АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Семінарське заняття №3. Тема: “Прийоми роботи з книгою та іншими джерелами інформації”

Читайте также:
  1. Відкрите заняття проводилося у зв’язку з участю у конкурсі на посаду доцента кафедри алгебри, геометрії та математичного аналізу.
  2. Друге заняття
  3. ЗАГАЛЬНІ Методичні рекомендації до вивчення тем, що виносяться на семінарські заняття та на самостійну роботу.
  4. Заняття 1
  5. ЗАНЯТТЯ 1
  6. Заняття 1-2
  7. Заняття 10
  8. Заняття 11
  9. Заняття 12
  10. Заняття 13
  11. Заняття 14
  12. Заняття 15

Тема: “Прийоми роботи з книгою та іншими джерелами інформації

Мета: Ознайомитися з основними видами читання та записів. Навчитися вести записи прочитаного.

Обладнання: навчальні підручники, роздатковий матеріал.

Основні поняття теми: прийоми читання, форми записів, види конспектів, робота над конспектами, робота над рефератом.

Хід заняття:

1. Обговорення основних теоретичних питань теми.

2. Виконання практичного завдання.

 

Питання для обговорення:

1. Характеристика видів читання.

2. Основні види записів.

3. Конспект, його види.

4. Реферат. Методика його написання.

Основна література:

1. Введение в специальность: Учебное пособие для студ. пед. ин-тов / Под ред. Рувинскокого В.И.– М: Просвещение, 1988.

2. Гецав Г.Г. Работа с книгой: рациональные приемы. – Мн.: Полымя, 1989.

3. Гецав Г.Г. Как читать книги, журналы, газеты. – М.: Знание, 1989.

Додаткова література:

1. Ерастов Н.П. Методика самостоятельной работы. (Учеб.-метод. пособие).– М.: Мысль, 1985.

2. Лесин В.М. Як працювати з книгою. – К.: Вища школа, 1989.

Тематика рефератів і повідомлень:

1. Засоби народної педагогіки.

2. Виховна дія народних традицій, звичаїв і обрядів.

3. Виховний потенціал педагогіки народного календаря.

Короткий зміст теми:

1. В залежності від характеру матеріалу, конкретних цілей та умов навчальної роботи користуються різними прийомами читання. Розрізняють ознайомче та вивчаюче ., суцільне та вибіркове, швидке та повільне читання.

Ознайомчий прийомчитання дозволяє отримати про книжку чи статтю перше загальне враження. До ознайомчого прийому відносяться слідуючи прийоми читання – швидке та вибіркове, тобто ми читаємо текст вибірково(частинами) та темп читання швидкий.

Рекомендується спочатку уважно прочитати зміст титульної сторінки книжки, де розміщені відомості про точну назву книжки, її автора і призначення (підручник, навчальний посібник, монографічне дослідження), видавництво, час і місце видання.

А далі ми переходимо до роботи з апаратом книги, тобто: обов’язково прочитати анотацію та передмову до книжки, які дозволяють уточнити перші представлення про можливий зміст роботи.

Зміст книги дає змогу з’ясувати її структуру і зміст, питання, що цікавлять читача Далі йде ознайомлення з самим змістом книги. Потрібно не поспішаючи перегортати сторінки, намагатися швидше "охопити" сутність та характер викладу. Окремі місця читають уважно, все інше переглядається швидко.

При ознайомчому читанні порівняно швидко отримуємо перше враження про прочитану книгу чи статтю.

Вивчаючий прийом читання має своєю метою детальне засвоєння змісту роботи або її якоїсь частини. Цю роботу починають після ознайом чого етапу. До вивчаючого прийому читання відносяться слідуючи прийоми – суцільне та повільне. Тобто текст читається весь без пропусків і темп читання повільний для кращого розуміння матеріалу і включає в себе багаточисельні повернення для поглибленого розуміння та самоперевірок.

2. Дуже важливим елементом культури читання є вміння в процесі роботи застосовувати різні форми записів.

Важливою формою записів є цитати дослівне відтворення якогось важливого уривка тексту, що привертає до себе увагу глибиною думки та яскравістю вислову або викликає сумнів і потребує перевірки фактів(або слова автора). Цитовані слова беруться в лапки. Коли цитата розпочинається не з початку речення, то після лапок ставиться три крапки (...). якщо у цитаті пропущені слова на їх місце ставляться три крапки, які бажано взяти в квадратні дужки [...]. Якщо у цитаті, що вами виписується, є виділені автором слова (підкреслені, відтворені курсивом, напівжирним шрифтом тощо), це виділення треба позначити.

Іноді виписки – це стислий, близький до дослівного виклад власними словами важливих положень книги, що привернули увагу, а також формули, цифрові матеріали, схеми тощо.

Порівняно простою формою ведення записів про прочитане є складання їх планів. План книжки (твору, статті) - це перелік питань, яким її присвячено. План може бути простим, коли тільки перераховуються ці питання. У розгорнутому (поширеному) плані називають основні питання і розкривають основні ідеї твору. План може бути записаним у вигляді схеми, що відображає взаємозв'язок положень – це план-схема.

Складнішою формою ведення записів змісту опрацьованих творів є складення тез. Тези - це стислий виклад основних думок чи принципово важливих положень, які розкриті в творі або які ви маєте захищати у своєму виступі. Формулювання тез повинно бути чітким і стислим. В самих тезах не приводять обґрунтування фактів, прикладів.

Тези складаються так. Після попереднього ознайомлення книжний текст читають удруге. При цьому розбивають текст за допомогою плану або й без нього на ряд уривків. Далі знаходять в кожній частині виділеного тексту те, що визначило початковий поділ, виписують це головне. Потім, з'ясувавши сутність, формулюють окремі положення. Це будуть тези.

3. Важливою формою записів є конспектування. Конспект це стислий самостійний письмовий виклад основних ідей, положень, висновків твору, що вивчається, з наведенням фактів, доказів. Конспект враховує план твору й включає в себе тези, але доповнює їх міркуваннями, цитатами, цифрами, таблицями, взятими з конспектованої праці.

Конспекти умовно можна поділити на чотири типи: планові, текстуальні, вільні, тематичні.

Плановий конспект легко отримати за допомогою попередньо зробленого плану твору. Кожному питанню плану відповідає певна частина конспекту. Якщо ж пункт плану не потребує доповнень та роз’яснень, він текстом не супроводжується.

Найпростішим плановим конспектом є запитально-відповідальний. В цьому випадку на пункти плану, виражені в запитальній формі, конспект дає повні відповіді.

В процесі розробки, а іноді й при подальшій переробці, плановий конспект може бути схематичним плановим конспектом, тобто конспектом, який відображає логічну структуру та взаємозв’язок окремих положень. При цьому може бути змінена послідовність викладу оригіналу.

Текстуальний конспект - це конспект, зроблений в основному із уривків оригіналу – цитат. Текстуальні виписки пов’язані одна з одною ланцюгом логічних переходів, може, бути план та включення окремих тез у викладі автора або того, хто конспектує.

Вільний поєднує виписки, цитати, іноді тези; частина його може бути замінена планом. Вільний конспект вимагає вміння самостійно чітко і стисло формулювати основні положення, для чого необхідне глибоке осмислення матеріалу, великий і активний запис слів.

Тематичний конспект розробляє певну тему по ряду джерел, він може не відтворювати повно зміст кожного з них.

Можна використовувати тематичний конспект-огляд. В цьому випадку складається тематичний огляд на певну тему, з використанням одного абочастіше декількох джерел.

До тематичного конспекту-огляду слід віднести й хронологічний конспект. Записи в ньому підпорядковані послідовності подій і характеризується значною стислістю.

ЯК СКЛАДАЮТЬ КОНСПЕКТ:

1) Прочитати матеріал вперше і поділити його на основні змістовні частини, виділити основні думки, висновки.

2) Якщо складається план-конспект, то формулюються пункти, підпункти і визначається, що саме буде включено в план-конспект для розкриття кожного з них.

3) Найбільш значимі положення матеріалу послідовно і стисло висловіть своїми словами (виписки) або приведіть їх у вигляді цитат (слова автора).

4) В конспект включають не тільки основні положення, але й матеріали, що їх обґрунтовує, конкретні факти і приклади (без детального їх опису).

5) При складанні конспекту можна окремі слова або й окремі речення писати скорочено, виписувати тільки ключові слова, замість цитування зробити лише посилання на сторінки роботи, що вивчається, застосовувати умовні позначення.

6) Для того, щоб форма конспекту більш наочно відображала його зміст, розміщуйте абзаци "сходинками" (подібно пунктам або підпунктам), застосовуйте різноманітні способи підкреслювання, використовуйте олівці та пасту різного кольору.

4. Ще більшою складністю, ніж конспект, відзначається реферат. Реферат — це самостійне усне повідомлення або письмове дослідження на певну тему, що ґрунтується на низці джерел.

Підготовка до реферату починається з вибору теми. Потім підбирається література, яка вивчається. Складається попередній план реферату і розробляється кожен з його пунктів.

Реферат має складатися з таких структурних елементів: стислого огляду і оцінки літератури з даної теми, тих положень, які обстоює автор, аргументації їх та чітких висновків. В кінці реферату додається список літератури. їх найчастіше розташовують за алфавітом прізвищ авторів або за їх назвою.

 

 

ЯК ПРАЦЮВАТИ НАД РЕФЕРАТОМ:

1) Продумайте тему своєї роботи, в загальних рисах визначте її зміст; розробіть попередній план.

2) Складіть список літературних джерел, які потрібно опрацювати; читаючи їх. і відмічайте все те, що потрібно включити в роботу.

3) Розробіть якомога детальніше план і вкажіть з якої книжки чи статті потрібно взяти необхідний матеріал

4) У вступі вкажіть значення теми.

5) Послідовно розкривайте всі передбачені планом питання. обґрунтовуйте, пояснюйте основні положення, підкріплюйте їх конкретними прикладами та фактами.

6) Висловіть своє особисте відношення до теми, власні думки та досвід.

7) Намагайтесь писати без помилок, точно, стисло; розподіляйте текст на абзаци.

8) Вказуйте у посиланнях звідки взяті приведені в тексті цитати.

9) В кінці зробіть узагальнюючий висновок.

10) Самокритично прочитайте свою роботу, виправте всі недоліки.

Завдання для практичної роботи роботи:

  1. Оформити зразки різних типів конспектів одного і того ж тексту. Обґрунтувати відповідь.
  2. Оформити конспекти певних уривків текстів.

 

Запитання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте прийоми читання.

2. Які основні форми записів ви знаєте?

3. Дайте визначення конспекту. На які типи можна поділити конспекти?

4. Що таке реферат і як над ним працювати?

 

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)