Архітектура українського бароко

Загальні особливості європейського ба­роко на українських землях втілювалися ду­же своєрідно. Для архітектурних споруд, що постали за тих часів у Гетьманщині та Слобідській Україні, дослідники послугову­ються терміном козацьке бароко. Найбіль­ше українських барокових споруд було збу­довано за період правління гетьмана Івана Мазепи. Його коштом споруджено близько десяти храмів. Кошти у будівництво вкладав не тільки Мазепа. Багато храмів збудо­вано коштами інших гетьманів та козацької старшини. Коштом стародубського полков­ника Михайла Миклашевського було збу­довано кілька церков на шляху від Стародуба до Києва: у Новгороді-Сіверському, Глухові, а також Видубицькому монастирі в Ки­єві — муровані трапезна з Преображенською церквою та Георгіївський собор (1696-1701 pp.). Преображенська церква у Великих Сорочинцях (1732 р.) збудована коштом гетьмана Данила Апостола.

Справжніми шедеврами світової архі­тектури в стилі козацького бароко є також споруди Преображенського собору Мгарського монастиря поблизу Лубен (1684— 1692 pp.), Хрестовоздвиженсъкий собор у Полтаві (1709 р.), Покровсъкий у Харкові (1689 p.), Cnaco-Преображенський в Ізюмі (1684 p.), церква Катерини в Чернігові (1716 р.).

Найпоказовіші відмінності бароково­го храму від храму княжого:

Храм княжих часів. Церквавтілювала образ ідеального, простого й досконалого світу: храм іззовні мав обличчя (фасад) і спину (абсиди); внутрішній простір також був чітко обмежений, мав початок і кінець та складався з трьох відокремлених час­тин - місця для хрещення, місця для віру­ючих і місця для духівництва тощо.

Храм козацької доби. Бароковий храм не мав чітко вираженого фасаду, він був одна­ковий з усіх боків - здавалось, ніби його споруда весь час повертається навколо своєї осі. Так само і внутрішній простір позбавлений чітких меж. Стіни в ньому вигинаються, подрібнюються, розчленовуються, створюючи враження нескінченності. Крім того, барокові споруди були наснажені ідеєю величі козацької України, і тому чи­мало з них мали грандіозні розміри.

Риси барокової архітектури набули на українських теренах настільки значного поширення, що виявлялися навіть у дерев'яних спорудах народних майстрів.

Друга половина 17 - перша половина 18 ст. в українській архітектурі прикметні й тим, що саме в цей період значно зростає увага до цивільних споруд. За тогочасними мистецькими законами будувалися колегіу­ми, магістрати, військові канцелярії, житлові будинки. Визначною спорудою цивіль­ної архітектури був корпус Київської ака­демії. Кошти на його будівництво надав Іван Мазепа. Тоді було зведено перший поверх академії. Проте за два десятиліття навчаль­ний заклад був уже переповненим. Упро­довж 1732-1740 pp. за проектом архітекто­ра Йогана Шеделя було надбудовано дру­гий поверх із церквою. Наприкінці 17 ст. у Чернігові постали будівля колегіуму та будинок полкової канцелярії.

Поиск по сайту: