ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

1. В кінці XVII — поч. XVIII ст. продовжує розвиватися іконопис. Шедевром цього періоду є ікона "Розп'яття" (кінець XVII ст.).

2. Своєрідністю і яскравістю відзначаються іконостаси цього періоду: Києво-Микільського собору (розпис було почато у 90-х роках XVII ст),

Георгіївського собору, Видубицького монастиря та ін.

3. Розвивається портрет.

— В українському портреті цього періоду було харак­терним зображення засновників храмів.

Такі портрети мали прославляти діяльність людей, які своїм пожертвуванням на громадські потреби заслужили честі бути увічненими, подібно до святих, у змальованих на стінах портретах (такі портрети художників Яна Гербур-та та Костянтина Корнякта).

— На західних землях України були поширені невеличкі портрети окремих людей, щоб увічнити про них пам'ять:

"Портрет Варвари Лангіш" (XVII ст.) Миколи Петрах-новича, талановитого майстра галицького малярства.

— Широко побутували світські портрети. У панських маєтках, у помешканнях заможних міщан були галереї ро­дових портретів. Козацька верхівка також замовляла пор­трети.

Для цих портретів характерна ретельна передача рис обличчя, вимальовування низки деталей і тому неповтор­ний урочисто піднесений настрій таких портретів.

4. Розвивалася гравюра. Найкращі гравери цього періоду:

— Олександр Тарасевич — створив гравюру "Воскре­сіння Христа" (1709 p.), серію гравюр до "Києво- Печерсь-кого патерика".

— Іван Мігура — автор гравюри "Іоанн Златоуст" (1705 p.), а також відомі його гравюри козацької верхівки та вищого духовенства — В. Кочубея, П. Ломиковського, С^ Яворського та ін. Його гравюри оздоблені декоративними прикраса ми.

— С. Савицький — в його гравюрах зображені види Києва.

— М. Семенов — автор гравюри "Успіння" (1710 p.).

— Н. Зубрицький — створив кількасот гравюр на. дереві і міді переваж но на біблійні сюжети.

— А. Козачківський — створив прекрасні гравюри на міді "Покладання у гроб Христа", "Цар Давид" та ін., оформив Київське видання "Апостола" (1722 р).

5. Розвивалося декоративно-ужиткове мистецтво. Широкого поширення набуло золотарство, яке досягло ви­сокого рівня художньої досконалості.

— А. Равич — один з найбільш відомих київських зо­лотарів. До нас дійшло коло 60 виробів з його тавром. Це різного роду срібні кухлі, чарки, келихи з орнаментальним карбуванням у вигляді фігур, завитків, стрічок, гірлянд тощо.

— І. Білецький — майстер — срібляр. Найбільш відома його робота — оправа Євангелія, ви­готовлена для Києво-Печерської лаври (1722 p.).

Одна з оправ Євангелія цього майстра зберігається в Оружейній палаті Московського Кремля.

6. В першій половині XVIII ст. видатними українськими живописцями були:

- Алімпій Галик (1703-1763 pp.) - прославився розпи­сом Успенського собору (1724-1731 pp.) і Троїцької над-брамної церкви в Кисво-Печерській лаврі.

Його картини на біблійні теми "Хід у рай", "Перший Вселенський собор у 11 іксі" були намальовані з глибоким поетичним почуттям.

У 30-60-х роках XVIII ст. очолював Лаврську художню школу, вихоши» багато українських художників.

— Яким Гішііеі.кий жиііоііиссць і позолотник. Малював ікони й оформив іконостас Успенського собору Києво-Печерської лаври.

— Михайло Юревич — викарбував срібні оздоби царських врат Успенського собору Києво-Печерської лаври (1748 р.) і створив оправу цього ж собору у 1751 р. Від цих шедеврів золотарського мистецтва збереглися липи* фрагменти, знайдені в руїнах Успенського собору.

ВИСНОВКИ:

1. Розвиток культури українського народу кінця XVII першої половини XVIII ст. свідчить про те, що український народ у важких умовах іноземного панувап ня не тільки зберіг здобутки культури попередніх епох, а й примножив їх новими надбаннями і шедеврами.

2.В культурі цього періоду спостерігаються збереження традицій Київської Русі, вплив західноєвропейської кулі, тури, ідей просвітництва, гуманізму, реалізму.

3. Одночасно негативний вплив на розвиток української культури мала колоніальна політика Росії та Польщі.

Поиск по сайту: