АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Майбутня праця малі підприємства

Читайте также:
  1. Акціонерний капітал та акціонерні підприємства
  2. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства за даними фінансової звітності.
  3. Аналіз небезпеки підприємства
  4. Аналіз ритмічності роботи підприємства.
  5. Аналіз та оцінка маркетингових можливостей підприємства. Використання матриці Ансоффа.
  6. Аналіз факторів, що впливають на цінову політику підприємства
  7. Аналіз фінансового стану підприємства
  8. Бухгалтерські служби підприємства.
  9. Взаємозв”язок додатків Декларації про прибуток підприємства щодо обліку загальновиробничих витрат
  10. Види грошових потоків підприємства
  11. Визначення потреби підприємства в ресурсах
  12. Виробнича діяльність підприємства: сутність та форми організації

сферах. До малих належать підприєм(

ства з числом працюючих: у промис(

ловості та будівництві – до 200 осіб, в

науці – до 100, в інших галузях вироб(

ничої сфери – до 50 осіб, у не(

виробничій сфері – 25, торгівлі – 15

осіб.

мале9прекрасно (англ. small beautiful) –

є філософією бізнесу, що загіпнотизу(

вала управлінську думку в усьому світі

в останнє десятиліття. Дрібний бізнес

часто розвивається динамічніше,

гнучкіше, ефективніше і людяніше,

ніж великий. Він розглядається як

джерело нових робочих місць, ново(

введень, економічного росту. Чи так

це? Однозначно на це запитання

відповісти неможливо, оскільки для

розвитку економіки потрібні і дрібні, і

великі фірми. Якщо переваги великих

компаній пов’язані з отриманням

“ефекту масштабу”, то дрібний бізнес

за своєю природою є більш інновацій(

ним. Наприклад, в електроніці малим

фірмам належать всі основні винахо(

ди. Вони розробили в 2,5 раза більше

нових видів продукції, ніж великі ком(

панії, заснували деякі нові підгалузі

промисловості, зокрема напівпровід(

никову. Крім того, дрібні фірми вит(

рачають набагато менше часу на про(

цес від розробки нового продукту до

виходу на ринок. Так, якщо дрібним

фірмам потрібно в середньому 2,3

роки, то великим — 3,1 роки. При цьо(

му приблизно рівноцінні винаходи об(

ходяться дрібним фірмам набагато де(

шевше: 87 тис. дол. порівняно з 2 млн

дол. для великих фірм. Відповідно до

результатів одного з досліджень, неве(

ликі фірми (до 500 чол.) у розрахунку

на 1 дол., вкладений у НДДКР, дали в

4 рази більше новинок, ніж середні

компанії (до 1000 чол.), і в 24 рази

більше, ніж великі (понад 10 тис. чол.)

[21]. Однак в окремих галузях промис(

ловості інноваційні процеси можуть

мати відмінний характер, і роль вели(

ких фірм у створенні нововведень у та(

ких галузях, як, наприклад, автомоб(

ільна, значно підвищується. Більше

того, існує система поглядів, що нале(

жить дуже авторитетним економістам

(передусім, І. А. Шумпетеру), відпові(

дно до якої олігополія і монополія вва(

жаються технічно більш прогресивни(

ми, ніж конкуруючі підприємства. Це

пояснюється тим, що завдяки своїм

монопольним прибуткам вони мо(

жуть більше витрачати на свій техніч(

ний розвиток; у них є можливість ро(

бити це тому, що їхня монопольна вла(

да дає їм змогу привласнювати велику

частину вигод, які вони отримували.

Протилежний і більш поширений по(

гляд полягає в тому, що фірми, які во(

лодіють монопольною владою, будуть,

наймовірніше, відсталими; вони вико(

ристовують свою владу для придушен(

ня і стримування технічного прогре(

су, оскільки монополіст, відповідно до

старої економічної “мудрості”, ні до

чого так не прагне, як до спокійного

життя.

марго (англ. mаrgо) – поле комер(

ційного листа, яке використовують для

різних нотаток.

маржа (англ. margin) – термін, який

використовується у банківській,

біржовій, страховій, торговельній

діяльності і означає різницю між

відсотковими ставками, курсами

цінних паперів, ставками страхових

внесків і відшкодувань, цінами то(


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 | 231 | 232 | 233 | 234 | 235 | 236 | 237 | 238 | 239 | 240 | 241 | 242 | 243 | 244 | 245 | 246 | 247 | 248 | 249 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)