АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Та поверхневого електричного опору

Читайте также:
  1. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  2. Адміністративне правопорушення, його склад.
  3. Адміністративні проступки за Кодексом України про адміністративні правопорушення
  4. В якому випадку особу можуть затримати співробітники правоохоронних органів за вчинення нею адміністративного правопорушення?
  5. ВИДИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ТРАВМ. ПРИЧИНИ ЛЕТАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ ВІД ДІЇ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ
  6. Визначення Е.Р.С. та внутрішнього опору джерел живлення
  7. Дія електричного струму на організм людини
  8. Концепції юридичної відповідальності за правопорушення
  9. Кримінальна динаміка правопорушень
  10. Небезпека електричного струму
  11. Небезпека правопорушень у кредитно-фінансовій сфері
  12. Особливості впливу електричного струму на організм людини

 

5.3.1. У тих випадках, коли заземлення обладнання не запобiгає накопиченню небезпечної кiлькостi статичної електрики, потрiбно вживати заходи для зменшення питомого об’єм­ного або поверхневого електричного опору матерiалiв, якi перероблюються за допомогою використання зволожуючих пристроїв або антиелектростатичних речовин.

5.3.2. Для зменшення питомого поверхневого електричного опору дiелектрикiв рекоменду­ється збiльшувати вiдносну вологiсть повiтря до 55–80 % (коли це допускається умовами виробництва). Для цього потрiбно застосовувати загальне чи мiсцеве зволоження повiтря в примiщеннi при постiйному контролi його вiдносної воло­гостi.

 

Примiтка.

Спосiб зменшення питомого поверхневого електричного опору шляхом пiдви­щення вiдносної вологостi повiтря i створення тим самим адсорбованого шару вологи на поверхнi матерiалу не ефективний у випадках, коли:

– коли матерiал, що електризується, гiд­рофобний;

– коли температура матерiалу, що електризується, вище температури навколиш­нього середовища;

– коли час руху матерiалу в зонi впливу зволожуючого повiтря менше, нiж час утворення адсорбованої вологої плiвки;

– коли температура повiтря в робочий зонi вище температури, при якiй плiвка вологи може утриматися на матерiалi.

5.3.3. Для мiсцевого збiльшення вiдносної вологостi повiтря в зонi, де вiдбувається електри­зацiя матерiалiв, рекомендується:

– подача в зону водяної пари (при цьому електро­провiднi предмети, якi знаходяться в зонi, повиннi бути заземленi);

– охолодження поверхонь, що наелектризувалися, до температури на 10° C нижче температури навколишнього середовища;

– розпилення води;

– вiльне випаровування води з великих поверхонь.

Для загального збiльшення вологостi у примiщеннi може бути використана система припливної вентиляцiї з промивкою повiтря в зрошувальнiй камерi.

5.3.4. Для зменшення питомого поверхневого електричного опору, у випадках, коли пiдвищення вiдносної вологостi навколишнього середовища неефективне, можливо додатково рекомендувати застосування антиелектростатичних речовин (Додатки 5, 6, 7).

Нанесення їх на поверхню матерiалiв, що електризуються, може здiйснюватися зануренням, просочуванням або напиленням з наступним сушiнням, обти­ранням поверхнi виробу тканиною, яка просочена антиелектростатичним розчином.

 

Примiтка.

Дiя антиелектростатичних речовин при поверхневому нанесеннi їх нетривала (до одного мiсяця) через нестiйкість до промивання розчинниками, довгочасного зберiгання та тертя.

Тривалiсть антиелектростатичної дiї можна пiд­вищити введенням до складу матерiалiв, якi перероблюються, рiзних полiмерних зв’язуючих (наприклад, полiвiнiлацетат) або застосуванням високомолекулярних антиелектростатичних засобiв з плiвкоутворюючими властивостями.

Введення антиелектростатичних речовин до складу матерiалiв, якi перероблюються, менш ефективне, проте свою дiю цi речовини зберiгають протягом кiлькох рокiв.

Введення антиелектростатичних речовин може бути здiйснене рiзними способами:

­– додаванням до мономерiв перед їх полi­мерiзацiєю;

– введенням безпосередньо в момент самої полiме­рiзацiї;

– введенням при вальцюваннi, екструзiї або змiшу­ваннi у змiшувачi.

5.3.5. Для зменшення питомого об’ємного опору дiелектричних рiдин та розчинiв полiмерiв (клеїв) може бути застосовано введення рiзних розчинених в них антиелектростатичних присадок, зокрема, солей металiв змiнної валентностi, вищих карбонових, нафтенових та синтетичних жирних кислот (див. Додатки 8, 9).

5.3.6. Введення поверхнево-активних речовин та iнших антиелектростатичних добавок та присадок допустимо тiльки в тих випадках, коли є дозвiл органiв санiтарного нагляду та застосування їх не тягне за собою порушень технiчних вимог, що ставляться до випускаємої продукцiї.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)