Організація обліку забезпечень майбутніх витрат І ПЛАТЕЖІВ ТА ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про забезпечення майбутніх витрат і платежів і вимо­ги до розкриття такої інформації у фінансовій звітності визнача­ються у Положення (стандарті) бухгалтерського обліку 11 «Зо­бов'язання».

Під забезпеченням слід розуміти зобов'язання з невизначеними сумами або часом погашення на дату балансу. Сумою погашення вважається недисконтована сума коштів або її еквівалентів, що, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Як і інші стандарти, П(С)БО 11 має безпосередній зв'язок з фо­рмами звітності. Це можна віднести і до забезпечень: даному виду зобов'язань відповідає розділ 2 пасиву Балансу «Забезпечення май­бутніх витрат і платежів».

Основними завданнями організації обліку забезпечень є ство­рення умов для своєчасного і правильного проведення розрахунків резервів і включення їх до витрат підприємства, повного відобра­ження даних в облікових регістрах, проведення контролю за вико­ристанням коштів створених резервів.

Забезпечення можуть створюватися для відшкодування майбут­ніх витрат на такі цілі:

— виплату відпусток працівникам;

— додаткове пенсійне забезпечення;

— виконання гарантійних зобов'язань;

— реструктуризацію;

— виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів і т.д. Всі ці види забезпечень створюються за рахунок відповідних

витрат підприємства.

Забезпечення не можна створювати для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства. Воно може створюватися, як­що внаслідок минулих подій виникли зобов'язання, погашення яких приведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економі­чні вигоди, і оцінка яких може бути визначена шляхом розрахунків.

Тому сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресур­сів (за винятком суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу і підлягає ко­ригуванню.

Забезпечення використовується для відшкодування тільки тих витрат, для покриття яких воно було створено. Правильність ство­рення та використання сум резервів слід періодично (а наприкінці року обов'язково) перевіряти за даними кошторисів та розрахунків та у випадку необхідності коригувати.

У Плані рахунків для обліку джерел фінансування майбутніх витрат і платежів призначені рахунки 47, 48, 49. Ці рахунки відно­сяться до рахунків класу 4 «Власний капітал і забезпечення зо­бов'язань», хоча по визначенню, даному П(С)БО 11, і по економіч­ній природі забезпечення майбутніх витрат і платежів є зобов'язанням.

Рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» слід використовувати для обліку й узагальнення інформації про рух ко­штів, що резервуються для забезпечення майбутніх витрат і плате­жів і включення їх у витрати поточного періоду.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій по забезпе­ченню зобов'язань здійснюється на основі первинних документів: довідок і розрахунків бухгалтерії. Правильність створення і пога­шення сум резерву перевіряється за даними кошторисів, розрахун­ків і в разі потреби наприкінці року коригується.

Рахунок 47 має такі субрахунки:

471 «Забезпечення виплат відпусток»,

472 «Додаткове пенсійне забезпечення»,

473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань»,

474 «Забезпечення інших майбутніх витрат і платежів»;

475 «Забезпечення призового фонду (резерв виплат);

476 «Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї»;

477 «Забезпечення матеріального заохочення»;

478 «Забезпечення відновлення земельних ділянок».

На субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток» врахо­вуються формування і рух коштів, зарезервованих для оплати чер­гових відпусток працівників підприємства. З метою рівномірного включення цих витрат у поточні витрати такий резерв створюють, як правило, підприємства, що мають значну чисельність працівни­ків. На цьому ж субрахунку необхідно відбити інформацію про обов'язкові відрахування на соціальні заходи, нараховані на зарезе­рвовану суму для оплати відпусток. За кредитом рахунку відображають розраховану суму резерву відпусток із щомісячним вклю­ченням у поточні витрати. У дебет відносять фактично нараховані суми відпускних і обов'язкових відрахувань від них з одночасним відображенням зобов'язань перед працівниками і відповідними фо­ндами.

Суми резервів, що створюються на підприємстві, щомісяця ві­дображається за кредитом субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток» і дебетом рахунків витрат підприємства (23 «Виробниц­тво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витра­ти», 93 «Витрати на збут»). Вибір рахунку витрат залежить від ка­тегорії робітників і функцій, що вони виконують.

Якщо підприємство приймає рішення про недоцільність ство­рення резерву на оплату відпусток, нараховані суми на оплату від­пусток слід відносити безпосередньо на рахунки операційних ви­трат.

На субрахунку 472 «Додаткове пенсійне забезпечення» вра­ховуються кошти, призначені для реалізації програми пенсійного забезпечення. За кредитом створюється резерв майбутніх витрат на виплату додаткових пенсій працівникам, за дебетом відобража­ється нарахування пенсій за рахунок додаткового пенсійного за­безпечення.

Якщо підприємство здійснює продаж побутової техніки з на­данням гарантії, то з моменту продажу такої техніки у підприємст­ва може виникнути зобов'язання за майбутнього гарантійного об­слуговування. Тому необхідно здійснити нарахування забезпечення гарантійних зобов'язань, облік яких ведеться на субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань». Сума гарантійних зо­бов'язань може бути розрахована, виходячи з обсягу реалізації продукції, у відсотковому відношенні до нього. Нарахування резе­рву з віднесенням його до складу витрат по збуту продукції відо­бражають за кредитом рахунку 473, а фактично зроблені витрати на гарантійне обслуговування — за дебетом цього рахунку.

Формування резерву на покриття витрат з гарантійного обслу­говування показується за кредитом субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань» і дебетом рахунку 93 «Витрати на збут». Фактично понесені матеріальні витрати, витрати із заміни бракова­ної продукції, витрати на оплату праці робітників гарантійних май­стерень та обов'язкове страхування відображаються за дебетом субрахунку 473 і кредитом відповідних рахунків: 20 «Виробничі запаси», 26 «Готова продукція», 66 «Розрахунки за виплатами пер­соналу», 65 «Розрахунки за страхуванням».

Для обліку забезпечення інших майбутніх витрат і платежів пе­редбачений субрахунок 474 з відповідним найменуванням.

Субрахунки 475 і 476 використовують підприємства, що здійс­нюють діяльність з випуску і проведенню лотерей на території України.

За даними регістрів аналітичного обліку складається журнал-ордер за рахунком 47.

Дані з облікових регістрів знаходять відображення у фінансовій звітності. Суми коштів забезпечень майбутніх витрат і платежів ві­дображаються у другому розділі пасиву Балансу (рис. 13.12).

Цільове фінансування. Підприємства можуть отримувати кошти, що направляються на фінансування тих чи інших заходів, на чітко визначені цілі: участь у будівництві об'єктів, утримання ди­тячих установ та ін.

У формі цільового фінансування і цільових надходжень під­приємства можуть отримувати кошти від інших підприємств та фі­зичних осіб, субсидії з бюджету, грошові внески батьків на утри­мання дітей у дитячих установах.

Витрачання цільових надходжень повинно здійснюватись суво­ро у відповідності до призначення таких коштів.

Задачі організації обліку цільового фінансування полягають у забезпеченні своєчасного і правильного документування таких операцій, відображення їх в облікових регістрах, фінансовій звітно­сті, а також контроль за використанням коштів цільового фінансу­вання та цільових надходжень суворо за відповідними напрямами.

Облік цільового фінансування ведеться на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

Рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» відо­бражає інформацію про рух і.наявність коштів, отриманих для здійснення заходів цільового призначення, у тому числі і гуманіта­рній допомозі. Фонди цільового призначення, що враховуються на рахунку 48, формуються за рахунок тільки зовнішніх цільових над­ходжень. Це можуть бути субсидії, асигнування з бюджету і поза­бюджетних фондів, цільові внески юридичних і фізичних осіб, гу­манітарна допомога. За кредитом рахунку 48 відображаються грошові кошти, що

отримані підприємством на фінансування окремих заходів (у коре­спонденції з рахунками 30 «Готівка», 31 «Рахунки у банках»). За дебе­том рахунку — суми, що використані за передбаченими напрямка­ми (у кореспонденції з рахунками обліку запасів, розрахунків з оплати праці, розрахунків за страхуванням та ін.).

Головними документами, що регламентують діяльність установ, які фінансуються за рахунок коштів цільового фінансування та ці­льових надходжень, є Статут або Положення про установу, кошторис доходів і витрат, що затверджений керівництвом органів, що здійснюють фінансування.

Облік коштів цільового призначення ведеться на основі первин­них документів: розрахунків і довідок бухгалтерії, платіжних дору­чень, актів прийому-передачі, договорів і т.д.

Одним з видів цільового фінансування є створення спеціального фонду для виплати надбавок до заробітної плати учасникам лікві­дації наслідків аварії на ЧАЕС. Цей фонд створюється одержанням коштів з держбюджету після надання підприємством відповідного звіту про такі виплати.

На рахунку 48 можуть збирати внески по пайовій участі в буді­вництві житла або інших об'єктів основних засобів. При цьому всі витрати на будівництво в обліку збираються на рахунку 151 «Капі­тальне будівництво».

Якщо на балансі підприємства знаходиться дитячий сад або гу­ртожиток, частина витрат на утримання цих об'єктів можуть компенсувати батьки або живучі в гуртожитку. У цьому випадку гроші, які внесено ними в касу, прибуткуються на рахунку 48. Витрати по утриманню об'єктів збираються на витратному рахунку і потім по­криваються за рахунок цільових надходжень.

За кредитом рахунку 48 відображають кошти цільового призна­чення, які отримано як Джерело фінансування визначених заходів. Можуть бути отримані необоротні активи, запаси, грошові кошти і зменшення зобов'язань по кредитах банку, розрахункам з постача­льниками і підрядчиками та інше. За дебетом необхідно показати використані суми по визначених напрямках, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Відповідно до ЩС)БО 15 «Дохід» цільове фінансування визна­чається доходом тільки в тому випадку, якщо воно отримано і під­приємство виконало умову такого фінансування. Доход виникає в тім звітному періоді, коли було здійснено витрати, які пов'язані з виконанням умов цільового фінансування. Таким чином, сума кош­тів цільового фінансування, умови якого ще не виконано, повинна бути відбита в статті «Цільове фінансування» розділу 2 пасиву Ба­лансу.

Кошти на рахунку 48, хоча і не є заробленими власною госпо­дарською діяльністю, вважаються коштами, прирівняними до власних.

Синтетичний облік ведеться у журналі-ордері, записи в якому здійснюються на підставі інформації з регістрів аналітичного обліку.

Для ведення обліку забезпечень майбутніх витрат і платежів, цільового фінансування Методичними рекомендаціями щодо за­стосування регістрів бухгалтерського обліку, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356, перед­бачено складання Журналу 7, а також Відомості 7.3. для аналітич­ного обліку за рахунком 47 «Забезпечення майбутніх витрат і пла­тежів» та 48 «Цільове фінансування та цільові надходження».

Дані з облікових регістрів знаходять відображення у фінансовій звітності. Залишки коштів цільового фінансування та цільових над­ходжень, отриманих з бюджету та інших джерел, відображаються у другому розділі пасиву Балансу (рис. 13.14).

При розкритті інформації про забезпечення в примітках до фі­нансової звітності необхідно вказати цільове призначення, причини невизначеності й очікуваний термін погашення кожного виду за­безпечення. Необхідно привести інформацію про залишки забезпе­чення на початок і кінець звітного періоду, суми збільшення забез­печення і його використання за звітний період.

Контрольні питання за темою

1. Які чинники впливають на організацію обліку власного капі­талу?

2. Назвіть завдання організації обліку власного капіталу.

3. Назвіть види власного капіталу та дайте їх характеристику.

4. Які особливості має організація обліку статутного капіталу в акціонерних товариствах?

5. В чому особливості організації обліку статутного капіталу державних підприємств?

6. Як формується статутний капітал у підприємствах приватної форми власності?

7. Наведіть приклади первинних документів, якими оформля­ються господарські операції, пов'язані з формуванням статутного капіталу.

8. Назвіть облікові регістри, в яких відображаються операції з власним капіталом.

9. В яких підприємствах формується пайовий капітал?

10. Розкрийте особливості організації обліку додаткового капіталу.

11. Як необхідно організувати аналітичний облік видів власного капіталу?

12. Якими первинними документами оформлюються операції з формування та використання нерозподіленого прибутку підприєм­ства?

13. Назвіть форми фінансової звітності, які повинні містити ін­формацію про склад власного капіталу та його зміни у звітному пе­ріоді.

14. Які функції виконує робітник бухгалтерської служби, що ве­де облік власного капіталу?

Поиск по сайту: