ХАРЧІ, ХАРЧ - КОРМ

Харчі, -їв, мн., рідше харч, -у, ч. і -і, ж. 1. Те, що споживають (їдять, п’ють) люди; їстівні припаси, їжа.

2. розм. Те саме, що корм.

Корм, -у. їжа тварин.

ХАТА. Крім загальновідомого "сільський будинок, приміщення та мешканці його тощо", вживається також у значенні "кімната". Дашкович примостився на скриньці, згорнув руки й довго дивився на дам, котрі бігали по хатах, підіймали дещо з підлоги, говорили, кричали й махали руками (І.Нечуй-Левицький); – Іди до секретаря! – сказав [сторож] і повів Чіпку аж через три хати, де сиділо багато судовиків (Панас Мирний).

ХВИЛЕЛОМ - ХВИЛЕРІЗ

Хвилелом, -у. Дамба, що захищає морську гавань, берег тощо від хвиль.

Хвилеріз, -а. 1. Загострена носова частина судна.

2. Те саме, що хвилелом.

ХВИЛЮЮЧЕ - ХВИЛЮЮЧИ

Хвилююче, присл. Бентежно, зворушливо; викликаючи хвилювання. – Отут станемо, – сказав Заруба, – і вони вийшли з машини. І одразу почули, як лоскітно і хвилююче пахне земля (В.Кучер); Хвилююче пахне димок степового вогнища (А.Хорунжий).

Хвилюючи. Дієприсл. від хвилювати. Вітер посилювався, хвилюючи воду в озері.

ХЕМІ..., ХЕМО... Перші частини складних слів, що відповідають поняттям "хімія", "хімічний процес"; пишуться разом: хемілюмінесцентний, хемосинтез. Пор. хіміко-...

ХИЖИЙ - ХИЖАЦЬКИЙ

Хижий. 1. Який їсть інших тварин (про звірів, тварин); характерний для таких звірів; переносно – подібний до хижака лютістю, жорстокістю (про людину та її риси): хижий шуліка, хижий розбійник, хиже нутро, хижа радість. Закрякала хижа птиця над своїми жертвами (І.Франко); Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (А.Шиян); Він бачив перед собою полиск хижих очей, червоні й завзяті обличчя, роздуті ніздрі й білі зуби (М.Коцюбинський).

2. перен. Який прагне наживи, жорстоко визискуючи когось, який виражає жадібність тощо: хижа людина, хижа натура, хижі очі. Він собі будинок будує. Поганого в тому., немає нічого, але дуже вже він хижий і хутко збудувати хоче (В.Собко); В серцях відвага соколина, і гнів, і лють до хижих зграй (В.Сосюра).

Хижацький. 1. Який стосується хижака, належний, властивий хижакові: хижацькі зуби, хижацький інстинкт, хижацьке нутро. Нова особа йшла поволі, роблено і з безперечно хижацькими намірами (М.Хвильовий).

2. Який грунтується на гнобленні, експлуатації когось: хижацькі плани, хижацьке визискування.

3. Який заради користі провадиться таким способом, що призводить до збіднення або знищення природних багатств: хижацький промисел.

ХІМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову хімічний; пишеться разом: хімлабораторія, хімволокно.

Поиск по сайту: