АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Який об’єкт злочину лежить в основі об’єднання норм Особливої частини Кримінального кодексу в розділи?

Читайте также:
  1. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  2. V. Запишіть 2 приклади вчинення замаху на злочини, передбачені статтями розділу ІІІ Особливої частини КК України (складіть фабули).
  3. Аналіз конкурентних переваг аналіз ресурсоміскості об’єкта
  4. Аналіз складу злочину крадіжка (ст.185 ККУ).
  5. Аналіз умов праці та виявлення потенційних небезпек на об’єкті проектування
  6. Біорізноманіття як об’єкт уваги міжнародного співтовариства.
  7. В нормах Особливої частини кримінального права передбачені умови звільнення від кримінального покарання за окремі види злочинів.
  8. В якій відповіді (відповідях) названі обставини, які пом’якшують покарання, що передбачені в ст.66 Кримінального Кодексу?
  9. В якій відповіді наведене правильне положення, яке характеризує взаємозв'язок Загальної та Особливої частини кримінального права України?
  10. В якій відповіді названа ознака кримінального покарання.
  11. В якій відповіді названа ознака множинності злочину?
  12. В якій відповіді названа характерна риса Особливої частини кримінального законодавства держав, право яких належить до англосаксонської системи?

1) безпосередній;

2) основний;

3) загальний;

4) родовий;

5) додатковий;

6) спеціальний;

7) основний безпосередній;

8) додатковий безпосередній;

9) факультативний безпосередній.

 

№ 110, 6, 1, 1, 120

Родовим об’єктом злочинів проти власності є:

1) державне і колективне майно;

2) колективне майно;

3) державне або колективне майно;

4) право власності;

5) право державної або колективної власності;

6) державна власність;

7) колективна власність;

8) спільно – сумісна власність;

9) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

№ 111, 7, 1, 1, 180

Об’єктивна сторона злочину це:

1) сукупність, передбачених кримінальним законом, внутрішніх ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин;

2) сукупність, передбачених кримінальним законом, зовнішніх і внутрішніх ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин;

3) зовнішня сторона злочину, що характеризується суспільно небезпечним (злочинним) діянням (дією або бездіяльністю), суспільно небезпечними (злочинними) наслідками, причинним зв’язком між злочинним діянням і злочинними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом і знаряддями, а також засобами вчинення злочину;

4) сукупність, передбачених кримінальним законом зовнішніх або внутрішніх ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин;

5) сукупність, передбачених кримінальним законом, спеціальних ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин;

6) сукупність, передбачених кримінальним законом, окремих ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин;

7) сукупність, передбачених особливих ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин;

8) сукупність, визначених ознак теорією кримінального права, спеціальних ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин;

9) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

№ 112, 7, 1, 1, 120

Поняття об’єктивної сторони злочину сформульоване:

1) у Кримінально-процесуальному кодексі;

2) у Конституції України;

3) у Кримінальному кодексі;

4) у Кримінально-виконавчому кодексі;

5) лише в судовій практиці;

6) лише в науці (теорії) кримінального права;

7) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

№ 113, 7, 1, 1, 120

В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони складу злочину?

1. Дія або бездіяльність.

2. Вина, мотив, мета.

3. Діяння.

4. Вина і осудність.

5. Суспільна небезпечність.

6. Емоції.

7. Злочинне діяння.

8. Вік.

9. Неправомірність, характер суспільної небезпеки.

 

№ 114, 7, 1, 1, 120

В яких відповідях названі ознаки об’єктивної сторони злочину?

1. Осудність.

2. Предмет.

3. Злочинне діяння.

4. Мотив.

5. Мета.

6. Протиправність.

7. Малозначність.

8. Злочинні наслідки.

9. Наслідки.

 

 

№ 115, 7, 1, 1, 120

В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони складу злочину?

1. Караність.

2. Завідомість.

3. Умисність.

4. Необережність.

5. Судимість.

6. Неосудність.

7. Причинний зв'язок між діянням та наслідками.

8. Предмет.

9. Причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками.

 

№ 116, 7, 2, 1, 120

В яких відповідях названі ознаки об’єктивної сторони складу злочину?

1. Вік.

2. Караність.

3. Завідомість.

4 Час вчинення злочину.

5. Співучасть.

6. Місце вчинення злочину.

7. Наявність адміністративної преюдиції.

8. Неправомірність.

9. У жодній наведеній вище відповідей ознака об’єктивної сторони злочину не названа.

 

№ 117, 7, 1, 1, 120

В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони складу злочину?

1. Суспільна небезпечність.

2. Малозначність.

3. Час вчинення злочину.

4. Час підготовки до злочину.

5. Тривалість вчинення злочину.

6. Необережність.

7. Предмет.

8. Вина.

9. Наслідки.

 

№ 118, 7, 1, 1, 120

В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони складу злочину?

1. Речі матеріального світу у зв’язку з якими або з приводу яких вчиняється злочин.

2. Мотив і мета злочину.

3. Вина.

4. Дія або бездіяльність.

5. Речі, процеси, явища, якими безпосередньо спричиняється або може бути спричинено істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом.

6. Структурний елемент, охоронюваних кримінальним законом, суспільних відносин, через вплив на який їм заподіюється або може заподіюватися істотна шкода.

7. Тривалість вчинення злочину.

8. Наслідки.

9. Жодна з наведених відповідей не є правильною.

 

№ 119, 7, 1, 1, 120

В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони складу злочину?

1. Речі матеріального світу у зв’язку з якими або з приводу яких вчиняється злочин.

2. Речі, процеси явища, якими безпосередньо не спричиняється або не може бути спричинена істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом, але які полегшують вчинення злочину.

3. Речі процеси, явища, якими безпосередньо і спричиняється або може бути спричинена істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом і які полегшують вчинення злочину.

4. Дія або бездіяльність.

5. Вік і осудність особи.

6. Мета, мотив, вина.

7. Суспільна небезпека, протиправність, караність.

8. Судимість.

9. Умисність і необережність.

 

№ 120, 7, 1, 1, 120

В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони складу злочину?

1. Малозначність.

2. Суспільна небезпека.

3. Кримінальна протиправність.

4. Дія або бездіяльність.

5. Спосіб вчинення злочину.

6. Мета, мотив вчинення злочину.

7. Неосудність.

8. Емоції, намір, наслідки.

9. Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

№ 121, 7, 1, 1, 120

В якій відповіді названі всі ознаки об’єктивної сторони складу злочину?

1. Дія або бездіяльність.

2. Вина, мотив, мета.

3. Вина і осудність.

4. Час, місце, спосіб, знаряддя вчинення злочину.

5. Спосіб, знаряддя, обстановка вчинення злочину.

6. Злочинна бездіяльність

7. Злочинне діяння, причинний зв’язок між злочинним діянням та злочинними наслідками.

8. Злочинне діяння, злочинні наслідки, причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками час, місце, спосіб, знаряддя, засоби та обстановка вчинення злочину.

9. Злочинне діяння, злочинні наслідки, причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками, час, місце, спосіб вчинення злочину.

 

№ 122, 7, 1, 1, 120

За конструкцією розрізняють такі види складів злочинів:

1) матеріальний, усічений, факультативний;

2) усічений, продовжуваний. триваючий;

3) матеріальний, продовжуваний, триваючий;

4) матеріальний і формальний;

5) факультативний, продовжуваний, триваючий;

6) матеріальний, усічений, продовжуваний;

7) основний, матеріальний, кваліфікований;

8) формальний, основний, усічений;

9) матеріальний, основний, склад злочину з пом’якшуючими обставинами.

 

№ 123, 7, 1, 1, 120

В якій відповіді названі всі ознаки об’єктивної сторони формального складу злочину?

1. Час, місце, спосіб, обстановка вчинення злочину.

2. Час, місце, спосіб, обстановка, засоби, знаряддя, вчинення злочину.

3. Злочинне діяння, час, місце, спосіб, обстановка, знаряддя і засоби, вчинення злочину.

4. Злочинне діяння і злочинні наслідки.

5. Злочинне діяння, злочинні наслідки, причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинним наслідком.

6. Злочинні наслідки.

7. Злочинні наслідки, знаряддя і засоби вчинення злочину.

8. Знаряддя і засоби вчинення злочину, злочинне діяння.

9. Злочинні наслідки, причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками, місце, час вчинення злочину.

 

№ 124, 7, 1, 1, 120

В якій відповіді названі всі ознаки об’єктивної сторони матеріального складу злочину?

1. Час, місце, спосіб, обстановка вчинення злочину.

2. Злочинне діяння, спосіб і місце вчинення злочину.

3. Злочинна бездіяльність, знаряддя і засоби вчинення злочину.

4. Злочинне діяння, злочинні наслідки, причинний зв’язок між злочинним

5. діянням і злочинними наслідками, час, місце, спосіб, обстановка, знаряддя і засоби вчинення злочину.

6. Злочинні наслідки, причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками.

7. Злочинне діяння, причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними

наслідками.

8. Причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками, злочинні наслідки, засоби, знаряддя і обстановка вчинення злочину.

9. Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

№ 125, 7, 1, 1, 120

В якій відповіді вичерпно названі ознаки кримінально-правової дії?

1. Кримінально-протиправна і карана поведінка особи.

2. Кримінально-протиправна, активна, карана поведінка особи.

3. Кримінально-протиправна, суспільно-небезпечна, винна поведінка особи.

4. Суспільно-небезпечна і карана поведінка особи.

5. Суспільно-небезпечна, винна поведінка особи.

6. Суспільно-небезпечна, кримінально-протиправна поведінка особи.

7. Суспільно-небезпечна, кримінально-протиправна вольова поведінка.

8. Пасивна, суспільно-небезпечна, кримінальна протиправна, усвідомлена вольова поведінка особи.

9. Активна, суспільно-небезпечна, кримінально-протиправна, усвідомлена, вольова поведінка особи.

 

№ 126, 7, 1, 1, 120

В якій відповіді вичерпно названі ознаки кримінально-правової бездіяльності?

1. Кримінально-протиправна і карана поведінка особи.

2. Кримінально-протиправна, активна, карана поведінка особи.

3. Кримінально-протиправна, суспільно-небезпечна, винна поведінка особи.

4. Суспільно-небезпечна і карана поведінка особи.

5. Суспільно-небезпечна, винна поведінка особи.

6. Суспільно-небезпечна, кримінально-протиправна поведінка особи.

7. Суспільно-небезпечна, кримінально-протиправна вольова поведінка.

8. Пасивна, суспільно-небезпечна, кримінальна протиправна, усвідомлена вольова

поведінка особи.

9. Активна, суспільно-небезпечна, кримінально-протиправна, усвідомлена, вольова поведінка особи.

 

№ 127, 7, 1, 1, 120

Причинний зв’язок – це обов’язкова ознака об’єктивної сторони:

1) простого складу злочину;

2) усіченого складу злочину;

3) формального складу злочину;

4) формального і матеріального складу злочину;

5) простого і кваліфікуючого складу злочину;

6) продовжуваного і триваючого злочину;

7) матеріального складу злочину;

8) матеріального, усіченого, факультативного складу злочину;

9) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

№ 128, 7, 1, 1, 120

Ознакою якого елементу складу є причинний зв’язок?

1. Суб’єкта злочину.

2. Об’єкта злочину.

3. Об’єктивної і суб’єктивної сторони.

4. Суб’єктивної сторони.

5. Об’єктивної сторони.

6. Об’єкта і об’єктивної сторони.

7. Об’єкта і суб’єктивної сторони.

8. Суб’єкта злочину і суб’єктивної сторони.

9. Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

№ 129, 7, 1, 1, 120

Злочинні наслідки це:

1) зміни, що відбуваються у зовнішньому світі в результаті вчинення особою злочину;

2) це істотна шкода, що спричиняється в результаті вчинення злочинного діяння об’єкту кримінально-правової охорони;

3) те, на що направлено посягання, чому спричиняється або може бути спричинена шкода;

4) суспільні відносини, яким в одних випадках спричинюється істотна шкода, а в інших – ні;

5) структурний елемент, охоронюваних кримінальним законом, через вплив на який їм заподіюється або може заподіюватись істотна шкода;

6) речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;

7) речі матеріального світу, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;

8) властивість (здатність) злочину заподіювати істотну шкоду або створювати загрозу її спричинення об’єктам кримінально-правової охорони;

9) жодна з наведених відповідей не є правильною.

 

№ 130, 7, 1, 1, 120

Причинний зв’язок це:

1) процес, що протікає в часі;

2) єдиний необхідний зв’язок між діянням і наслідками;

3) об’єктивний, внутрішньо закономірний існуючий зв’язок між злочинним

діянням і злочинним наслідком, коли злочинне діяння передує в часі

злочинному наслідку і викликає його настання;

4) головна так і побічна умова;

5) певна часова послідовність діяння і наслідків;

6) опосередкований і достатній зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками;

7) достатній зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками;

8) опосередкований і достатній зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками;

9) жодна з наведених відповідей не є правильною.

 

№ 131, 7, 1, 1, 120

Чи підлягає кримінальній відповідальності особа, яка вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння під впливом психічного примусу?

1. Підлягає.

2. Не підлягає.

3. Це питання в кожному конкретному випадку вирішується судом.

4. Не підлягає лише при вчиненні необережного злочину.

5. Не підлягає, якщо особа діяла в стані крайньої необхідності.

6. Підлягає лише при вчиненні умисного злочину.

7. Не підлягає, якщо особа діяла в стані необхідної оборони.

8. Підлягає тільки в конкретних випадках, що зазначені в Особливій частині КК України.

9. Жодна з наведених відповідей не є правильною.

 

№ 132, 7, 2, 1, 120

 

Чи підлягає кримінальній відповідальності особа, яка вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння під впливом фізичного примусу?

1. Не підлягає.

2. Не підлягає лише при вчиненні необережного злочину.

3. Це питання в кожному конкретному випадку вирішується судом.

4. Не підлягає, якщо фізичний примус повністю виключає вольовий характер особи, яка діяла під впливом насильства.

5. Не підлягає, якщо особа діяла в стані необхідної оборони.

6. Не підлягає, якщо особа діяла в стані крайньої необхідності.

7. Підлягає лише при вчиненні умисного злочину.

8. Підлягає тільки в конкретних випадках, що зазначені в Особливій частині КК України.

9. Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

№ 133, 7, 1, 1, 180

Знаряддя вчинення злочину це:

1) речі матеріального світу у зв’язку з якими або з приводу яких вчиняється злочин;

2) речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути

заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону

кримінальним законом;

3) речі, процеси, явища, яким безпосередньо не заподіюється або не може бути

заподіяна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним

законом, але які полегшують вчинення злочину;

4) речі, процеси, явища, яким безпосередньо не заподіюється або не може бути

заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону

кримінальним законом і які полегшують вчинення злочину;

5) структурний елемент, охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин

через вплив на який їм заподіюється або може заподіюватись істотна шкода;

6) цінності, що охороняються кримінальним законом;

7) шкода, що спричиняється або може бути спричинена суспільним відносинам, що

взяті під охорону кримінальним законом;

8) суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами;

9) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

№ 134, 7, 1, 1, 180

Засоби вчинення злочину це:

1) речі матеріального світу у зв’язку з якими або з приводу яких вчиняється злочин;

2) речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна

істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним

законом;

3) речі, процеси, явища, якими безпосередньо не заподіюється або не може бути

заподіяна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним

законом, але які полегшують вчинення злочину;

4) речі, процеси, явища, яким безпосередньо не заподіюється або не може бути

заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону

кримінальним законом, але які полегшують вчинення злочину;

5) структурний елемент, охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин

через вплив на який їм заподіюється або може заподіюватись істотна шкода;

6) цінності, що охороняються кримінальним законом;

7) шкода, що спричиняється або може бути спричинена суспільним відносинам, що

взяті під охорону кримінальним законом;

8) суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами;

9) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

№ 135, 8, 1, 1, 120

Згідно із законодавчим його визначенням суб’єкт злочину - це:

1) злочинець;

2) будь-яка особа (фізична чи юридична), що вчинила передбачене Кримінальним кодексом України (далі – КК) суспільно небезпечне діяння;

3) фізична особа;

4) фізична осудна особа;

5) фізична підсудна особа;

6) фізична осудна особа, яка досягла встановленого КК віку;

7) фізична підсудна особа, яка досягла встановленого КК віку;

8) фізична особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність;

9) фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність;

 

№ 136, 8, 1, 1, 120

Загальний суб¢єкт злочину – це:

1) будь-яка особа (фізична чи юридична), що вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння;

2) особа, яка за вчинений нею злочин засуджена до покарання;

3) правосуб’єктна особа;

4) фізична осудна особа;

5) фізична підсудна особа;

6) фізична осудна особа, яка досягла встановленого КК віку;

7) фізична підсудна особа, яка досягла встановленого КК віку;

8) фізична особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність;

9) фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність;

 

 

№ 137, 8, 1, 1, 120

В якій відповіді названа ознака суб’єкта злочину?

1. Діяння.

2. Вина.

3. Неосудність.

4. Підсудність.

5. Соціальний стан.

6. Місце проживання.

7. Здоров’я.

8. Національність.

9. У жодній з наведених вище відповідей ознака суб’єкта злочину не названа.

 

№ 138, 8, 1, 1, 120

 

В якій відповіді названа ознака суб’єкта злочину?

1. Підсудність.

2. Осудність.

3. Неосудність.

4. Дієздатність.

5. Правоздатність.

6. Правосуб’єктність.

7. Вина.

8. Діяння.

9. Суспільна небезпечність.

 

№ 139, 8, 1, 1, 120

В якій відповіді названа ознака суб’єкта злочину?

1. Особа (фізична і юридична).

2. Фізична особа.

3. Юридична особа.

4. Особа, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння.

5. Особа, яка за вчинений нею злочин засуджена судом до покарання.

6. Злочинець.

7. Підсудна особа.

8. Працездатна особа.

9. У жодній з наведених вище відповідей ознака суб’єкта злочину не названа.

 

№ 140, 8, 1, 1, 120

В якій відповіді названа ознака суб’єкта злочину?

1. Підозрюваний.

2. Обвинувачений.

3. Співучасник злочину.

4. Організатор злочину.

5. Виконавець злочину.

6. Пособник злочину.

7. Підмовник злочину.

8. Особа, причетна до злочину.

9. У жодній з наведених вище відповідей ознака суб’єкта злочину не названа.

 

№ 141, 8, 1, 1, 120

Чи може бути за чинним КК суб’єктом злочину юридична особа?

1. Може.

2. Не може.

3. Може бути суб’єктом лише господарських злочинів.

4. Може бути суб’єктом лише злочинів проти довкілля.

5. Може бути суб’єктом лише злочинів, які посягають на кредитні і фінансові відносини та бюджетну систему.

6. може але за неї будуть нести кримінальну відповідальність її керівники.

 

№ 142, 8, 1, 1, 120

За загальним правилом суб’єктом злочину визнається особа, яка до моменту вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння досягла:

1) 14 років;

2) 15 років;

3) 16 років;

4) 17 років;

5) 18 років;

6) 25 років;

7) чинним КК це питання не врегульоване;

8) це питання у кожному конкретному випадку вирішується слідчим, прокурором, судом.

 

№ 143, 8, 1, 1, 120

Чи визнається чинним КК суб’єктом злочину особа, яка до моменту вчинення передбаченого ним суспільно небезпечного діяння досягла 14 років?

1. Не визнається суб’єктом жодного злочину.

2. Визнається суб’єктом усіх злочинів.

3. Визнається суб’єктом лише умисних злочинів.

4. Визнається суб’єктом лише тяжких злочинів.

5. Визнається суб’єктом лише особливо тяжких злочинів.

6. Визнається суб’єктом лише злочинів проти основ національної безпеки України.

7. Визнається суб’єктом лише злочинів проти власності.

8. Визнається суб’єктом лише злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.

9. Визнається суб’єктом лише тих злочинів, вичерпний перелік яких на кожний даний момент визначений у відповідній статті Загальної частини КК.

 

№ 144, 8, 1, 1, 120

Чи визнається чинним КК суб’єктом злочину особа, яка до моменту вчинення передбаченого ним суспільно небезпечного діяння досягла 15 років?

1. Визнається суб’єктом усіх злочинів.

2. Не визнається суб’єктом жодного злочину.

3. Визнається суб’єктом лише умисних злочинів.

4. Визнається суб’єктом лише тяжких злочинів.

5. Визнається суб’єктом лише особливо тяжких злочинів.

6. Визнається лише суб’єктом злочинів проти основ національної безпеки України.

7. Визнається лише суб’єктом злочинів проти власності.

8. Визнається лише суб’єктом злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.

9. Визнається суб’єктом лише тих злочинів, вичерпний перелік яких на кожний даний момент визначений у відповідній статті Загальної частини КК.

 

№ 145, 8, 1, 1, 120

Чи визнається чинним КК суб’єктом злочину особа, яка до моменту вчинення передбаченого ним суспільно небезпечного діяння досягла 18 років?

1. Визнається суб’єктом лише умисних злочинів.

2. Не визнається суб’єктом жодного злочину.

3. Визнається суб’єктом усіх злочинів.

4. Визнається суб’єктом лише тяжких злочинів.

5. Визнається суб’єктом лише особливо тяжких злочинів.

6. Визнається лише суб’єктом злочинів проти основ національної безпеки України.

7. Визнається лише суб’єктом злочинів проти особи.

8. Визнається лише суб’єктом злочинів проти власності.

9. Визнається лише суб’єктом злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.

 

№ 146, 8, 1, 1, 120

Особа вважається такою, що досягла віку, з якого вона може бути суб’єктом злочину:

1) у день її народження того року, в якому їй виповнилась та кількість років, з досягненням якої вона згідно з КК може бути суб’єктом відповідного злочину;

2) у день її народження вказаного у першій відповіді року, але з години, наступної після години народження цієї особи, зазначеної у книзі реєстрації народжених пологового будинку (лікарні);

3) о 24 годині її дня народження вказаного у першій відповіді року;

4) з початку наступної доби після дня її народження вказаного у першій відповіді року;

5) в останній день місяця її народження вказаного у першій відповіді року;

6) в останній день вказаного у першій відповіді року.

 

№ 147, 8, 1, 1, 120

При відсутності документів про її народження і неможливості їх одержати, вік особи, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння, встановлюється:

1) слідчим, прокурором, судом;

2) показами свідків;

3) судово-психіатричною експертизою;

4) судово-психологічною експертизою;

5) психолого-психіатричною експертизою;

6) судово-медичною експертизою;

7) актом судово-медичного обстеження;

8) спеціалістом (спеціалістами) у галузі дитячої та підліткової психології;

9) за правилами, визначеними КК;

 

№ 148, 8, 1, 1, 120

При встановленні віку особи, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння, визначенням року її народження, днем її народження належить вважати:

1) перший день вказаного року її народження;

2) останній день вказаного року її народження;

3) перший день наступного після вказаного року її народження року;

4) останній день наступного після вказаного року її народження року;

5) день народження такої особи визначається за правилами, встановленими КК;

6) день народження такої особи визначається за правилами, встановленими Кримінально-процесуальним кодексом;

7) день народження такої особи встановлюється судово-медичною експертизою;

8) день народження такої особи встановлюється спеціалістами в галузі дитячої, підліткової і юнацької психології;

9) день народження такої особи у кожному конкретному випадку встановлюється слідчим, прокурором, судом.

 

№ 149, 8, 1, 1, 120

У разі визначення віку особи, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння, мінімальною і максимальною кількістю років, при вирішенні питання про те, чи досягла вона віку, з якого може бути суб’єктом відповідного злочину, необхідно виходити:

1) з вказаного її максимального віку;

2) з вказаного її мінімального віку;

3) з середньоарифметичної (з вказаних її мінімальних і максимальних років) кількості років;

4) конкретний вік такої особи визначається за правилами, встановленими КК;

5) конкретний вік такої особи визначається за правилами, встановленими Кримінально-процесуальним кодексом;

6) конкретний вік такої особи встановлюється судово-медичною експертизою;

7) конкретний вік такої особи встановлюється спеціалістами у галузі дитячої, підліткової і юнацької психології;

8) конкретний вік такої особи встановлюється судово-психологічною експертизою;

9) конкретний вік такої особи встановлюється органом опіки і піклування.

 

№ 150, 8, 1, 1, 120

Особа, що вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння до досягнення віку, з якого вона може бути суб’єктом злочину:

1) звільняється від кримінальної відповідальності;

2) звільняється від покарання;

3) звільняється від кримінальної відповідальності і покарання;

4) не підлягає кримінальній відповідальності;

5) підлягає кримінальній відповідальності і покаранню після досягнення нею встановленого віку.

6) Звільняється від покарання.

7) Може бути звільнена від кримінальної відповідальності.

 

№ 151, 8, 1, 1, 120

Осудність - це:

1) відсутність в особи психічного захворювання;

2) можливість (здатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

3) можливість (здатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними;

4) можливість (здатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними;

5) можливість (здатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

6) наявність вини;

7) досягнення особою віку, з якого вона може бути суб’єктом злочину;

8) жодна з наведених вище відповідей поняття осудності не містить.

 

№ 152, 8, 1, 1, 120

В якій відповіді названа ознака осудності?

1. Відсутність в особи психічного захворювання.

2. Можливість (здатність) особи керувати своїми діями (бездіяльністю).

3. Можливість (здатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

4. Можливість (здатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

5. Наявність вини.

6. Досягнення особою віку, з якого вона може бути суб’єктом злочину.

7. У жодній з наведених вище відповідей ознака осудності не названа.

 

№ 153, 8, 1, 1, 120

В якій відповіді названа ознака осудності?

1. Можливість (здатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

2. Відсутність в особи психічного захворювання.

3. Можливість (здатність) особи керувати своїми діями (бездіяльністю).

4. Можливість (здатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння керувати своїми діями (бездіяльністю).

5. Наявність вини.

6. Досягнення особою віку, з якого вона може бути суб’єктом злочину.

7. У жодній з наведених вище відповідей ознака осудності не названа.

 

№ 154, 8, 1, 1, 120

В якій відповіді названа ознака осудності?

1. Наявність вини.

2. Можливість (здатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

3. Можливість (здатність) особи керувати своїми діями (бездіяльністю).

4. Відсутність в особи психічного захворювання.

5. Досягнення особою віку, з якого вона може бути суб’єктом злочину.

6. У жодній з наведених вище відповідей ознака осудності не названа.

 

№ 155, 8, 1, 1, 180

Неосудність - це:

1) неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

2) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність);

3) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяьність) або керувати ними;

4) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними;

5) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

6) передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

7) неможливість (нездатність) особи під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними;

8) неможливість (нездатність) особи через наявний у неї психічний розлад повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними;

9) неможливість (нездатність) особи під час вчинення злочину внаслідок звичайного (фізіологічного, простого) сп¢яніння повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними;

 

№ 156, 8, 1, 1, 180

В якій відповіді названий юридичний (психічний) критерій неосудності?

1. Неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

2. Неможливість (нездатність) особи керувати своїми діями (бездіяльністю).

3. Неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

4. Неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

5. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

6. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння керувати своїми діями (бездіяльністю).

7. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

8. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

9. Наявність в особи хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

 

№ 157, 8, 1, 1, 180

В якій відповіді названа інтелектуальна ознака юридичного (психічного) критерію неосудності?

1. Неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

2. Неможливість (нездатність) особи керувати своїми діями (бездіяльністю).

3. Неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

4. Неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

5. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

6. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння керувати своїми діями (бездіяльністю).

7. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

8. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

9. Наявність в особи хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

 

№ 158, 8, 1, 1, 120

В якій відповіді названа вольова ознака юридичного (психічного) критерію неосудності?

1. Неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

2. Неможливість (нездатність) особи керувати своїми діями (бездіяльністю).

3. Неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

4. Неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

5. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

6. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння керувати своїми діями (бездіяльністю).

7. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

8. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

9. Наявність в особи хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

 

№ 159, 8, 1, 1, 180

В якій відповіді названий медичний (біологічний) критерій неосудності?

1. Неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

2. Неможливість (нездатність) особи керувати своїми діями (бездіяльністю).

3. Неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

4. Неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

5. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

6. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння керувати своїми діями (бездіяльністю).

7. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

8. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

9. Наявність в особи хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

 

№ 160, 8, 1, 1, 120

Особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними:

1) звільняється від кримінальної відповідальності;

2) не підлягає кримінальній відповідальності;

3) звільняється від кримінальної відповідальності і покарання;

4) не звільняється від кримінальної відповідальності і покарання;

5) не підлягає покаранню до одужання.

6) Може бути звільнена від покарання,

7) Може бути звільнена від кримінальної відповідальності.

 

№ 161, 8, 1, 1, 180

Обмежена осудність – це:

1) неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними;

2) неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

3) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність);

4) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння керувати своїми діями (бездіяльністю);

5) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяьність) або керувати ними;

6) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

7) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

8) неможливість (нездатність) особи під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними;

9) неможливість (нездатність) особи через наявний у неї психічний розлад повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними;

 

№ 162, 8, 1, 1, 120

Особа, яка вчинила злочин у стані обмеженої осудності:

1) не підлягає кримінальній відповідальності;

2) підлягає кримінальній відповідальності;

3) підлягає кримінальній відповідальності після одужання;

4) може підлягати кримінальній відповідальності після одужання;

5) звільняється від кримінальної відповідальності;

6) підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення умисного злочину;

7) підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення тяжкого злочину;

8) підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення особливо тяжкого злочину;

9) підлягає кримінальній відповідальності лише за умисні діяння, пов¢язані з посяганням на життя людини;

 

№ 163, 8, 1, 1, 120

Факт вчинення особою злочину у стані обмеженої осудності:

1) не має ніякого кримінально-правового значення;

2) є підставою для звільнення її від кримінальної відповідальності;

3) є підставою для звільнення її від покарання;

4) впливає на визначення ступеня тяжкості вчиненого нею злочину;

5) враховується при призначенні покарання;

6) може враховуватись при призначенні покарання.

 

№ 164, 8, 2, 1, 240

Примусові заходи медичного характеру застосовуються з метою:

1) лікування осіб, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров¢я інших людей;

2) запобігання вчиненню злочинів психічно хворими особами;

3) обов¢язкового лікування осіб, які вчинили передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, та запобігання вчиненню ними таких діянь;

4) обов¢язкового лікування осіб, які вчинили злочин;

5) обов¢язкового лікування осіб, які вчинили злочин у стані обмежної осудності, та запобігання вчиненню ними передбачених КК суспільно небезпечних діянь;

6) обов¢язкового лікування осіб, які вчинили злочин, від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії;

7) обов¢язкового лікування осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли до постановлення вироку на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, та запобігання вчиненню ними передбачених КК суспільно небезпечних діянь;

8) обов¢язкового лікування осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, та запобігання вчиненню ними передбачених КК суспільно небезпечних діянь;

9) виправлення засуджених і запобігання вчиненню нових злочинів.

 

№ 165, 8, 2, 1, 180

Примусові заходи медичного характеру можуть застосовуватись:

1) до осіб, які до моменту вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння не досягли встановленого віку;

2) лише до осіб, які вчинили передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності;

3) до осіб, які вчинили передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності;

4) лише до осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли до постановлення вироку на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

5) лише до осіб, які захворіли під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

6) до осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли до постановлення вироку або під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

7) до осіб, які вчинили злочин у стані обмеженої осудності;

8) лише до осіб, які вчинили злочин у стані обмеженої осудності;

9) до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров¢я інших осіб;

 

№ 166, 8, 2, 1, 180

Видами примусових заходів медичного характеру є:

1) поміщення у психіатричну лікарню із звичайним наглядом;

2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;

3) поміщення у психіатричну лікарню з посиленим наглядом;

4) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

5) поміщення у психіатричну лікарню суворого типу;

6) поміщення у психіатричну лікарню з суворим наглядом;

7) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом;

8) передача на піклування родичам чи опікунам при обов’язковому лікарському нагляді;

9) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

 

№ 167, 8, 1, 1, 180

Вид примусового заходу медичного характеру обирається:

1) залежно від психічного захворювання особи та характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого нею діяння;

2) залежно від психічного захворювання особи, характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого нею діяння та обставин справи, що обтяжують і пом’якшують її відповідальність;

3) лише залежно від психічного захворювання особи;

4) лише залежно від характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого особою діяння;

5) залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб;

6) лише з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе і оточуючих;

7) лише залежно від характеру та тяжкості захворювання і тяжкості вчиненого діяння;

8) лише з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для інших осіб;

9) лише залежно від характеру та тяжкості захворювання або тяжкості вчиненого діяння;

 

 

№ 168, 8, 1, 1, 180

Поміщення у психіатричну лікарню звичайного типу як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;

2) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;

3) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність;

4) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;

5) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;

6) страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров¢я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;

7) хворіє на психічну хворобу;

8) вчинила злочин і має хворобу, що становить небезпеку для здоров¢я інших осіб;

9) такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

 

 

№ 169, 8, 1, 1, 180

Поміщення у психіатричну лікарню із звичайним наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;

2) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;

3) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров¢я громадян або власність;

4) за своїм психічним станом потребує тримання у лікарні і лікування в примусовому порядку;

5) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя інших осіб;

6) за своїм психічним станом не становить загрози для оточуючих;

 

7) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;

8) страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров¢я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;

9) такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

 

№ 170, 8, 1, 1, 180

Поміщення у психіатричну лікарню спеціального типу як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1) за своїм психічним станом становить особливу небезпеку для суспільства;

2) за характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства;

3) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;

4) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;

5) страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров¢я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;

6) хворіє на психічну хворобу;

7) має хворобу, що становить небезпеку для здоров¢я інших осіб;

8) вчинила злочин і має хворобу, що становить небезпеку для здоров¢я інших осіб;

9) такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

 

№ 171, 8, 1, 1, 180

Поміщення у психіатричну лікарню з посиленим наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

 

1) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;

2) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;

3) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров¢я громадян або власність;

4) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність;

5) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;

6) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;

7) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;

8) страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров¢я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;

9) такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

 

№ 172, 8, 1, 1, 180

Поміщення у психіатричну лікарню суворого типу як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;

2) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;

3) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров¢я громадян або власність;

4) за своїм психічним станом потребує тримання у лікарні і лікування в примусовому порядку;

5) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність;

6) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;

7) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;

8) за своїм психічним станом становить особливу небезпеку для суспільства;

9) такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

 

№ 173, 8, 1, 1, 180

Поміщення у психіатричну лікарню з суворим наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1) за своїм психічним станом не становить загрози для оточуючих;

2) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;

3) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;

4) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров¢я громадян або власність;

5) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;

6) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;

7) страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров¢я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;

8) вчинила злочин і має хворобу, що становить небезпеку для здоров¢я інших осіб;

9) такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

 

№ 174, 8, 1, 1, 180

Передача на піклування родичам чи опікунам при обов’язковому лікарському нагляді як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосована щодо особи, яка:

1) за своїм психічним станом не становить загрози для оточуючих;

2) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;

3) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;

4) за своїм психічним станом становить особливу небезпеку для суспільства;

5) за характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства;

6) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;

7) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;

8) страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров¢я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;

9) такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

 

№ 175, 8, 1, 1, 180

Амбулаторне примусове спостереження і лікування у психіатра як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;

2) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;

3) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;

4) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров¢я громадян або власність;

5) за своїм психічним станом потребує тримання у лікарні і лікування в примусовому порядку;

6) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя інших осіб;

7) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність;

8) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;

9) такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

 

№ 176, 8, 1, 1, 180

Примусове лікування у психіатричному стаціонарі як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;

2) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров¢я громадян або власність;

3) за своїм психічним станом потребує тримання у лікарні і лікування в примусовому порядку;

4) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;

5) за характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства;

6) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;

7) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;

8) страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров¢я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;

9) такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

 

№ 177, 8, 1, 1, 180

Примусове лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу з інтенсивним спостереженням як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1) за своїм психічним станом становить загрозу для оточуючих;

2) за своїм психічним станом становить особливу небезпеку для суспільства;

3) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;

4) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;

5) за характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства;

6) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;

7) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність;

8) страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров¢я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;

9) такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

 

№ 178, 8, 1, 1, 180

Поміщення у психіатричну лікарню загального типу як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;

2) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.139 сек.)