Різні підходи до визначення права власності та правомочностей власника

КОЛІЗІЙНІ ПИТАННЯ

ПРАВА ВЛАСНОСТІ ТА ІНШИХ РЕЧОВИХ ПРАВ

Різні підходи до визначення права власності та правомочностей власника.

Поняття та види майна і речей у міжнародному приватному праві.

Основні колізійні закони у сфері права власності та інших речових прав.

4. Міжнародно-правові питання націоналізації та експропріації майна.

5. Колізійні питання права інтелектуальної власності.

Різні підходи до визначення права власності та правомочностей власника.

Розглядаючи колізійні питання права власності у МПП нам перш за все необхідно згадати поняття даного інституту та його ознак з курсу цивільного права.

У сучасній приватно-правовій доктрині існує кілька підходів до визначень права власності.

Так, за ст. 316 чинного Ци­вільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Розглянемо як визначається право власності у зарубіжних країнах.

Класична західна правова доктрина, що втілена у законодавстві Франції визначає право власності як «право власника користуватися та розпоряджатися речами абсолютно найрізноманітнішим способом».

Аналогічне за суттю визначення міститися і в ст. 903 ЦК Німеччини: «право власності – це можливість власника розпоряджатися річчю за власною волею та можливість відсторонювати третіх осіб від будь-якого впливу на річ».

В законодавстві Італії ми знаходимо визначення згідно якого право власності є відносинами між людьми, де праву власника речі протистоїть обов'язок всіх і кожного утримуватися від дії на річ. Всі інші права на річ власністю бути не можуть.

Синтезуючи різні підходи до визначення поняття права власності можна виділити такі його елементи як:

- право володіння, що розуміється як винятковий фізичний контроль над річчю або як право виняткового використовування;

- право користування або особистого використовування речі, коли воно не включає дві подальші правомочність;

- право управління, тобто вирішувати, як і ким може бути використана річ;

- право на дохід, тобто на ті блага, які дає реалізація двох попередніх повноважень;

- право на відчуження, споживання, витрату на свій розсуд, зміну або знищення речі;

- гарантія від експропріації або право на безпеку;

- право передавати річ;

- безстроковість;

- заборона використовувати річ в шкоду іншим;

- можливість відбирання речі на сплату боргу;

- абсолютний характер, тобто існування правил, що забезпечують відновлення порушеної правомочності.

У окремих державах право власності може охоплювати лише деякі із вищезазначених елементів. Проте основними складовими елементами права власності, що є загальновизнаними є право володіння, користування та розпорядження.

Поиск по сайту: