на майно боржника, вилучати, передавати таке май­
но на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому зако­
нодавством;,....,

накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах бан­ків інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах;

використовувати за згодою власника нежилі приміщення, що є в ко­мунальній власності, та інші приміщення - для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача або боржника для пере­везення майна;

звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз яснен-ням рішення, порушувати клопотання про зміни порядку і способу вико­нання, відстрочку та розстрочку виконання рішення;

звертатися до суду з поданням про розшук боржника або дитини;

викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих доку­ментів, що знаходяться у виконавчому провадженні;

залучати до проведення виконавчих дій понятих, інших осіб у вста­новленому порядку, а також експертів, спеціалістів, в тому числі для оцінки майна;

накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом;

здійснювати інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Стаття 6. Обов'язковість вимог державного виконавця

Вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті З цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, поса­дових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути на­дані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Стаття 7. Гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконав­чому провадженні

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаю­ться до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.

Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконав­чої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задово­ленні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені осо­бами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Стаття 8. Контроль і нагляд за законністю виконавчого прова­дження

Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рі­шень державним виконавцем здійснюють начальник відділу Державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.


Нагляд за законністю виконавчого провадження здійснюють органи прокуратури в порядку, передбаченому законом.

Стаття 9. Виконання рішень іншими органами

У випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, установами банків, кредитно-фінансовими установами. Рішення вказаних органів від­повідно до закону можуть виконуватися також іншими органами, органі­заціями, посадовими особами та громадянами.

Органи, організації та особи, зазначені у частині першій цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної чи адміністра­тивної відповідальності.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)