Методичні рекомендації

Проф. Баландіна Н.Ф.

Ст. викл. Омеляненко В.І.

Полтава – 2012

ТЕМА: ВЕРБАЛІЗАЦІЯ БАЗОВИХ ПОНЯТЬ УКРАЇНСЬКОЇ / РОСІЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В НАВЧАЛЬНИХ ТЕКСТАХ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ.

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ

Вивченню значущих ознак базових понять (концептів) присвячені праці А.Вежбицької, Ю.С.Степанова, О.А.Алімурадова, А.Д. Кошелева, В.Д.Ужченка, В.В. Жайворонка, Н.В. Жайворонка та ін.

Базовий концепт (поняття) – це комплекс культурно зумовлених уявлень про предмет, явище чи ознаку в певній культурі. “Концепт – це ніби згусток культури у свідомості людини; те, у вигляді чого культура входить у ментальний світ людини. І, з іншого боку, концепт – це те, за допомогою чого людина – рядова, звичайна людина, не “творець культурних цінностей” – сама входить в культуру, а в деяких випадках і впливає на неї” (В.Д.Ужченко).

Концепти поділяють на:

1) загальнокультурні, або універсальні, ключові (свобода, вічність, життя, смерть, любов; совість, доля, воля, гріх, закон, інтелігенція, батьківщина та ін.); мають екзистенціальну значущість як для окремої мовної особистості, так і для лінгвокультурної спільності в цілому і в певних обсягах мають національну специфіку;

2) етнокультурні (для української культури – рушник, калина, хата, чумак), вони завжди містять етнокультурний компонент, який може виявлятися з різним ступенем виразності, бути експлікованим, але який наочно прояснюється на основі порівняння з відповідними концептами інших мов чи діалектами однієї мови. Або в різних часових відрізках однієї мови….

Концепти вербалізуються в мовленнєвій діяльності, текстах і таким чином стають лінгвокультурними. Концепт швидше дифузний, розмитий, ніж чітко окреслений; він представлений не лише одним ключовим словом (котре, здебільшого, виконує роль семантичного “фокуса”), але й цілою групою споріднених, близьких за значенням або контекстуально пов’язаних слів, тому доцільно звертати увагу й на дериваційні, і на фразеологічні зв’язки (Ю.С. Степанов).

Так, ядерну зону концепту ІСТИНА / ПРАВДА становить його ім‘я, смислова домінанта – позитивно аксіологізоване в свідомості мовців стрижневе слово правда, яке внаслідок уведення в контекст набуває додаткових семантичних компонентів: гірка правда, половина правда, правда перемагає тощо.

Методичні рекомендації

до виконання індивідуальної роботи

1. Обрати із поданого вище переліку тему наукового дослідження. Слід дотримуватися правила: один студент, одна тема.

2. Після обрання теми розпочинається пошук інформації, який складається з двох взаємопов’язаних дій:

1) складання бібліографії з обраної теми;

2) збирання фактичного матеріалу з підручника (не пізніше 2005 року видання).

Це не хронологічно послідовні явища, а два боки одного процесу.

3. У доборі бібліографії дбайте про те, щоб ви опрацювали не тільки наукову літературу на предмет базових понять (концептів) національної культури, а й розвідки з лінгводидактики, у яких порушується проблематика формування комунікативної компетенції, зокрема із соціокультурної лінії, на уроках мови. Шукаючи літературу, звертайтеся також до іншомовних джерел з дотичної проблематики й опрацьовуйте їх.

4. У доборі фактичного матеріалу дотримуйтеся таких рекомендацій:

а) щоб зрозуміти обсяг вказаного базового поняття (концепту), зверніться не тільки до наукової літератури, а й до змісту соціокультурної лінії, поданої в навчальних програмах для ЗНЗ з українською мовою навчання. Наприклад, у програмі з української мови для 5-го класу зміст поняття «історія України» включає: історія мого міста; запорізьке козацтво в українській історії й національній самосвідомості; герої доби козацтва тощо; зміст поняття «національна культура» для 6-го класу включає: народна пісня, колискова, обрядові пісні, історія кобзарства, кобзарі й лірники тощо.

а) працюючи з підручниками, добирайте насамперед всі тексти на тему обраного вами базового поняття (концепту). Речення, що репрезентують даний концепт, виділяйте в тексті напівжирним. Усі тексти потрібно належним чином оформити: указати сторінку, підручника, авторів, клас і рік видання (див. зразок).

б) працюючи з підручниками, крім текстів, добирайте речення, що репрезентують обраний вами для дослідження концепт, у формулюваннях вправ, в самих вправах нетекстового характеру. Усі речення потрібно належним чином оформити: указати сторінку, підручника, авторів, клас і рік видання (див. зразок).

в) пам’ятайте, що обрані вами поняття (концепти) можуть репрезентуватися в текстах через синоніми, антоніми, родо-видову лексику, засоби словотворення. Наприклад, крім слова «мова» вживається «мовлення», крім «мати» - «ненька», «батько» - «тато»; антоніми: «правда» – «брехня», «рідний» - «нерідний»; родо-видові відношення: «видатні постаті» – «Марко Вовчок», «тварина» – «лисиця», «природа – калина», засоби словотворення: «сестра» - сестричка» тощо.

в) підрахуйте загальну кількість вживань базових концептів (базових понять), включаючи їхні синоніми, антоніми, родо-видові відношення (якщо вони траплялися), похідні слова.

5. Після опрацювання наукової і науково-методичної літератури й аналізу зібраного фактичного матеріалу підручника розпочинайте процес написання й оформлення дослідницької роботи (формат А4, через 1 інтервал, 14 кегль).

Робота повинна складатися з таких частин:

Титул

На титульній сторінці вказується тема, виконавець, рік.

Вступ

У вступі потрібно сформулювати об’єкт і предмет дослідження, мету і завдання, окреслити концептуальні засади (вказати, яка наукова й науково-методична література дозволила їх сформувати).

Поиск по сайту: