Крим.кодекс Укр.:його загальна хар-ка

Кримінальне право

Крим.право:поняття і предмет правового регулювання

Кримінальне право — це так зване позитивне, або чинне, право. Воно точно фіксує в законі ознаки злочинів і покарань за них. Формальна або чітка визначеність кримінального права є гарантією законності й однаковості застосування його норм.

Основна функція кримінального права — охоронна. Воно охороняє суспільні відносини, що регулюються іншими галузями права. Регуляція суспільних відносин має сприяти їх розвитку та реалізації. Так, норми цивільного права регулюють відносини, що складаються у сфері власності. У кримінальному праві встановлюються каральні санкції за злочини проти власності. В адміністративному праві регламентується порядок системи управління в державі, а в кримінальному праві встановлюються каральні санкції за злочини, що спотворюють авторитет органів державної влади й місцевого самоврядування.

Крим.кодекс Укр.:його загальна хар-ка

Кримінальний кодекс України — систематизований законодавчий акт, який має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Кримінальний кодекс України прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 року та набрав чинності з 1 вересня 2001 року.

Концептуальними положенням Кримінального кодексу є:

1) кримінально-правова охорона основ національної безпеки України, особи, її прав і свобод, власності та правового порядку від злочинних посягань;

2) закріплення принципу про те, що КК України — це єдиний законодавчий акт, який включає в себе закони про кримінальну відповідальність;

3) наявність фактичного складу злочину в діях особи, що встановлений (описаний) в кримінальному законі;

4) закріплення особистої і винної відповідальності;

5) посилення відповідальності за вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів та посилення боротьби з організованою злочинністю;

6) урізноманітнення кримінально-правового впливу, що сприяє справедливості кари залежно від тяжкості вчиненого злочину й особи засудженого.

7) істотне зниження санкцій порівняно з Кримінальним кодексом України 1960 року;

9) відмова від покарання у вигляді смертної кари і заміна її довічним позбавленням волі;

10) заохочення позитивної посткримінальної

11) пом'якшення відповідальності неповнолітніх порівняно з дорослими злочинцями.

Поиск по сайту: