АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вихідні дані для технологічних і будівельних розрахунків парків

Читайте также:
  1. А. Методика розрахунків збитків внаслідок забруднення атмосферного повітря
  2. Агент із розрахунків за рекламу
  3. Акредитив як форма міжнародних розрахунків
  4. Акредитивна форма розрахунків
  5. Баланс фінансовий зведений Банк Міжнародних Розрахунків
  6. БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З РОЗРАХУНКІВ ІЗ ПДВ
  7. Бухгалтерські проведення обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами
  8. Вексель як форма міжгосподарських розрахунків. Банківські операції з векселями
  9. Вексельна форма розрахунків
  10. Види (типи) виробництва і характеристика їх технологічних процесів. Організаційні форми роботи.
  11. Вихідні дані
  12. ВИХІДНІ ДАНІ

 

Склад автомобільної техніки у військовій|воїнській| частині|частці|, розподіл| її за групами, типами й марками машин, характер|вдача| діяльності частини|частки|, кліматичні й дорожні умови району розміщення, а також наявність місцевих будівельних матеріалів, джерел енергії й водопостачання в значній мірі|значною мірою| впливатимуть на методику технологічних розрахунків, вибір конструкцій, планування будівель і споруд|споруджень| парка.

Характер|вдача| використання техніки визначатиметься призначенням| військової|воїнської| частини|частки|.

Для автотранспортних частин|часток| характерною є наявність у них в основному машин транспортної групи із|із| рівномірною| й постійною експлуатацією та зі значними добовими пробігами (до 80 км та більше). Аналогічна ситуація в учбових частинах|частках|, в яких переважають учбові машини, добові пробіги яких ще вищі.

Для вказаних військових|воїнських| частин|часток| (за наявності в них більшості багатоцільових машин двох-трьох| базових марок) найбільш раціональна організація технічного обслуговування машин на потокових лініях (механізоване миття|мийка|, виконання номер­них| технічних обслуговувань автомобілів).

Для авіаційно-технічних частин |часток|, навпаки, відсоток|процент| машин транспортної групи невеликий (не перевищує 10—15%), техніка експлуатується нерівномірно|нерівномірний| і не постійно. Велика частина|частка| машин знаходиться|перебуває| на короткочасному зберіганні.

Кількість машин щоденної експлуатації (з|із| досвіду|досліду| використання машин в автотранспортних й учбових військових|воїнських| частинах|частках|), як правило, не повинна перевищувати 70—80% облікового|списочного| складу, що дозволить планомірно організувати технічне обслуговування машин в частині|частці| й підтримувати високий коефіцієнт технічної готовності.

Для військових|воїнських| частин|часток| з|із| переважанням у них автомобільної техніки бойової й стройової груп кількість машин щоденної експлуатації зазвичай|звично| не перевищує 15—20% від загального списку. При масовому поверненні техніки з польових виїздів і навчань|навчань| в парках цих частин|часток| мають бути створені умови для одночасного обслуговування техніки частини|частки| за підрозділами, для розміщення машин в очікуванні їх обслуговування (майданчики, можливість|спроможність| обслуговування техніки на потоці тощо).

Істотний|суттєвий| вплив на вибір конструкції елементів парку, на їх взаємне розміщення й устаткування|обладнання| здійснює наявність в частині|частці| колісної та гусеничної техніки. Шляхи|колії| руху гусеничних машин до стоянок в парку мають бути, по можливості, коротшими, ніж для автомобілів і відособленими від них.

Найбільш складними спорудами|спорудженнями| в парку є|з'являються|: пункт чищення|чистки| й миття|мийки|, автоТЕЧ. На їх проектування робитимуть великий вплив режим використання техніки й наявність в частині|частці| спец. машин.

Від стану дорожньої мережі|сіті| в районі експлуатації техніки, наявність в частині|частці| машин нових марок, а також від характеру|вдачі| їх використання (з|із| причіпним навантаженням або без нього) залежатиме вибір періодичності проведення номерних технічних обслуговувань| (в інтервалах встановлених|установлених| нормативами) та їх загальна кількість|спільне||. Кліматичними умовами району споруди|спорудження| парку будуть визначатися потреба в будівництві приміщень|помешкань| для обігріву та відпочинку особового складу, що працює в парку, потреба в опалювальних приміщеннях|помешканнях|, відкритих|відчиняти| і закритих|зачиняти| майданчиках щоденного технічного обслуговування машин, глибина закладення| фундаментів будівель і споруд|споруджень|, а також відведення|відвід| атмосферних| опадів.

Наявність і вартість місцевих будівельних матеріалів також в якійсь мірі впливатимуть на вибір типу|типа| конструкції споруд|. З метою здешевлення споруди|спорудження| парку необхідно використовувати наявні типові проекти окремих елементів парка стосовно кліматичних умов і призначення військової|воїнської| частини|частки|, а також сучасні досягнення науки і тех­ніки|.

До основних вихідних|вихідних| даних можна віднести:

1. Тип військової|воїнської| частини|частки|.

2. Склад автомобільної та іншої техніки, її характери­стика|. Розподіл машин за марками, типами й групами експлуа­тації|.

3. Норми витрат моторесурсів на всі види діяльності військової частини|частки|.

4. Особливості використання техніки. Рівномірність експлуатації за днями, місяцями й періодами, використання причіпного навантаження, дорожні умови тощо.

5. Перелік елементів парка.

6. Прийнятий розрахунковий режим використання елементів парку.

7. Кліматична характеристика району будівництва: розрахункові зимові та літні температури зовнішнього повітря для проектування опалювання й вентиляції, глибина промерзання ґрунту|, тривалість опалювального періоду тощо.

8. Гідрогеологічні та геологічні характеристики району будівництва: тип ґрунтів, глибина залягання ґрунтових вод тощо.

9. Можливість|спроможність| використання існуючих систем водозабезпечення|, каналізації, тепло- і газопостачання, електромережі тощо.

У парках прийнята певна послідовність виконання робіт, яка виражена|виказувати| в схемі технологічного про­цесу| технічного обслуговування машин:

— контроль технічного стану|достатку| машин й оформлення до­кументів|;

— дозаправлення пальним і мастилом|мастилом|;

— миття|мийка| й чищення|чистка|;

— щоденне технічне обслуговування, номерні обслуговування, регламентні роботи та поточний ремонт;

— постановка на стоянку;

— злив мастила|мастила| й охолоджувальної рідини (за необхідності);

— заправка|заправляння| охолоджувальною рідиною, мастилом|мастилом| та підготовка до руху;

— контроль технічного стану|достатку| машин й оформлення до­кументів|.

Рис. 1. Типова схема технологічного процесу технічного обслуговування машин

Перелік елементів парку визначається з|із| комплексу робіт, що в ньому виконуються, тому до складу парку, як правило, вхо­дять| наступні|слідуючі| елементи:

— контрольно-технічний|технічний| пункт (КТП);

— пункт заправлення ПММ;

— пункт чищення|чистки| й миття|мийки|;

— майданчики щоденного технічного обслуговування(ЩТО);

— авто ТЕЧ(автомобільна техніко-експлуатаційна частина);

— водомаслогрійка|;

— акумуляторна;

— гаражі-стоянки (сховища-стоянки);

— склад автомобільного, електрогазового та іншого технічного майна;

— майданчики (навіси) для постановки машин, що виділяються на
практичні заняття;

— майданчики для машин, що чекають технічного обслуговування й ремонту;

— внутрішньопаркові дороги й проїзди;

— пожежні гідранти або водоймища.

До складу парку можуть входити й інші елементи, в залежності від виконуваних робіт.

Типова схема технологічного процесу технічного обслуговування машин представлена|уявляти| на рис. 1.

Вирішення питань з уточнення типу й розміру будівельних споруд та їх взаємного розташування, визначення коефіцієнта забудівлі, кількості постів в окремих елементах парку вимагає виконання спеціальних технологічних розрахунків.

Точність розрахунків визначається у першу чергу правильністю прийнятих вихідних даних.

На першому етапі технологічних розрахунків повинні бути визначені наступні основні вихідні дані:

— тип військової частини та ступінь її боєготовності;

— штатна та за списком кількість машин, їх розподіл за групами експлуатації, типами, марками та підрозділами;

— загальний технічний стан машин різних груп (пробіг та строки служби з початку експлуатації);

— прийнята система технічного обслуговування й поточного ремонту машин;

— прийнята схема технологічного процесу технічного обслуговування машин і встановленого на них спеціального обладнання;

— прийнята періодичність і нормативи затрат трудових ресурсів технічного обслуговування та поточного ремонту машин різних груп (у тому числі спеціальних);

— штатна чисельність особового складу, призначеного для технічного обслуговування та поточного ремонту машин;

— прийнятий розрахунковий режим роботи окремих елементів парку тощо.

Другим етапом технологічних розрахунків є вибір та обґрунтування розрахункового режиму, що використовується загально з визначенням значень його окремих параметрів.

В якості розрахункових режимів можуть використовуватися:

— режим середньорічного обсягу роботи, що підлягає виконанню з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобільної техніки та прийнятих при цьому фондах робочого посту та робочого часу виробничників;

— режим середньомісячного обсягу роботи, що приймається в якості розрахункового для визначення завантаження окремих елементів парку.

На основі прийнятого розрахункового режиму визначаються:

— кількість робочих постів для кожного елементу парку з урахуванням режиму використання машин окремих груп;

— розподіл робочих постів за видами робіт (ТО-1, ТО-2, РР-1, РР-2 і ПР);

— можливий засіб організації технічного обслуговування машин для даної конкретної частини;

— кількість виробничників ТЕЧ, що вимагається та їх розподіл за видами робіт та місцю роботи;

— кількість основного виробничого паркового обладнання, що вимагається та його режим використання;

— розмір виробничих та допоміжних приміщень ТЕЧ тощо.

Частина запитань вирішується розрахунково на основі прийнятого режиму використання машин щоденної експлуатації. При цьому визначаються:

— розміри майданчиків для перевірки та контрольного огляду машин у КТП перед виходом та поверненні до парку;

— кількість постів та розмір майданчика для пункту заправлення;

— запас пального та мастил на пункті заправлення;

— тривалість роботи пунктів заправлення, чищення й миття та майданчиків щоденного технічного обслуговування.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)