АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Зміни в культурі та освіті

Читайте также:
  1. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
  2. Анатомо-структурні зміни рослин в умовах засолення
  3. Бюджетне обмеження вибору споживача та його зміни під впливом зміни доходів та цін
  4. Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах.
  5. Давні зміни в системі вокалізму та їхні рефлекси в сучасних східнослов’янських мовах
  6. Досвід організації профорієнтації та профвідбору в педагогічній освіті України й інших країн світу
  7. Естетичні елементи в культурі первісної доби.
  8. Закони збереження в мікросвіті. Сучасна фізична картина світу. Досягнення та проблеми сучасної фізики. Роль українських вчених у розвитку фізики
  9. Зміни в архітектурі XVIII ст.
  10. Зміни виробництва шкарпеток залежно від збільшення затрат праці
  11. Зміни крохмалю

Після перемоги в Північній війні Петро І 20 жовтня 1721 р. був проголошений імператором, а Росія стала імперією.

В результаті Північної війни Росія відкрила вихід у Балтійське море. Набравши ваги в європейських справах, Росія націлила завойовницькі устремління в усіх напрямах.

Перемога дорого коштувала Росії: вона втратила близько чверті населення. Але російські царі як у минулому, так і в майбутньому не рахувалися з життям простих підданих для досягнення своїх цілей.

 

Зміни в культурі та освіті

Петро І розумів, що для подолання культурної відсталості Росії насамперед слід змінити світогляд підлеглих; спершу — хоча б найближчого оточення, тобто створюваного ним апарату державного управління.Це було значно складніше, ніж спорудити мануфактури й прокласти водні канали, переозброїти армію і створити флот.

Наприкінці XVII ст. дворянських підлітків стали відправляти на навчання за кордон. Після повернення з-за кордону спеціалісти (інженери, архітектори, кораблебудівники тощо) отримували чини, посідали відповідні місця в суспільстві, допомагали цареві-реформатору “європеїзувати” загал своїх земляків. Цар дбав про те, щоб дворяни засвоювали гарні манери, вміли фехтувати, їздити верхи, танцювати, вільно спілкуватися іноземними мовами. Великий успіх мала книга “Юності чесне зерцало”, де йшлося про правила поведінки в суспільстві.

Для отримання таких знань необхідні були школи світського типу. Варто зазначити, що на той час освіта набувалася винятково в домашніх умовах, та й обмежувалася вона грамотою і лічбою. У першій чверті XVIII ст. виникла малочисельна мережа загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладів, організованих коштом державної скарбниці.

Відкривалися друкарні, де набирали книги світського характеру. При цьому застосовувався зручний для читання гражданський шрифт. Почали виходити газети. Відчинили двері перші публічні бібліотеки.

У 1714 р. в Петербурзі було створено Кунсткамеру — перший природничий музей у Росії. Розвиток наукових знань заклав підвалини для заснування Академії наук. Її відкриття відбулося вже після смерті Петра І, наприкінці 1725 р.

Реформи царя порушили патріархальний стан суспільства. Дворянство, запозичуючи іноземний звичай, дедалі більше відривалося від низів, яких переміни так і не торкнулись. У першій чверті XVIII ст. населення країнирозкололося на дві соціально-культурні групи населення, що було в дусі тих процесів, які відбувалися в Європі під впливом ідей Просвітництва: менша (правляча) дбала про державні інтереси та орієнтувалася на Європу, більша зберігала вірність традиційній московській старовині.

Механічне надходження культурних стереотипів Заходи мало згубні наслідки для російської національної культури, яка відродилася лише у ХІХ ст.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)