ОБАБІЧ - ОБІЧ

Обабіч, присл. З обох боків, по обидва боки чогось; у знач, прийм. Обабіч стіною стояли молоденькі смерічки (А.Турчинська); Обабіч залізниці зеленіють розкішні сади і баштани (О.Десняк); Обабіч шляху рясно стояли села (А.Кащенко). (Неправильно: Обабіч горіло маленьке вогнище; або: Раптом лісничий спинився, хлопець з розгону наскочив на нього, перепросив і став обабіч, відсапуючись).

Обіч, присл. Поруч, поряд; коло чогось (з одного боку); у знач, прийм. Обіч, за кілька кроків, – кузня (А.Головко); Назустріч їм раз у раз виникали обіч дороги маршові роти поповнення (О.Гончар); Вона знала, що йому приємно сидіти обіч неї (Вал. Шевчук).

обвинувачувати див. звинувачувати.

ОБВІТРЮВАТИСЯ - ЗВІТРЮВАТИСЯ

Обвітрюватися, -ююся, -юєшся, обвітритися. Від вітру ставати пересохлим, шерхлим, потрісканим (про шкіру): обвітрюється (обвітрилося) обличчя.

Звітрюватися, звітритися. Повільно руйнуватися, змінюватися під дією вітру та інших атмосферних явищ; зникати, розсіюючись, випаровуючись; вивітрюватися: звітрюється гірська порода, звітрюється бензин.

ОБЕР-... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "вищий", "старший" (за посадою), "головний"; пишеться через дефіс: обер-кондуктор, обер-лейтенант.

ОБЕРЕГА, -и, д. і м. -зі, ОБЕРІГ, -егу. Те, що оберігає від лихого, недоброго (талісмани, амулети, певні дії, обряди тощо). – Так ти питаєш про обереги? Вони онде, на кінцях рушників. Це такі, щоб ти знав, добрі охоронці нашого осідла, бережуть, аби до хати не заходили домовики (В.Скуратівський); Обидві іконки – це ікони-обереги, їх носили як нагрудний образок або ж підвішували до особливо шанованої храмової ікони (з журналу).

ОБЕРТ - ОБІГ

Оберт, -у (чого і без додатка). Повне коло руху чогось навколо власної осі; повний цикл тощо: оберт колеса, повний оберт Землі навколо Сонця.

Обіг, -у. 1. Використання, вжиток: пустити в обіг, вилучити з обігу.

2. Комерційна операція: торговельний обіг.

3. Характерна для товарного виробництва форма обміну продуктів праці та інших об’єктів власності шляхом купівлі-продажу; рух товарів та інших цінностей у суспільстві: товарний обіг, грошовий обіг.

ОБЕРТАЛЬНИЙ – ОБЕРТОВИЙ

Обертальний. 1. Який стосується обертання: обертальний рух.

2. Який здійснюється обертанням чогось: обертальне буріння.

Обертовий. 1. Те саме, що обертальний 1: обертовий рух.

2. Який діє за принципом обертання навколо власної осі тощо: обертовий різець, обертова машина.

3. Який обертається або може обертатися навколо власної осі: обертовий щит.

Поиск по сайту: