Сучасна філософія(19-20ст)

Класична грецька філософія

Платон,арістотель

Елліністична

Стоїцизм,епікуреїзм,скептицизм,олександрійська філософія, філонізм,неоплатонізм

І стародавнього далекого та близького сходу(китай індія вавилон єгипет іран)

2. середньовічна філософія

Апологетика та патристика

Середньовічна парадигма, елліно-візантійська та західно-римська апологетика, східна патристика(іван дамаскин), західна патристика(Аврелій августин)

Схоластика

Боецій, суперечка про уніврслії, арабська та єврейська філософія, латинський аввероїзм,

Філософсько-теологічний арістотелізм

Період розквіту схоластики, філософія та теософія томи аквінського, роджер беког та оксфордська школа, пізня схоластика(Дуне Скот, вільям оккам), середньовічна містика.

3. Філософія Відродження

Італійський гуманізм, джодано брунно і микола кузанський, соціальні теорії, мішель монтень з філософією ідеї нового час

4. Новоєвропейська філософія,Новий час

Особливості філософської парадигми, френсіс бекон і томас гоббс, субстанція декарта і спінози і лейбніца, сенсуалізм джона локка і берклі і Юма, французька філософія 17-18 ст

5. Німецька класична філософія (18-19 ст)

Джерела, кант, обєктивний ідеалізм та діалектика гегеля

6. Некласична філософія XIX століття

Сучасна філософія(19-20ст)

Філософія життя, екзистенціалізм, позитивізм, сучасні релігійно0 філософські вчення

3)Становлення філософської думки в країнах Стародавнього Сходу!

Схі́дна філосо́фія зародилася практично одночасно з філософією Древньої Греції і є крупним і своєрідним пластом світової філософії. Найбільш загальноприйнятим є включення в дане поняття філософських традицій Древнього Китаю і Індії як противага аналогічним традиціям античної Європи.

Однак, в цілому, сюди ж можна включити і світоглядні системи інших азіатських цивілізацій старовини, найбільш показними з яких були (є) Вавілон, Персія, Японія, пізніше — мусульманський світ. Найчастіше східній філософії приписуються такі відмінні (від західної філософії) риси: релігійність, спіритуальність, інтуїтивізм, інтровертність (зверненість до внутрішнього світу людини), песимізм, єдність суб'єкта і об'єкта та інші.

Спіритуалізм — філософське учення, що визнає суттю світу духовну першооснову і розглядає матеріальне як творіння духу (Бога) і протилежне за своїм змістом матеріалізму. Окремі учені ототожнюють спіритуалізм з ідеалізмом. У цьому з ними згоден «Кишеньковий словник атеїста» (1985), що стверджує, що «спіритуалізм — необхідний компонент всякої ідеалістичної філософії».Основна концепція спіритуалізму полягає в тому, що явища матеріального порядку зводяться до духовних

Інтуїтиві́зм (лат. intuitio — уява, споглядання) — в літературознавстві — напрям, що абсолютизує інтуїцію як момент безпосереднього осягнення світу в діяльності творчої фантазії, в акті його естетичного сприймання й оцінки.

Інтроверти — тип особистості, орієнтований «всередину» або «на» себе. Інтровертність — зовсім не те, що сором'язливість або відчуженість, це не патологія Для інтровертів характерна поведінка, більш пов'язана з комфортною самітністю, внутрішніми роздумами і переживаннями, творчістю або спостереженням за процесом.

Філософія як самостійна дисципліна виникає в середині I тисячоліття одночасно в трьох вогнищах древньої цивілізації — в Китаї, Індії і Древній Греції. Її народження супроводилося переходом від міфологічного світосприймання до світогляду, що спирається на знання, знайдене в інтелектуальному пошуку.

В Індії систематизоване філософське знання формувалося через опозицію брахманізму. У VI—V століттях до н. е. тут з'являється безліч течій, критичних відносно розпоряджень ведійськой релігії. Розвиток шраманських шкіл приводить до становлення філософських систем Індії, основними з яких стали адживіка, джайнізм і буддизм.

У Китаї становленню філософії також сприяли бродячим мудрецям-аскетам. Багато вчень формуються на аналізі або критиці таких древніх пам'яток культури, як «Ши цзин» («Канон віршів») і «І цзин» («Книга змін») (для порівняння, в Індії цю роль виконували Упанішади і Рігведа). Проте на відміну від Індії тут відособлюються два очолюючі світоглядні напрями — конфуціанство і даосизм. Перше і зовсім в II столітті до н. е. набуває офіційного статусу державної ідеології.

Поиск по сайту: