До статті 463 Цивільного кодексу України

1. Суб'єктами прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок є винахідник, автор промислового зразка, роботодавець або їх правонаступники, тобто інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

2. Первинним суб'єктом прав на винахід є винахідник та автор промислового зразка - фізична особа, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено запатентований об'єкт. Не можуть бути винахідниками юридичні особи, навіть якщо вони фінансували створення винаходу, та роботодавці винахідника. Винахіднику надається першочергове право на одержання патенту та комплекс особистих прав на створений ним винахід.

У разі якщо винахід або корисна модель створена спільно кількома винахідниками їх відносини з приводу прав на винахід мають регулюватися укладеною між ними угодою. При цьому Закон України "Про охорону прав на винахід та корисну модель" встановлює презумпцію, що винахідники, які спільно створили результат технічної творчості, мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними. Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу, а лише надали творцеві технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні або оформленні заявки.

Автори, які створили промисловий зразок спільною працею, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними. Право на одержання патенту на промисловий зразок, створений роздільною працею, належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею не прийняте рішення про відмову у видачі патенту, можливості оскарження якого вичерпані.

Лише винахіднику належить право авторства, тобто право визнання творцем об'єкта інтелектуальної власності. Крім того, винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним продукту чи пристрою. Дані права є невід'ємними особистими немайновими правами винахідника та охороняються безстроково. Автору промислового зразка також належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом.

Ст. 1 Закону України "Про охорону прав на винахід і корисну модель": винахід або корисна модель, створена працівником за наявності двох умов, по-перше, у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором не передбачене інше, та по-друге, з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

У разі створення службового винаходу його автор повинен подати роботодавцю письмове повідомлення про його створення з описом, що розкриває суть створеного об'єкта.

Роботодавець має право протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника такого повідомлення подати заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу чи корисної моделі як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому чи його правонаступнику винагороди відповідно до економічної цінності винаходу або іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

Якщо роботодавець не виконає зазначених вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне перед іншими особами право на придбання ліцензії на запатентований винахід.

4. Право на одержання патенту на промисловий зразок має роботодавець, якщо зразок створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором не передбачено інше. Роботодавець повинен укласти письмовий договір з автором і за його умовами видати винагороду автору відповідно до економічної цінності промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від промислового зразка.

Автор промислового зразка подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним промисловий зразок з матеріалами, що розкривають суть промислового зразка досить ясно і повно. Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подасть заявки, то право на одержання патенту переходить до автора.

Крім автора, винахідника та роботодавця право на одержання правоохоронного документа мають їх правонаступники за договором чи законом.

Слід підкреслити, що ЦК України передбачає інший механізм розподілу прав на службові об'єкти інтелектуальної власності. Згідно ст. 429 ЦК України особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства, закони мають прийматися відповідно до його норм (ст. 4 ЦК України), то норми ЦК України, які встановлюють інший механізм розподілу прав на службові винаходи, корисні моделі та промислові зразки, ніж той, що передбачений спеціальними законами, мають пріоритет порівняно із положеннями ст. 9 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисну модель" та ст. 8 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки". У зв'язку з наведеним, метою уникнення можливих конфліктів слід рекомендувати роботодавцю та працівнику з при підписанні трудового чи іншого договору вирішувати питання щодо розподілу майнових прав інтелектуальної власності на створений у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця службовий винахід, корисну модель чи промисловий зразок та чітко зафіксувати, які права залишаються за працівником, а які - переходять до роботодавця.

Поиск по сайту: