АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Предмет і завдання методики ознайомлення дітей з довкіллям 8 страница

Читайте также:
  1. I. ПРЕДМЕТ И ЗАДАЧИ
  2. II. ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ'ЯЗКИ
  3. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  4. VIII. Шляхи, умови та очікувані результати реалізації Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  5. XXXVIII 1 страница
  6. XXXVIII 2 страница
  7. XXXVIII 2 страница
  8. XXXVIII 3 страница
  9. XXXVIII 3 страница
  10. XXXVIII 4 страница
  11. XXXVIII 4 страница
  12. XXXVIII 5 страница

Методичні рекомендації до проведення заняття у формі гри-стратегїі "Пакуємо речі"

Мета: вчити дітей планувати власні дії, передбачаючи їх можливі наслідки, враховуючи зовнішні обставини, що можуть впливати на розвиток подій. Вправляти в умінні домовлятися, переконливо доводити власну думку, співпра­цювати з однолітками.

Варіантів сюжетної лінії може бути безліч: нас запроси­ли на свято новорічної ялинки до Києва; збираємося на риболовлю (зимову, літню) на вихідні; на одноденну прогулянку до лісу влітку; кататися на лижах у зимовому лісі на два дні. Залежно від обраної сюжетної лінії вихователь проводить підготовчу роботу з дітьми, в ході якої намагається допомогти дітям представити більш наочно, яскраво місце, до якого вони збираються, враху­вати всі можливі ситуації, з якими стикається людина у відповідних випадках. Наприклад, якщо йдеться про запрошення на свято до Києва, то педагог обговорює вимоги до одягу дітей на святі, пропонує продумати кожному не тільки свій костюм, а й те, як його краще довести, щоб не зім'яти, нагадує. Запрошення на свято передбачає подарун­ки для господарів, їх треба підготувати. їхати до Києва треба потягом, отже, у святковому вбранні не поїдеш, тобто необхідно передбачити також ситуацію подорожування. Причому вихователь спрямовує дітей на командний підхід, за умови якого кожен думає про всіх, розраховує не тільки на себе, а й на інших. На практичному етапі діти залюбки будуть вправлятися в акуратному складанні речей, домо­влятимуться про те, хто, які речі буде нести, за що відпові­дати. Окремий етап може складати вибір з декількох можли­вих варіантів святкового вбрання, прикрас для нього. Для цього педагог пропонує дітям розглянути ілютрації, малюнки, фотографії, на яких зображені елементи дитячого


 




Алла Богуш, Наталія Гавриш

спортивного, буденного, робочого, святкового одягу для різних пір року. Завдання можна ускладнити, запропо­нувавши дітям відобразити спільну тематику святкового одягу, наприклад, усі одягають костюми лісових звірів, але щоб вони не повторювались або обирають для усієї команди космічну тематику. У такому випадку діти можуть об'єдна­тися для придумування костюмів, їх зображення, вис­ловлювання пропозицій одне одному.



Гра-стратегія надає вихователям унікальну можливість спостерігати за процесом збагачення соціального досвіду дітей, їхніми ціннісними пріоритетами, особистісними проявами у зовсім не простих, наближених до реальних ситуаціях. Вихователь має можливість оцінити здатність кожної дитини до конструктивних рішень, самостійного вибору тощо. Аналіз результатів спостережень зумовлює подальші виховні дії педагога. І в цьому особлива корис­ність гри.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Які засоби, на ваш погляд, є найефективнішими у
навчально-виховній роботі з ознайомлення з довкіллям?

2. У чому ви вбачаєте навчально-розвивальний
потенціал картини як засобу ознайомлення дітей з
довкіллям? з

3. Визначте етапи послідовного складання з дітьми
розумових карт.

4. Дайте визначення інтегрованого заняття. Розкрийте його специфіку в порівнянні з предметним заняттям.

5. Які види занять виокремлюють за дидактичними цілями?

6. У чому полягає специфіка проведення індивідуальних занять з дошкільниками?


Методика ознайомлення дітей з довкіллям

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Складіть схему "Класифікація засобів ознайомлення дітей з довкіллям".

2. Доберіть конспекти занять до кожного із запропоно­ваних видів - а) комплексне, навчально-пізнавальне, б) ін­тегроване, сюжетно-ігрове; в) предметне, навчально-ігрове.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Богуш А.М. Моє довкілля. Програма ознайомлення
дітей старшого дошкільного віку з довкіллям. - К: Шкіль­
ний світ, 2006.

2. Богуш А.М. Мовленнєвий компонент дошкільної
освіти. - Одеса: Ярослав, 2004.

3. Гавриш Н.В. Сучасне заняття в дошкільному закладі: Начально-методичний посібник. - Луганськ: Альма-матер, 2007.

4. Діти і соціум: Монографія / Заг. ред. А.М.Богуш. -Луганськ: Альма-матер, 2006.

5. Поніманська ТІ. Дошкільна педагогіка: навчальний посібник для студентів ВНЗ. - К.: Академвидав, 2004.



Розділ 4.Методи і прийоми ознайомлення дітей із предметним довкіллям

‡агрузка...

4.1. Характеристика методів і прийомів ознайомлення дітей із предметним довкіллям

Метод - це насамперед спільна діяльність вихователя і дітей, спрямована на досягнення певного результату. В основі такого розуміння лежить положення Л.С.Виготсь-кого про "зону найближчого розвитку", тобто періоди в життєдіяльності дитини, коли вона під керівництвом дорослого засвоює нові галузі довкілля, набуває нових знань, умінь і навичок.

Відтак, методи ознайомлення дітей із довкіллям - це способи спільної роботи тих, хто навчає, і тих, кого нав­чають, організації пізнавальної діяльності дитини дош­кільного віку в довкіллі, яка веде її від незнання до знання, від невміння до нового вміння, від відсутності навички до її формування, від розрізнених знань до системи знань, від панування життєвих до набуття наукових понять. Від того, які методи вихователь використовує у навчально-виховній роботі, залежить успіх цієї роботи. У кожному методі міс­титься мета навчання, спосіб засвоєння знань, характер взаємодії суб'єктів діяльності.

Сьогодні в педагогічних науках існує розмаїття класи­фікацій методів навчання. Найбільш повний аналіз наяв­них класифікацій методів навчання подає А.В.Хуторсь-


кой.1 Так, історично першими склалися такі класифікації: а) методи педагога (розповідь, пояснення), методи учнів (вправи, самостійна робота, запитання) та їхня діяльність (бесіда); б) за джерелом передавання знань: наочні (методи ілюстрації і демонстрації), словесні (розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, лекція, робота з підручником), практичні методи: вправи, лабораторні заняття, практичні роботи, дидактичні ігри.

Існують класифікації методів навчання за ступенем са­мостійності учнів у навчанні: пояснювально-ілюстратив­ний, репродуктивний, проблемний виклад, евристичний, дослідницький. За дидактичною метою поділяють методи навчання на комунікативні, пізнавальні, перетворювальні, систематизуючі, контрольні методи.

А.В.Хуторськой виокремлює велику групу продуктивних методів, що забезпечують продуктивну особистісно-орієнто-вану освіту, а саме дозволяють: а) пізнати довкілля; б) ство­рити певну освітню продукцію; в) організувати освітній процес, тобто різні види діяльності: когнітивні, креативні, організа-ційно-діяльнісні (див. рис. 4.1).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.006 сек.)