ПЕРЕДМОВА 4 страница

1. Якими органами здійснюється судово-експертна діяльність в Україні?

2. Дайте визначення суб’єкта судово-бухгалтерської експерти­зи.

3. Дайте характеристику суб’єктів судової експертизи.

4. Назвіть основні напрями діяльності судово-експертних установ.

5. Назвіть мету атестації судового експерта.

6. Ким визначається порядок проведення атестації та присвоєн­ня кваліфікаційних класів?

7. Які експертні комісії створюються при Міністерстві юстицій України?

8. Назвіть основні кваліфікаційні вимоги до судових експертів.

9. За яких умов фахівцю видається Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта?

10. Які права судового експерта?

11. Які обов’язки судового експерта?

12. Яку відповідальність несе судовий експерт?

13. Що є забороною для судового експерта?

14. Якими документами оформляють результати досліджень су­дові експерти?

15. Назвіть стадії дослідного процесу судово-економічної експе­ртизи.

16. Дайте характеристику підготовчої стадії судово-економічної експертизи.

17. Дайте характеристику організаційно-методичної стадії судо- во-економічної експертизи.

18. Дайте характеристику дослідної стадії судово-економічної експертизи.

19. Дайте характеристику стадії узагальнення, оцінки і реалізації результатів судово-економічної експертизи.

РОЗДІЛ 3

ПРЕДМЕТ, ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ СУДОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

3.1. Види судово-економічних експертиз, їх особливості та завдання

3.2. Предмет судово-економічної експертизи

3.3. Об’єкти судово-економічної експертизи та експерт­них досліджень

3.4. Методичні прийоми судово-економічної експертизи та експертних досліджень

3.1. Види судово-економічних експертиз, їх особливості та завдання

За напрямками досліджень судово-економічна експертиза роз­поділяється на бухгалтерську, фінансово-кредитну та фінансово- економічну експертизи.

До предмета судово-бухгалтерської експертизи належить дослі­дження закономірностей утворення і відображення інформації у бухгалтерському та податковому обліку за господарськими опера­ціями по справах, що перебувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

До завдань судово-бухгалтерської експертизи належить вста­новлення:

• документальної обґрунтованості розміру нестач або надлиш­ків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;

• документальної обґрунтованості оформлення операцій з оде­ржання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, надання послуг;

• документальної обґрунтованості відображення в обліку гро­шових коштів, цінних паперів;

• документальної обґрунтованості відображення в обліку опе­рацій з нарахування та виплати заробітної плати та інших виплат;

• відповідності чинному законодавству відображення в подат­ковому обліку валових доходів та валових витрат по фінансово- господарських операціях, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;

• відповідності чинному законодавству відображення в податко­вому обліку податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ;

• відповідності відображення фінансово-господарських опера­цій вимогам нормативних актів з обліку, звітності.

До предмета судової фінансово-кредитної експертизи належить дослідження закономірностей утворення та відображення інформа­ції у банківському обліку і звітності за господарськими операціями по справах, що перебувають у провадженні органів дізнання, попе­реднього слідства чи суду.

Завданням судової фінансово-кредитної експертизи є встанов­лення:

• документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках;

• документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів;

• документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку банків їх фінансово-господарської діяльності;

• відповідності відображення фінансово-господарських опера­цій банків вимогам нормативних актів з ведення обліку і подання звітності, чинному законодавству;

• документальної обґрунтованості відображення фінансово- господарських операцій щодо нарахування та сплати банками по­датків та їх відповідність даним обліку та звітності, чинному зако­нодавству;

• кола осіб, на яких покладено обов’язок забезпечення дотри­мання вимог нормативно-правових актів з банківського обліку і ко­нтролю.

До предмета судової фінансово-економічної експертизи нале­жить дослідження закономірностей утворення та відображення ін­формації щодо фінансово-економічних показників діяльності під­приємств, формування їх статутних фондів, акціонування, паювання, банкрутства та ліквідації підприємств, орендних відно­син, цільового використання бюджетних коштів та грошових кош­тів підприємств за господарськими операціями по справах, що пе­ребувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

Завданням судової фінансово-економічної експертизи є встано­влення:

• документальної обґрунтованості, аналізу показників фінансо­вого стану (платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковос­ті та ін.);

• документальної обґрунтованості аналізу і структури майна та джерел його придбання;

• документальної обґрунтованості стану та інтенсивності вико­ристання оборотних активів та джерел їх формування;

• документальної обґрунтованості аналізу джерел власних кош­тів і фінансових результатів діяльності;

• документальної обґрунтованості аналізу загальногосподарсь­ких і спеціальних фондів;

• документальної обґрунтованості аналізу реальності розрахун­ків з дебіторами і кредиторами;

• документальної обґрунтованості аналізу доцільності отриман­ня і використання кредитів і позик, укладення угод, контрактів;

• документальної обґрунтованості аналізу витрат, цін як чинни­ків фінансової стабільності, беззбитковості;

• документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди від невиконання угод, несумлінної реклами;

• документальної обґрунтованості розрахунків при приватизації та оренді, відповідності до діючих методик оцінки вартості майна, що приватизується, та інші питання, пов’язані з приватизацією, ба­нкрутством підприємств;

• документальної обґрунтованості розрахунків частки майна при виході учасника зі складу засновників;

• документальної обґрунтованості розрахунків втраченого за­робітку (від несвоєчасної виплати заподіяної шкоди при втраті працездатності та інших випадках);

• документальної обґрунтованості цільового витрачання бю­джетних коштів;

• документальної обґрунтованості розрахунків утраченої ви­годи;

• відповідності вимогам чинного законодавства розрахунків з використанням цінних паперів та погашення заборгованості вексе­лями.

Коло питань, що їх може вирішувати судово-економічна експе­ртиза, необмежене і залежить від конкретних фактів порушень, ви­явлених під час ревізій та перевірок, які стали предметом розсліду­вань та потребують застосування спеціальних знань у сфері економіки. Але при цьому питання не повинні виходити за межі компетенції експерта-економіста.

Орієнтовний перелік питань, що можуть ставитись на вирішен­ня експертизи та експертних досліджень, наведено у науково- методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення су­дових експертиз і експертних досліджень (додаток до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень).

3.2. Предмет судово-економічної експертизи

Предмет експертизи — це ознака, якою визначається природа і джерела пізнань експерта будь-якої спеціальності. Спеціальні пі­знання експерта необхідні для всебічного вивчення обставин спра­ви. Кожен вид експертизи має свій предмет, тобто своєрідні факти­чні дані (факти, обставини), встановлені шляхом дослідження матеріалів справи. Експертиза призначається і виконується для установлення фактів, які є специфічними для різних видів судової експертизи. Виняток становлять випадки, коли той самий факт мо­же бути встановлений (доведений) за допомогою різних процесуа­льних засобів.

Конкретний предмет експертизи — це коло питань, що постав­лені перед експертом і які розв’язуються певною, конкретною екс­пертизою. Він не може виходити за рамки визначеного виду експе­ртизи. Конкретний предмет має значення для вибору експерта, визначення його повноважень у цій експертизі. Це означає, що предметом кожного виду судової експертизи є факти, які можна встановити за допомогою спеціальних знань в конкретній галузі науки, техніки.

Водночас, сутність спеціальних знань експерта визначається особливостями та характеристиками тих об’єктів, на дослідженні яких він спеціалізується, і методами (системою методів), які ним використовуються для успішного вирішення поставлених завдань. Саме тому предмет експертизи хоча і є вирішальною, але не єди­ною ознакою, що відрізняє один вид експертного дослідження від іншого.

Отже, предмет експертизи складають фактичні дані, які можли­во одержати за допомогою досліджень експертів, представників рі­зних галузей науки і техніки.

3.3. Об’єкти судово-економічної експертизи та експертних досліджень

Вирішення завдань судово-економічної експертизи потребує чі­ткого визначення об’єктів їх дослідження.

Від правильного та повного надання слідством на дослідження об’єктів судово-економічної експертизи залежить якість експертно­го висновку, його доказовість. Особливо ретельно підбираються первинні документи, що підтверджують факт виконання господар­ської операції.

Практика свідчить, що об’єкти судово-економічної експертизи визначають параметри дослідження.

Об’єктами судово-економічної експертизи є документи, що міс­тять дані про матеріальні, трудові і фінансові ресурси, процеси гос­подарської діяльності та система бухгалтерського, податкового об­ліку і звітності (первинні документи, регістри бухгалтерського, податкового обліку, форми бухгалтерської, податкової та статисти­чної звітності).

Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експерту слід надати документи бухгалтерського обліку, які міс­тять відомості — вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути: договірна, статутно-

реєстраційна документація, рахунки, прибуткові та видаткові на­кладні (ордери), акти приймання виконаних робіт та послуг, дору­чення, касові та банківські документи (розрахункові платіжні відо­мості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги), векселі та інші цінні папери, звіти матеріально-відповідальних осіб, картки склад­ського обліку, матеріали інвентаризації, табелі, наряди, трудові до­говори, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за бала­нсовими рахунками, головні книги, баланси та інші первинні та зведені документи бухгалтерського обліку і звітності, податкові на­кладні, їх реєстри і податкова звітність (декларації).

Якщо ведення обліку механізовано, експерту надаються доку­менти на машинних носіях (роздруківки регістрів бухгалтерського та податкового обліку).

До об’єктів судово-економічної експертизи належать також розрахунки економічних показників, матеріали стосовно оцінки майнових комплексів підприємств, орендних відносин тощо.

Не належать до об’єктів дослідження експерта-економіста акти ревізій і перевірок, висновки різних видів експертиз, нормативні матеріали, які є джерелами інформації, що використовується в ході дослідження.

В окремих випадках експертом-економістом можуть враховува­тися матеріали неофіційної документації, так званих «чорнових за­писів», яка повинна досліджуватися тільки в межах кількості (обся­гу), вилученої і залученої до справи, та бути пов’язана з даними офіційної документації і бухгалтерського обліку по операціях, що розглядаються. Така документація оцінюється слідством або судом і надається експерту як вихідні дані, про що вказується в питаннях, поставлених на вирішення експертизи. Висновки експертів за ре­зультатами дослідження з використанням неофіційної документації надаються в умовно-категоричній формі.

3.4. Методичні прийоми судово-економічної експертизи та експертних досліджень

Методи дослідження завжди цілеспрямовані, тому в науці і на практиці їх співвідносять із задачею й об’єктом вивчення. Вибір і застосування того чи іншого методу дослідження залежить від предмета й об’єкта експертизи. Іноді розробляються і застосову­ються спеціальні системи методів, що іменуються методиками до­слідження. Зміст методик дослідження розглядається як ознака ко­жного виду, роду, різновиду судової експертизи.

У широкому значенні метод — це:

• спосіб пізнання, дослідження об’єктів, явищ;

• прийом, спосіб або характер діяльності.

Методика проведення судово-економічної експертизи базується на використанні загальиоиаукових і спеціальних методів.

Загальнонаукові методи є сукупністю принципів і категорій ма­теріалістичної діалектики та загальнонаукової теорії пізнання. Во­ни базуються на використанні таких прийомів, як аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування і конкретизація, аналогія і моде­лювання, системний і функціонально-вартісний аналіз.

• Аналіз — прийом дослідження, який включає в себе вивчення предмета способом уявного або практичного розчленування його на складові елементи. Кожна з виокремлених частин аналізується самостійно в межах єдиного цілого.

• Синтез — прийом вивчення об’єкта в його цілісності, єдності і взаємозв’язку його частин. Експертиза поєднує синтез з аналізом, оскільки це дає змогу з’єднати об’єкти, розчленовані в процесі ана­лізу, встановити їхній взаємозв’язок і пізнати предмет як єдине ціле.

• Індукція — прийом дослідження, за якого загальний висновок про ознаки численних елементів об’єкта складають на підставі ви­вчення лише їх частини, тобто від окремого до загального.

• Дедукція — досліджує стан об’єкта загалом, а потім — за його складовими елементами, тобто висновок складається від загального до окремого.

• Абстрагування — прийом, який дає змогу способом абстрак­ції переходити від конкретних об’єктів до загальних понять і зако­нів розвитку.

• Конкретизація — всебічне дослідження об’єктів у якісній ба­гатогранності реального існування (на відміну від абстрактного). Досліджується стан об’єктів у зв’язку з певними умовами існуван­ня та їх історичного розвитку.

• Аналогія — прийом наукового дослідження, за яким пізнання одних об’єктів досягається на основі подібності їх до інших. Метод аналогії ґрунтується на подібності деяких сторін різних об’єктів і становить основу моделювання, яке застосовується в судово- бухгалтерській експертизі.

• Моделювання — прийом наукового пізнання, який ґрунтуєть­ся на заміні явища на його аналог, модель, що містить риси оригі­налу. В експертизі застосовуються моделі проведення експертизи, які імітують організацію і проведення експертних досліджень. Мо­дель включає такі елементи: об’єкти дослідження та джерела інфо­рмації.

• Системний аналіз— вивчення об’єкта експертного дослі­дження як сукупності елементів, що утворюють систему.

• Функціонально-вартісннй аналіз вивчає об’єкти на стадії ін­женерної підготовки виробництва, у т. ч. проектування і функціо­нування складних систем з оцінкою їх вартісних показників (вста­новлення експертизою вартості виробничого браку тощо).

Загальнонаукові методи в практиці органів внутрішніх справ частіше за все використовуються для дізнання і виявлення ознак скоєння корисливих правопорушень.

До спеціальних методів належать: метод документальної пере­вірки, метод зіставлення, метод економічного аналізу та метод мо­делювання бухгалтерських документів.

Складовими частинами методу документальної перевірки є арифметична, реквізитна та нормативна перевірки, за якими вста­новлюється правильність підрахунків, правильність застосування форми та повноти заповнення реквізитів документів, відповідність записів про господарсько-фінансові операції вимогам нормативних документів.

Метод документальної перевірки застосовується у комплексі з методом зіставлення документів, який полягає у порівнянні даних, що містяться у різних документах, для встановлення тотожностей відповідних показників чи розходжень (протиріч) між ними. За ре­зультатами зіставлення даних первинних документів з даними зве­дених документів та їх відображенням в регістрах бухгалтерського обліку, даних одних рахунків бухгалтерського обліку з даними ко­респондуючих з ними інших рахунків, експерт-економіст може встановити правильність не тільки відповідних записів при веденні обліку, але й даних, відображених у первинних документах.

Внаслідок зіставлення даних первинних документів з даними податкового обліку і даними, відображеними в податковій звітності (декларації, розрахунки), експертом встановлюється правильність нарахувань та сплати податків (за видами податків).

При проведенні судово-економічної експертизи застосовується також метод економічного аналізу, який полягає у аналізуванні си­стеми економічних показників діяльності підприємств і організацій з метою встановлення взаємозв’язку між ними та їх впливу на фі­нансовий стан, результати їх господарсько-фінансової діяльності, можливість укладення та виконання договорів (угод).

З 1 січня 2000 року порядок організації і ведення бухгалтерсь­кого обліку в Україні здійснюється на підставі Положень (стандар­тів) бухгалтерського обліку — П(С)БО, що регламентується Зако­ном України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Даним Законом передбачено впровадження в практику бухгалтерського обліку національних по­ложень (стандартів) бухгалтерського обліку і звітності, заснованих на міжнародних стандартах фінансової звітності.

Введення фінансової звітності, передбаченої П(С)БО, потребує визначення показників, які характеризують фінансово-господар­ську діяльність підприємств в нових умовах, визначення нових ме­тодів калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг.

Застосування методу економічного аналізу в нових умовах гос­подарювання дає можливості вирішувати експертам-економістам більш широкий спектр завдань, пов’язаних з вирішенням питань фінансового планування грошових потоків на підставі складеної фінансової звітності, ефективності використання власного капіталу, вибору оптимальних методів нарахування амортизації, розрахунку показників ефективності виробничої діяльності підприємств, лікві­дності, фінансової стабільності і т.п. Аналіз тенденцій фінансової стабільності підприємств передбачає порівняння різних показників за різні періоди часу в однакових грошових вимірниках, що особ­ливо необхідно для здійснення прогнозування фінансово-господар­ської діяльності.

Зазначені вище методи є найпоширенішими у експертній прак­тиці.

Питання для обговорення та самоперевірки