АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ПЕРЕДМОВА 2 страница

Читайте также:
  1. I.II ПЕЧАТНАЯ ГРАФИКА 1 страница
  2. I.II ПЕЧАТНАЯ ГРАФИКА 10 страница
  3. I.II ПЕЧАТНАЯ ГРАФИКА 11 страница
  4. I.II ПЕЧАТНАЯ ГРАФИКА 12 страница
  5. I.II ПЕЧАТНАЯ ГРАФИКА 13 страница
  6. I.II ПЕЧАТНАЯ ГРАФИКА 14 страница
  7. I.II ПЕЧАТНАЯ ГРАФИКА 15 страница
  8. I.II ПЕЧАТНАЯ ГРАФИКА 16 страница
  9. I.II ПЕЧАТНАЯ ГРАФИКА 17 страница
  10. I.II ПЕЧАТНАЯ ГРАФИКА 18 страница
  11. I.II ПЕЧАТНАЯ ГРАФИКА 19 страница
  12. I.II ПЕЧАТНАЯ ГРАФИКА 2 страница

Головне завдання експертизи холодної зброї— установлення належності до холодної зброї ножів, кинджалів, кастетів та подіб­них за призначенням предметів. Крім того, експертизою може ви­рішуватися питання про спосіб виготовлення зазначених предметів, зокрема, чи використовувалося для їх виготовлення заводське об­ладнання.

Об’єктами досліджень експертизи вузлів та петель є вузли та петлі, що виконані (утворені) на мотузках, ременях тощо.

Об’єктами досліджень експертизи рельєфних знаків можуть бути відновлені спиляні (забиті), слабовидимі номери та інші рель­єфні зображення на різного роду виробах. Експертизою встанов­люються факт та спосіб змінення зображень.

Проведення наступного виду трасологічної експертизи — екс­пертизи механічних пошкоджень одягу — дає змогу вирішувати ідентифікаційні, діагностичні та ситуаційні завдання. У процесі до­слідження встановлюється характер пошкоджень та механізм їх утворення, вирішуються питання, пов’язані з ідентифікацією (ото­тожненням) знаряддя за пошкодженнями, що є на певному одязі та ін. Окрему групу становлять питання, що пов’язані з установлен­ням належності єдиному цілому частин одягу, що досліджується.

Дослідження пошкоджень одягу, пов’язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, належить до компете­нції судово-медичної експертизи.

Трасологічною експертизою у комплексі з експертами інших спеціальностей можуть вирішуватися питання щодо експертизи нашарувань на одязі (взутті) — ґрунту, плям зелені, фарби, пали­вно-мастильних матеріалів тощо.

Головними завданнями трасологічної експертизи слідів транспортних засобів є ідентифікація (ототожнення) конкретної одиниці транспортного засобу за частинами та слідами, що зали­шені його частинами; діагностика (установлення властивостей та стану об’єктів) та ситуаційні завдання (установлення механізму слідоутворення, механізму взаємодії транспортного засобу з інши­ми об’єктами).

До головних завдань балістичної експертизи належать:

• установлення конкретного екземпляра вогнепальної зброї за слідами на стріляних кулях, шроті, картечі, гільзах;

• визначення виду, системи (моделі) та калібру вогнепальної зброї і боєприпасів;

• визначення технічного стану зброї, боєприпасів і придатності їх до стрільби;

• установлення можливості пострілів без натискання на спуско­вий гачок;

• установлення належності саморобних стріляючих пристроїв і патронів до них до вогнепальної зброї і боєприпасів;

• установлення способу виготовлення саморобних вогнепаль­них пристроїв;

• установлення обставин, пов’язаних з використанням вогнепа­льної зброї (факту стрільби після останнього чищення і змащуван­ня зброї, кількості пострілів, відстані, з якої стріляли, напрямку по­стрілу, взаємного положення зброї та перешкоди тощо).

Головними завданнями експертизи вибухових пристроїв є:

• визначення факту вибуху вибухового пристрою на місці події;

• визначення виду вибуху;

• визначення належності об’єкта до вибухових пристроїв (боє­припасів) та визначення класифікаційної категорії пристрою;

• визначення потужності вибуху вибухового пристрою;

• визначення (опис) конструкції пристрою та способу його ви­готовлення;

• установлення здатності пристрою викликати вибух та можливос­ті вибуху пристрою в конкретних умовах (струс, нагрівання тощо);

• установлення наявності в обставинах справи даних, що сто­суються особи, яка виготовила саморобний вибуховий пристрій і привела його в дію.

До основних завдань експертизи вибухових речовин і продук­тів вибуху (пострілу) належать:

• установлення факту належності цього об’єкта до вибухових речовин або речовин, які можна використати як компоненти для виготовлення вибухових речовин, порохових зарядів або піротехні­чних засобів;

• установлення способу виготовлення вибухових речовин;

• виявлення мікрослідів вибухових речовин і продуктів їх роз­кладу на предметах-носіях;

• установлення за продуктами розкладу вибухових речовин ви­хідної речовини, яка була використана для вибуху (пострілу);

• установлення спільної родової (групової) приналежності ви­бухових речовин (порохових зарядів).

В експертизі матеріалів, речовин та виробів розрізняють такі основні підвиди:

— експертиза волокон і волокнистих матеріалів;

— скла та кераміки;

— лакофарбових матеріалів і покриттів;

— нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів;

— експертиза ґрунтів;

— наркотичних засобів, сильнодійних речовин (дослідження рослин (їх частин) з метою встановлення належності до об’єктів, що містять наркотичні речовини, становить компетенцію біологіч­ної експертизи);

— рідин, що містять спирт;

— металів і сплавів;

— полімерів, пластмас.

Головними завданнями, спільними для всіх підвидів експертиз матеріалів і речовин, є:

• виявлення на предметах обстановки місця події (предметах- носіях) мікрочастинок або мікрослідів певних матеріалів і речовин (частинок фарби, слідів пально-мастильних матеріалів, слідів мета­лізації, мікроволокон, частинок наркотичних засобів тощо);

• визначення роду (виду) матеріалів і речовин за класифікація­ми, що існують в науці, техніці та на виробництві (за хімічним складом, фізичними властивостями, призначенням тощо);

• установлення спільної родової (групової) належності матеріа­лів і речовин;

• установлення походження матеріалів і речовин з певного дже­рела.

 

Головними завданнями ґрунтознавчої експертизи є:

• виявлення на предметах-носіях мікронашарувань (часток) ґрунтового походження, визначення їх природи, а також установ­лення спільної родової (групової) належності з наданими зразками;

• установлення походження ґрунту на предметах-носіях з пев­ної ділянки місцевості (іншого місця події);

• установлення механізму утворення ґрунтових нашарувань.

Біологічна експертиза досліджує об’єкти рослинного та тва­ринного походження. Ними найчастіше бувають:

—листя, стебла, квіти, сіно, солома, кора, деревина, коріння, плоди, насіння, спори, пилок тощо;

—похідні шкірних покровів тваринного походження (волосся, пір’я, луска тощо);

— продукти переробки рослинних та тваринних організмів (ко­рми для тварин та птахів, борошно, шматки хутра та шкіри тощо);

—продукти життєдіяльності рослинних і тваринних організмів (мед, камедь, екскременти та ін.).

Головними завданнями біологічної експертизи є:

• установлення належності об’єктів тваринного та рослинного походження (далі — біологічне походження) до конкретного біоло­гічного таксона (родини, роду, виду та ін.), а також виявлення мік­рооб’єктів зазначеного походження в будь-якій масі або на предме­тах обстановки місця події (предметах-носіях);

• установлення спільної родової (групової) належності декіль­кох порівнюваних об’єктів;

• установлення належності об’єктів біологічного походження до одного цілого;

• визначення біологічних характеристик стану об’єкта (стадії розвитку організму, причин та часу змін його стану, механізму по­шкодження та ін.);

• установлення належності об’єктів рослинного походження до наркотичних засобів.

До головних завдань екологічної експертизи із дослідження пестицидів належить:

• встановлення належності пестицидів до стандартизованої групи (виробничої, хімічної, гігієнічної тощо) відповідно до існую­чої класифікації;

• встановлення спільної (різної) родової (групової) належності, єдиного джерела походження, належності до єдиної маси тощо.

Головними завданнями автотехнічної експертизи є:

• установлення несправностей транспортного засобу (далі — ТЗ), які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу ви­никнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі — ДНІ) чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди;

• установлення механізму ДНІ та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, віддалі, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди. Швидкість руху транспортних засобів, виходячи з їх по­шкоджень, може визначатися за допомогою програмних комплексів з дослідження механізму ДНІ, що рекомендовані для впроваджен­ня в експертну практику;

• установлення відповідності дій водія ТЗ в певній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнен­ня небезпеки, відповідності, з технічної точки зору, дій водія вимо­гам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно- наслідкового зв’язку між діями водія та ДНІ. Коли експерт вважає, що небезпека для руху виникла не в той момент, який зазначено в постанові (ухвалі) про призначення експертизи, він має вказати мо­тиви незгоди з позицією слідчого (суду) і дати відповідні варіанти розв’язання поставленого питання.

Перед автотехнічною експертизою можуть бути поставлені й інші завдання, вирішення яких пов’язане з дослідженням технічно­го стану ТЗ, дорожньої обстановки і дій учасників дорожньої події.

Головним завданням транспортно-трасологічної експер­тизи є:

• ідентифікація за слідами, залишеними ТЗ, певного його екзе­мпляра або установлення його типу, моделі;

• визначення взаємного розташування ТЗ в момент їх контакту­вання;

• визначення місця зіткнення ТЗ і місця наїзду на перешкоду (пішохода), установлення механізму утворення слідів;

• розташування ТЗ щодо проїзної частини на момент контакту­вання.

Основними завданнями експертизи стану доріг і дорожніх умов V місцях ДТП є визначення відповідності техніко-експлуа- таційних, геометричних та технічних показників автомобільних до­ріг нормативно-технічним вимогам. Визначення відповідності ро­біт з організації дорожнього руху вимогам безпеки руху.

Об’єктами судової гірничотехнічної експертизи, які дослі­джуються з кримінальних, цивільних та господарських справ, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями на підприємствах гірничої промисловості, виникнення яких обумовлене порушеннями вимог правил безпеки і охорони праці, є:

— надшахтні споруди (будівлі вентиляторів головного провіт­рювання, баштові копри, будівлі підйомів, градирні тощо);

— гірничі виробки (стволи, лави, штольні, шурфи, навколоствольні двори, квершлаги, штреки, бремсберги тощо);

— збагачувальні фабрики та кар’єри;

— підземні споруди;

— породні відвали;

— гірничошахтне устаткування (підйомні, породонавантажува­льні, бурові та інші машини, конвеєри, локомотиви рудникові, ви­їмкові та прохідницькі комбайни, струги, механізовані крепі, ваго­нетки, вентилятори й вентиляційні спорудження, компресори, лебідки рудникові, насосні станції, скіпи, трансформаторні підста­нції, огородження захисні, сигнальні знаки тощо);

— засоби зв’язку і сигналізації;

— прилади керування і контролю за технологічними процесами;

— вимірювальні прилади і пристосування;

— інструменти (відбійні молотки, свердла, бурові штанги, різці тощо);

— комунікації (електрична та тягова мережі, водоводи, повітро­води, трубопроводи, газопроводи і ін.);

— засоби індивідуального захисту (ізолювальні, протипилові й фільтрувальні респіратори, саморятувальники тощо);

— засоби контролю та захисту (прилади контролю метану, сиг­налізатори контролю метану, прилади контролю кількості повітря, температури, вологості, різноманітна апаратура тощо);

— технічна документація: проект підготовки та відробітки лави, геологічна характеристика порід ґрунту та покрівлі пласта, геологічна характеристика пласта, що виймається, геологічні зйомки лави, викопіювання з плану гірничих робіт, табель вихо­дів інженерно-технічних робітників, посадові інструкції інжене- рно-технічних робітників, акт комісії спеціального розслідуван­ня, висновки експертної відомчої комісії, відомості про режими провітрювання, кондиціювання повітря, пилогазовий і газовий режими тощо;

— матеріали кримінальної, цивільної чи господарської справи, у яких містяться протокол огляду місця події, протоколи інших слід­чих (судових) дій, протоколи допитів свідків, потерпілих, схеми, фотографії та ін.

До основних завдань гірничотехнічної експертизи з фактів по­рушення вимог техніки безпеки й охорони праці на підприємствах гірничої промисловості та в підземних умовах належать:

 

• перевірка виду техногенної аварії на гірничому підприємстві, з’ясування її причин та обставин і визначення ступеня тяжкості на­слідків;

• установлення порушень технологічного гірничого процесу;

• визначення стану гірничих механізмів і придатності їх для ви­конання конкретних технічних операцій;

• виявлення дефектів гірничих механізмів, технічних причин і часу їх виникнення;

• установлення відповідності кваліфікації суб’єкта технологіч­ного процесу характеру роботи, яка ним виконується;

• визначення об’єктивної можливості виконання певних дій у заданих технічних умовах;

• установлення недоліків організаційно-технічного характеру у виробничому процесі гірничого підприємства;

• визначення відповідності умов праці на гірничому підприємс­тві вимогам охорони праці;

• оцінка, з технічної точки зору, дій осіб, причетних до події, у певній виробничій ситуації;

• оцінка дій працівників у певній ситуації відповідно до вимог Правил безпеки у вугільних шахтах, нормативних актів та інших документів.

Основними завданнями пожежно-технічної експертизи є:

• визначення причин, умов та процесів виникнення пожежі;

• визначення часу та шляхів розповсюдження пожежі;

• визначення обставин, які сприяли виникненню та розповсю­дженню пожежі;

• оцінка умов, засобів і способів гасіння пожежі;

• відповідність технічного стану об’єкта протипожежним нормам.

Перед пожежно-технічною експертизою можуть ставитись й

інші завдання, пов’язані з розслідуванням (судовим розглядом) справ про пожежі, якщо для розв’язання цих завдань необхідні спе­ціальні знання в галузі пожежної справи.

Головними завданнями будівельно-технічної експертизи є:

• визначення ринкової вартості нерухомого майна (різного роду будівель та споруд);

• установлення факту відповідності (невідповідності) збудова­ної або реконструйованої будівлі проекту і вимогам державних бу­дівельних норм (ДБН);

• визначення вартості різного роду будівельних робіт (споруджен­ня будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій території та ін.);

• установлення відповідності проектно-кошторисної докумен­тації вимогам ДБН та інших державних стандартів з питань будів­ництва;

 

• установлення правильності складання державної звітності про виконання будівельних робіт;

• розробка варіантів поділу будинків і надвірних будівель від­повідно до ідеальних часток кожного зі співвласників з підготуван­ням, у необхідних випадках пропозицій щодо переобладнання об’єктів, залишення їх частин у спільній власності, а також визна­ченням грошової компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу стала меншою за ідеальну;

• розробка варіантів порядку користування земельною ділян­кою, на якій розташовані будівлі, що належать громадянам на пра­вах спільної власності;

• визначення технічного стану будівель, споруд, інженерного обладнання (відсоток зношення, придатність до експлуатації, необ­хідність ремонту, наявність дефектів, причини, які їх викликали, та

ін.).

Головними завданнями експертизи з охорони праці та безпе­ки життєдіяльності є:

• установлення причин та наслідків нещасного випадку, аварії;

• установлення механізму нещасного випадку, аварії;

• установлення вимог нормативно-технічних документів, неви­конання яких перебуває в причинному зв’язку з нещасним випад­ком, аварією;

• визначення кола осіб, діяльність (або бездіяльність) яких пов’язана з нещасним випадком;

• установлення відповідності кваліфікації суб’єкта технологіч­ного процесу характеру роботи, яка ним виконується;

• установлення, з технічної точки зору, причинно-наслідкових зв’язків між діями (бездіяльністю) осіб та настанням події нещас­ного випадку, аварії тощо.

Основним завданням електротехнічної експертизи є встанов­лення причин виникнення аварійних режимів в електричних мере­жах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електро­приладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електро­установок та їх відповідність нормативним вимогам.

Об’єктами електротехнічної експертизи є електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми тощо.

Головними завданнями експертизи комп’ютерної техніки і програмних продуктів є:

• установлення технічного стану комп’ютерно-технічних засобів;

• установлення обставин, пов’язаних з використанням комп’ю- терно-технічних засобів, інформації та програмного забезпечення;

• виявлення інформації та програмного забезпечення, що міс­тяться на комп’ютерних носіях;

• установлення відповідності програмних продуктів певним па­раметрам.

Головними завданнями експертизи телекомунікаційних сис­тем та засобів є:

• визначення характеристик та параметрів телекомунікаційних систем та засобів;

• встановлення фактів та способів передачі (отримання) інфор­мації в телекомунікаційних системах;

• встановлення фактів та способів доступу до систем, ресурсів та інформації у сфері телекомунікацій;

• визначення якості телекомунікаційних послуг;

• встановлення технічного стану телекомунікаційних систем та засобів;

• встановлення типу, марки, моделі та інших класифікаційних категорій телекомунікаційних систем та засобів;

• дослідження алгоритмів обробки інформації та її захисту у сфері телекомунікацій.

Об’єктами експертизи телекомунікаційних систем та засобів є телекомунікаційні системи, засоби, мережі і їх складові частини та інформація, що ними передається, приймається та обробляється.

Економічна експертиза включає дослідження документів бух­галтерського, податкового обліку і звітності; дослідження докумен­тів про економічну діяльність підприємств і організацій, дослі­дження документів фінансово-кредитних операцій.

До об’єктів товарознавчої експертизи, яка провадиться в експе­ртних установах, належать: будівельні, меблеві, ювелірні, косметич­ні, галантерейні, канцелярські товари, одяг, взуття, побутова техніка, фото-, радіо- та відеоапаратура і матеріали, обчислювальна техніка. Об’єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари, якщо в експертній установі є фахівці відповідної спеціалізації.

Головними завданнями товарознавчої експертизи є:

• визначення належності товарів (далі — товарна продукція) до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері (вид, сорт, артикул, марка, модель, розмір, комплектність тощо);

• визначення якісних змін товарної продукції;

• визначення причин якісних змін товарної продукції (мають виробничий характер, виникли при транспортуванні, зберіганні, у процесі експлуатації);

• установлення способу виробництва товарної продукції: промис­ловий чи саморобний, ггідприємства-виробника, країни-виробника;

• визначення вартості товарної продукції, у т. ч. з урахуванням часткової втрати її товарних якостей у зв’язку з експлуатаційним зношенням і пошкодженнями від впливу зовнішніх факторів;

• визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.

Різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно- товарознавча експертиза (автотоварознавча експертиза), об’єкта­ми якої є автотранспортні засоби і їх комплектуючі.

До основних завдань автотоварознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості дорожніх транспортних засобів (да­лі — ДТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю ДТЗ унаслідок по­шкодження останнього.

Перед автотоварознавчою експертизою можуть ставитись також питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання мають значення для цивільно-правових і адміні­стративно-правових відносин, пов’язаних з придбанням і експлуа­тацією дорожньо-транспортних засобів.

Основним завданням експертизи об’єктів інтелектуальної власності є визначення властивостей об’єктів інтелектуальної вла­сності, до яких належать об’єкти промислової власності, об’єкти авторського права і суміжних прав.

При дослідженні об’єктів промислової власності вирішуються питання щодо властивостей об’єктів промислової власності, а саме: винаходів і корисних моделей, промислових зразків, раціоналіза­торських пропозицій, знаків для товарів і послуг (торговельних ма­рок), комерційних найменувань, географічних зазначень похо­дження товару, топографії інтегральних мікросхем, сортів рослин, порід тварин тощо.

При дослідженні об’єктів авторського права та суміжних прав вирішуються питання щодо властивостей таких об’єктів: літерату­рних та художніх творів (романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценіч­ні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фото­графічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топогра­фії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності); комп’ютерних програм, компіляцій даних (баз даних), якщо вони за добором або впорядку­ванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльно­сті; виконань, фонограм, відеограм, програм (передач) організацій мовлення тощо.

Окрему групу становлять економічні дослідження об’єктів інте­лектуальної власності, зокрема визначення вартості перелічених вище об’єктів інтелектуальної власності та розрахунок збитків, за­вданих у результаті порушення прав на них.

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

Психологічна експертиза призначається на стадії попереднього та судового слідства у карних та цивільних справах. Об’єктом екс­пертизи є психічно здорові особи (підозрювані, обвинувачені, свід­ки, потерпілі, позивачі, відповідачі: малолітні; неповнолітні; дорос­лого та похилого віку).

Психологічна експертиза також може бути часткою комплекс­ного експертного дослідження, якщо в слідства чи суду виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психо- лого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого- автотехнічна експертиза). До цього переліку належать також пси- холого-почеркознавча експертиза та психолого-лінгвістична експе­ртиза, що перебувають наразі в стадії наукової розробки.

Головним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи:

• індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічно­го життя і поведінки;

• емоційних реакцій та станів;

• закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

До об’єктів мистецтвознавчої експертизи належать твори ми­стецтва, а саме: монументального та станкового живопису, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва, пам’ятки архітектури, скульп­тури, дрібної пластики, музичні інструменти, нотна література; друкована продукція, аудіо- та відеозаписи, фотографія з метою віднесення їх до порнографічної чи еротичної та до такої, що про­пагує культ насильства та жорстокості.

Головними завданнями мистецтвознавчої експертизи є:

• проведення атрибуції твору (встановлення автора твору, пері­оду створення роботи, приналежність до певної школи тощо);

• визначення художнього рівня, історичного значення, культур­ної цінності та стану твору;

• визначення оціночної або страхової вартості твору;

• визначення відповідності продукції вимогам законодавства про захист суспільної моралі.

З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики експертні установи можуть організовувати проведення інших видів експертизи (крім судово-медичної та судово-психіа- тричної).

За процесуальними ознаками судові експертизи поділяють на:

• первинні;

• повторні;

• додаткові;

• комісійні;

• комплексні.

Первинною є експертиза, під час проведення якої об’єкт дослі­джується вперше. Проведення первинної експертизи передбачає виконання всіх потрібних заходів для підготовки та прийняття рі­шень щодо об’єкта експертизи. Первинна експертиза є основним видом експертизи.

Повторна експертиза призначається у випадку необґрунтова­ності висновку експерта чи сумнівів у його правильності, коли має факт протиріч між висновками декількох експертів, висновок екс­перта суперечить матеріалам справи, недостатня ясність або непов­нота висновку експерта. Повторна експертиза проводиться за тими ж фактичними даними для вирішення питань, по яких уже був ра­ніше наданий висновок експерта. Отже, повторна експертиза не обов’язково друга за рахунком, вона може бути і третьою і четвер­тою і т.д. Якщо в постанові (ухвалі) поряд з первісними питаннями ставляться нові питання, то в такому випадку варто розглядати мо­жливість оцінки її одночасно як повторну і нову або додаткову екс­пертизу.

У постанові про призначення повторної чи додаткової експерти­зи, крім загальних основ призначення експертизи, повинні бути за­значені мотиви і підстави щодо проведення повторної чи додатко­вої експертизи.

Зміна вихідних даних і формулювання аналогічних за формою, але нових, власне кажучи, питань щодо колишніх фактів, є підста­вою для призначення не повторної, а нової або додаткової експер­тизи. Повторна експертиза призначається іншому експерту чи ін­шим експертам.

Додаткова експертиза призначається при недостатній чіткості і повноті висновку. Висновок неповний не тільки у випадку, коли експерт не вирішив деяких питань або не застосував ефективних методів і засобів, але і тоді, коли не були надані для виконання екс­пертизи якісь нові вихідні дані. Додаткові експертизи признача­ються, коли експерт, з якихось причин не відповів на всі поставлені запитання. Додаткові експертизи призначаються у випадку, коли в слідчого чи суду виникають додаткові запитання, що стосуються раніше досліджених матеріалів, або потрібно роз’яснити методику і техніку дослідження.

На відміну від повторної, додаткова експертиза призначається не для перевірки обґрунтованості висновку експерта, а для допов­нення дослідження з окремих питань, роз’яснення методики вико­нання експертизи або одержання відповідей на знову поставлені питання за матеріалами, що були об’єктом дослідження основної експертизи. Додаткова експертиза може бути доручена експерту, що проводив основне дослідження, чи іншому експерту, що зале­жить від органу, що призначив експертизу. В установах судової експертизи додаткову експертизу прийнято доручати експерту, що раніше давав висновок, тому що при цьому скорочується час на ознайомлення з матеріалами справи і вибору методики, полегшу­ється оцінка результатів дослідження.

У випадку постановки експерту нових питань і надання не до­сліджених раніше вихідних даних необхідно призначати не дода­ткову, а самостійну нову експертизу. Протокол допиту експерта в суді не може вважатися самостійним доказом у справі, оскільки протокол допиту не є висновком експерта, що виконується «...від свого імені і несе за нього особисту відповідальність» (ст. 75 КПК).

Залежно від складності питання або дуже великого обсягу робо­ти слідчий, суд, суддя можуть призначити, а керівник експертної установи доручити проведення експертизи двом і більше експер­там. Така експертиза називається комісійною. Судово- психіатрична експертиза завжди проводиться комісією експертів у складі не менше трьох осіб, враховуючи величезну складність предмета дослідження і виняткову важливість для правосуддя ви­сновку про осудність.

Слід розрізняти комісійну експертизу однопредметну, яку про­водять фахівці однієї галузі знань, і багатопредметну, яку здійсню­ють експерти різних спеціальностей і яка одержала назву комплек­сної. (Наприклад, криміналіст і судовий медик). Під час проведення комплексних досліджень експерти використовують дані кількох га­лузей знань, застосовуються різні науково-технічні методи і при­йоми; у дослідженні, зазвичай, беруть участь кілька спеціалістів, які репрезентують різні галузі знань. Комісійна експертиза призна­чається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів — фахівців у одній галузі знань.

Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необ­хідно провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань.

Комісія експертів може бути створена судом чи за його рішен­ням керівником судово-експертної установи.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.018 сек.)