Лекція №16

Тема 14. „Основні принципи планування й забудови промислових підприємств”

Промислові підприємства формують одну з основних функціональних зон міста. Місто в цілому являє собою раціональну комплексну архітектурно-планувальну організацію зон: промислової, селитебної і зони відпочинку. У малих і середніх містах промислова зона може складатися з одного або двох, а в більших і великих містах - з декількох промислових районів.

За видами розміщення відносно селитьби, залежно від характеру виробництв і їх санітарної класифікації (ступеня виділення шкідливостей), їх транспортних зв'язків і вантажообігу всі промислові підприємства можна звести до 3 основних груп.

Першу групу становлять промислові підприємства, розташовані на значному видаленні від селитебної території. В них розміщуються всі види шкідливих виробництв, що мають вантажообіг на залізничному транспорті (металургійні й хімічні заводи, нафтопереробні комбінати й т.п.). Санітарні розриви до селитебної території становлять 10-15км.

Другу групу становлять промислові підприємства, розташовані біля границь селитебної території. В них розташовуються підприємства, для яких потрібні санітарні розриви 100-300м, а також підприємства, що не виділяють виробничих шкідливостей, але потребують залізничних відведень.

Третю групу становлять промислові підприємства, розташовані в межах селитебної території, що не виділяють шкідливостей, а також підприємства, які вимагають санітарних розривів 50м з пожаровибуховобезпечними виробництвами, які не використовують залізничний транспорт, з невеликим вантажообігом автотранспорту, які не створюють шуму й не виділяють шкідливостей, відносно нормативів до житлової забудови.

Але останнім часом виникла ще одна група промислових виробництв (електронної промисловості й т.п.), до мікроклімату у виробничих приміщеннях яких пред'являються високі вимоги захисту від впливу цього виробництва до навколишнього мікроклімату селитебної зони.

14.1.Основні принципи планування й забудови територій промислових підприємств.

Зонування території промислового підприємства за виробничною ознакою передбачає розподіл всіх об'єктів на три основні групи:

- виробничі об'єкти (що виготовляють напівфабрикати й готову продукцію);

- підсобно-виробничі об'єкти, призначені для обслуговування виробництва (склади сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, енергетичні об'єкти, компресорні, градирні, транспортні спорудження й т.п.);

- допоміжні об'єкти, призначені для обслуговування працюючіх й технічного керування виробництвом (заводоуправління, цехові контори, побутові приміщення, пункти харчування, медпункти).

При угрупованні за цією ознакою в загальному випадку промислову територію підрозділяють на чотири зони, розташовані паралельними смугами стосовно житлової забудови в наступній послідовності:

- зона заводських допоміжних будівель, приміщень і пристроїв;

- зона виробничих об'єктів;

- зона підсобно-виробничих об'єктів;

- зона складів і основних транспортних пристроїв.

Важним структурним елементом у плануванні території підприємства є квартал – частина території, укладена між поздовжними й поперечними проїздами. Забудову, розчленовану на квартали, називають квартальною. Для великих промислових комплексів характерна забудова у вигляді декількох паралельних рядів кварталів – панелей, укладених між поздовжніми проїздами. Така забудова називається квартальнопанельною. Для сучасних підприємств характерне об'єднання декількох кварталів в укрупнений елемент планування – блок. Забудова така називається квартальноблочною або блокованою.

За характером заповнення кварталів будівельними об'єктами забудова території також має кілька видів:

1. Однокорпусна або суцільна забудова, коли забудова кварталу заповнюється 1-поверховими або 2-поверховими корпусами великої ширини й довжини, у яких під одним дахом розміщається кілька різних виробництв.

2. Павільйонна забудова, при якій основним типом будівлі є протяжна будівля невеликої ширини.

3. Периметральна забудова, характерна для підприємств у сформованій міській забудові.

4. Секційна забудова, характерна для підприємств, будівлі яких формують із типових будівельних секцій різної поверховості.

5. Гребінчата або секційно-гребінчата, коли секційна забудова здобуває вид гребінки з однобічним або двостороннім розташуванням будівель.

14.2.Об'ємно-планувальні особливості промислових будівель різних типів

Різноманіття сучасних виробництв, своєрідність режимів роботи й умов праці на них породжують велику кількість виробничих будівель. На відміну від цивільних будівель, де функція визначається тільки потребами людини, у виробничих будівлях визначальним є технологічний процес виробництва.

Залежно від особливостей технологічного процесу виробничі будівлі можна розділити на дві основні групи:

1)будівлі, об'ємно-планувальні й конструктивні рішення яких повністю обумовлені особливостями технології й мають різко виражений індивідуальний характер (електростанції, металургійні, нафтопереробні виробництва, тощо);

2)будівлі, об'ємно-планувальні й конструктивні рішення яких не мають залежності від технологічного процесу й допускають різні архітектурно-будівельні рішення (машинобудування, легка промисловість, точне приладобудування й т.п.).

Головними ознаками для класифікації виробничих будівель і споруджень служать: призначення, поверховість, капітальність і характер експлуатації.

За призначенням промислові будівлі підрозділяються на:

- виробничі;- допоміжні;- енергетичні;- транспортні;- складські.

За поверховістю виробничі будівлі бувають: одноповерхові, двоповерхові, багатоповерхові й змішаної поверховості.

За капітальністю виробничі будівлі підрозділяються на чотири класи, відповідно до якого приймається ступінь вогнестійкості будівлі й довговічність його конструкцій.

За характером експлуатації виробничі будівлі підрозділяються на:

- призначені для одного виробництва, - для декількох виробництв; - із гнучким, змінним характером виробництва.

Тема 15. „Типи промислових будівель і споруд”

Поиск по сайту: