 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ. І. Організаційний момент– 5 хв
І. Організаційний момент – 5 хв.
- перевірка присутніх;
- оголошення теми та мети занять, питання, які мають вивчатися.
ІІ. Контроль знань – 5 хв.
- перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
ІІІ. Викладення матеріалу теми – 70 хв.
Питання, які вивчатимуться:
1. Пожежні рукава, їх призначення, види, експлуатація та випробування.
2. Рукавна арматура, її призначення та влаштування.
3. Пожежні стволи, їх призначення, типи та технічні дані.
| 1. 1.1 1.2 1.3. 2. 3. | ВСТУП. Для успішного виконання бойового завдання по гасінню пожеж підрозділи пожежної охорони повинні бути в постійній бойовій готовності, оснащені різними технічними засобами – пожежними автомобілями, мотопомпами, насосами, пожежними рукавами та пожежно-технічним обладнанням. Ефективне використання пожежної техніки та пожежно-технічного обладнання, їх зберігання та працездатність залежить від того, наскільки добре особовий склад знає їх влаштування, правила експлуатації, випробовування та зберігання. Пожежні рукава являються гнучкими трубопроводами, які з’єднуються в рукавні лінії для подачі вогнегасячих засобів до місця пожежі. По своєму призначенню пожежні рукава поділяються на всмоктуючі та напірно-всмоктуючі. Всмоктуючі рукава. В якості всмоктуючих використовуються гумово-тканинні рукава обладнані металевою спіраллю, вони закінчуються м"”кими манжетами для приєднання з"є”нувальних головок. На манжеті проставляється клеймо заводу-виробника з основною технічною характеристикою рукава. Всмоктуючі рукава призначені для підводу води від вододжерела до всмоктуючого патрубка пожежного насоса. Всмоктуючі рукава діляться на дві групи: - всмоктуючі - напірно-всмоктуючі - Всмоктуючі рукава застосвують для роботи під розрідженням від відкритого вододжерела. Напірно-всмоктуючі рукава застосовують для роботи під розрідженням від відкритого вододжерела та під тиском від гідранта. Рукава цих двох груп використовуються для подачі води при температурі –35…+500 С, морозостійкі позначаються на манжеті буквою “М”, використовуються при температурі до –450С. В пожежній охороні використовуються всмоктувальні та напірно-всмоктувальні рукава довжиною 2м та 4м з внутрішнім діаметром 25, 32, 50, 65, 75, 100, 125, 150 та 200мм. Перед постановкою в бойовий розрахунок всмоктуючі рукава перевіряються на цілісність, наявність клейма заводу-виробника. На них нав’язують з’єднувальні головки і проводять випробування. На всі рукава, що пройшли випробування заводять картки, присвоюють інвентарний номер та маркірують. На пожежних автомобілях всмоктуючі рукава зберігають в пеналах, в яких повинна бути стрічка для зручності їх зняття. При експлуатації рукавів всмоктувальна лінія повинна прокладатись без різкого перегину, повинна бути герметичною. Забороняється забір води без всмоктувальної сітки, всмоктувальна сітка занурюється на глибину не менше 30см, вільний кінець вірьовки, прив’язаної до важеля зворотнього клапана сітки, закріплюється за рукав чи якусь конструкцію. Після експлуатації рукава повинні бути вимиті, висушені та перевірені на цілісність. При виявленні пошкоджень відремонтовані. Напірні рукава. Служать для подачі води та інших вогнегасячих засобів від насоса пожежного автомобіля до місця використання (пожежа, умовна пожежа та інше). Напірні рукава бувають слідуючих типів: непрогумовані (льняні, прогумовані, латексні, полімерні). Напірні рукава використовуються довжиною, як правило, 20м і внутрішнім діаметром 26, 51, 66, 77, 89, 110 та 150мм. Непрогумовані (льняні) рукава діляться на три групи міцності: - полегшені – виготовляються без кольорової просновки в одну пряжу - очисні – мають одну просновку чорного кольору -нормальні – мають одну кольорову просновку -посилені – мають дві кольорові просновки. Рукава з льону, коли по них починають подавати воду, промокають і спочатку пропускають воду, але потім тканина рукава набрякає, волокна ущільнюються і не пропускають воду. Рукава характеризуються високою термостійкістю, але схильні до гниття, мають низьку механічну мтійкість. Випускаються діаметром 26, 51, 66, 77мм. Прогумовані рукава виготовляються по основі із льняних або бавовняно-паперових волокон, по утку з пряжі луб’яних або синтетичних волокон. Діляться на три групи міцності: - підвищеної міцності - три кольорові просновки - посилені – дві кольорові просновки - нормальні – одна кольорова просновка Рукава мають менший гідравлічний опір ніж льняні, більшу міцність. Випускаються діаметром 51, 66, 77, 89, 150мм. Латексні рукава виробляють із синтетичних волокон (капрону або лавсану) просочених розчином латексу. Їх можна використовувати в різних кліматичних умовах при температурі до –400С. Маючи таку ж міцність, як прогумовані, латексні рукава більш еластичні, не потребують сушіння та легші від прогумованих в 1,5 рази. Випускаються діаметром 51, 66, 77мм. Пластмасові рукава виготовляють шляхом нанесення на чохол із синтетичних волокон полімерного покриття. Рукава характеризуються високою міцністю і не потребують сушіння. Випускаються діаметром 26, 51, 66мм. При постановці в бойовий розрахунок рукава перевіряються на цілісність, наявність ярлика. Нарізаюь довжиною 20м і нав’язують з’єднувальні головки оцинкованим дротом. Рукава випробовуються під тиском. На рукава, які пройшли випробовування заводять картки і наносять номери. Рукава встановлюють у відсіки пожежних автомобілів в скатки або гармошки на дерев’яні решітки. При прокладанні рукавних ліній необхідно слідкувати, щоб лінія не мала перегинів та заломів, не прокладалась по гострих предметах. В місцях проїзду транспорту на рукавні лінії необхідно встановлювати рукавні містки. В місцях різних перегинів лінії встановлюються під рукава рукавні коліна. Для утримання вертикальної лінії рукава закріплюють рукавними затримками за конструкції. Забороняється різко піднімати тиск в рукавній лінії. Після використання рукава миються та просушуються. Миють рукава волосяною або травяною щіткою з подачею струменів води. Забороняється для мийки рукавів використовувати металеві щітки. Сушити рукава в літній час необхідно на відкритому повітрі. В тіні. Попадання сонячних променів на рукав приводить до передчасного старіння резини. В зимовий час рукава необхідно сушити в рукавних сушилках при температрурі не вище 500С. Не можна сушити рукава на опалювальних приладах, котлах. Строки експлуатації та порядок випробовування пожежних рукавів. Строк експлуатації всмоктувальних рукавів визначається по результатах випробувань. Якщо нові рукава не пройшли випробувань на них складається акт і заводу-виробнику пред’являється рекламація. Строк експлуатації напірних рукавів для пожежних частин складає 120 годин роботи або 5 років, для рукавних баз визначається по результатах випробувань. Напірні рукава, що не пройшли випробувань передаються в учбові або господарчі підрозділи. Всмоктувальні та напірно-всмоктувальні рукава випробовуються: - нові – перед постановкою в бойовий розрахунок - після ремонту - після експлуатації в умовах високих температур або після того, коли на рукав попали шкідливі речовини (кислоти та ін.). Випробування рукавів на герметичність. Рукав треба оглянути з усіх сторін, як зверху, так і з середини! Звертається увага на протертості верхнього тканинного шару, відшарування гуми всередині, кріплення з’єднувальних головок. При огляді зсередини, рукав вкладається на рівну поверхню, з одної сторони рукава встановлюється освітлювальний прилад і рукав проглядається на світло з протилежної сторони. Випробування проводити тільки одного рукава, напірно-всмоктувальні можна два через водозбірник. Збирається схема і добре герметизується. Порядок збирання схеми: - автоцистерна – рукав – заглушка – рукав – заглушка - автоцистерна – водозабірник - рукав – заглушка З допомогою вакуумної системи автомобіля створюється розрідження 0,08 МПа при цьому падіння розрідження не повинно перевищувати 0,013 МПа за 3хв. Під час випробовувань наглядають за рукавом, чи не з’явились впадини, надриви, тощо. Після випробовувань рукав знову детально розглядається на випадок пошкоджень. Випробування напірно-всмоктувальних рукавів на гідрівлічний тиск. Рукав розглядається аналогічно. Збирається схема і добре герметизується: - автоцистерна – рукав – розгалуження. Подається вода в рукав, випускається повітря та перекривається вентиль розгалуження. Поступово піднімається тиск води в рукаві до 0,8МПа і витримується протягом 5 хв. При цьому не повинно бути розривів просочувань води, місцевих роздувань, деформації металевої спіралі. Рукава, які не пройшли випробувань списують. Випробування напірних рукавів: Рукава випробовуються: - нові – перед постановкою в бойовий розрахунок - після ремонту, нав’язки з’єднувальних головок - при експлуатації – один раз в рік - після експлуатації їх на пожежі в умовах високих температур, або коли на рукав попали шкідливі речовини (кислота, нафтопродукти та ін.) Рукава випробовуються як від насоса пожежного автомобіля, так і від іншого джерела подачі води, яке забезпечує необхідний напір. Непрогумовані рукава перед випробуванням наповнюють водою та витримують протягом 5 хв. під тиском 0,2-0,4 МПа. Порядок випробовування напірних рукавів усіх видів та груп є одинаковим. Рукава можна випробувати по черзі кожний або у вигляді рукавної лінії з декількох рукавів одного діаметру, одинакової групи міцності та одного типу. Кінець рукава, який випробовується або рукавної лінії приєднується до джерела подачі води під тиском або насоса пожежного автомобіля за допомогою перехідника, який повинен мати контрольний манометр та діафрагму з отвором 2,5-3,5мм, який дозволяє запобігти рукаву гідравлічних ударів та пульсуючих навантажень. На другий кінець рукава або лінії ставлять перекривний ствол або розгалуження. Лінія повинна бути герметичною на з’єднаннях. Після випуску повітря та заповнення рукавів водою поступово протягом 2 хв. підвищують тиск води в рукавах до границі робочого тиску і витримують протягом 2 хв. Далі тиск знижують до нуля, а потім поступово протягом 3хв. піднімають його до границі випробувального і тримають під тиском 3 хв. Величини граничних тисків для гідравлічних випробувань напірних рукавів наведені в баюлицях 4.2.1., 4.2.2., 4.2.3. Інструкції по експлуатації та ремонту пожежних рукавів від 17.01.94 р. Дані випробувань заносять в картку рукава. Рукавне обладнання. До рукавного обладнання відносяться: всмоктуюча сітка, з’єднувальні головки, розгалуження, водозбірник, ручні та лафетні стволи, рукавні затримки, рукавні містки, рукавні коліна, рукавні зажими, ключі для з’єднання. Всмоктуюча сітка призначена для захисту всмоктуючої лінії та порожнини пожежного насоса від попадання посторонніх предметів, а також для утримання стовпа рідини в лінії при короткочасній перерві подачі води або при заливці насоса водою перед пуском. Всмоктуюча сітка складається з корпуса, зворотнього клапана, важеля підняття зворотнього клапана, важеля підняття зворотнього клапана, верхня частина має штуцер для приєднання до лінії. Є чотири розміри сіток: СВ-80,СВ-100,СВ-125,СВ-150. Технічна характеристика всмоктуючих сіток Показники СВ-80 СВ-100 СВ-125 СВ-150 Умовний прохід,мм 80 100 125 150 Пропускна спроможність л/хв 800 1200 2400 6000 Зусилля для від- кривання клапана при стовпі води висотою 8м, Н 150 180 250 350 Маса, кг 2,9 4,7 6,4 8,2 З’єднувальні головки призначені для швидкого, герметичного і надійного з’єднання рукавів, а також приєднаннядо них рукавного обладнання. З’єднувальні головки є двох типів, “РОТ” та “Богданова”. На даний час, в основному, використовуються головки “Богданова”. В залежності від призначення і способу кріплення на рукава і рукавне обладнання вони бувають різних конструкцій та діаметрів. - головки рукавів (ГР) - головки муфтові та цапкові (ГМ, ГЦ) – накручуються на рукавне обладнання і водопровідну арматуру, у муфтових на кінці втулки внутрішня різьба, у цапкових – зовнішня - перехідні головки (ГП) – призначені для з’єднання напірних рукавів і рукавного обладнання різних діаметрів - головка-заглушка (ГЗ) – призначена для з’єднання з муфтовою головкою всмоктуючого та напірного патрубків пожежного насоса для закривання при непрацюючому насосі. Пожежні розгалуження – призначені для розділення потоку води, що подається по магістральній лінії на 3-4 робочих потоки, а також для регулювання потоку води в цих лініях. В залежності від числа вихідних- штуцерів та умовного діаметра вхідного штуцера розгалуження поділяються на слідуючі типи: трьохходові РТ-70, ТР-80 та чотирьохходові РЧ-150. Розгалуження всі типорозмірів мають, в основному, одинакову конструкцію і складаються з фігурного корпуса, вхідних та вихідних патрубків і запірного вентиля з тарільчатим клапаном маховичком, шпінделем та сальниковим ущільнювачем. Для переносу є ручка. Технічна характеристика пожежних розгалужень. Показники РТ-70 РТ-80 РЧ-150 Умовний прохід штуцера,мм - вхідного 70 80 150 - вихідного-центрального 70 80 80 - бокових 50 50 80 Маса, кг 5,5 6,5 15 Водозбірник ВС-125 – встановлюється на всмоктуючому штуцеру пожежного насоса. Призначений для підключення насоса за допомогою напірного та напірно-всмоктуючого рукавів до пожежної колонки гідранта, а також для забору води з відкритої водойми за допомогою гідроелеватора. Водозабірник складається з корпуса-трійника, двох вхідних з’єднувальних головок, вихідної з’єднувальної головки. В середині корпусу закріплений шарнірно тарільчатий клапан для перекривання одного вхідного патрубка при роботі насоса від гідранта на один рукав. Пожежні стволи. Пожежні стволи приєднуються на кінці напірних рукавних ліній. Вони призначені для формування та направлення компактних або розпилених струменів вогнегасячих засобів, а також для перекриття потоку при зупинці подачі його в осередок пожежі. Пожежні стволи в залежності від виду подачі вогнегасячих засобів поділяються на водяні та повітряно-піння, а в залежності від пропускної спроможності та розмірів - на ручні та лафетні. Ручні пожежні стволи в залежності від виду форми та розмірів утворюючих струменів поділяються на типи: - для отримання компактних струменів - для отримання розпилених струменів - комбіновані Влаштування ручних пожежних стволів. РС-50, РС-70 – при призначенні для подачі компактних струменів, мають однакову конструкцію, відрізняються геометричними розмірами. Складаються з з’єднувальної головки, корпуса конічної труби, в середині якого встановлений заспокоювач, змінного насадка, ременя для переносу. Зовнішня поверхня корпуса має оплітку для термоізоляції та зручності утримування ствола при роботі. РС-А, РС-Б – ручні стволи розпилювачі, призначені для подачі чи розпилення струменів води та перекриття потоку. Мають одинакову будову, відрізняються розмірами. Складаються з з’єднувальної головки, корпуса, розпилювача, пристрою для перекривання потоку води, ременя для переносу, оплітки. РСК-50 – ручний ствол комбінований, призначений для подачі, як компактних, так і розпилених струменів. Складається з з’єднувальної головки, корпуса, пробкового крана, відцентрованого розпилювача, насадки, ременя для переносу, оплітки. Технічна характеристика ручних стволів. Показники РС-50 РС-70 РСК-50 РС-А РС-Б Умовний прохід, мм 50 70 50 70 50 Робочий тиск, Атм 6 6 6 6 6 Витрата води при тиску 4 Атм, л/с 3,7 7,4 2,8-3 3,4-3,9 Дальність струменя при тиску 4 Атм,м 28 32 30 Діаметр насадки для компактного струменя, мм 13 19/22 11,4 Розпиленего 14 Площа гасіння при 0,1 л/с, м2 37 74 28 35 35 Маса, кг 1 1,85 2 2 1,8 Лафетні стволи. Лафетні стволи використовують для отримання потужних водяних та пінних струменів при гасінні великих пожеж в випадку недостатньої ефективності ручних стволів. Лафетні стволи поділяються на переносні, возимі та стаціонарні. Переносний лафетний ствол ПЛС-20П складається з прийомного корпуса, напірних патрубків, рукоятки управління стволом, фіксуючого пристрою. В прийомному корпусі є зворотній шарнірний клапан, який дозволяє приєднувати та заміняти рукавні лінії до напірного патрубка без зупинки роботи ствола. Всередині корпуса труби ствола встановлений чотирьохлопастий заспокоювач. Поворотний механізм ствола ущільнений резиновими манжетами. Повітряно-пінна насадка використовується для подачі піни, встановлюється на корпусі труби замість водяного насадка. При роботі ствол встановлюється на опору. Технічна характеристика лафетного ствола ПЛС-20п. Діаметр насадка, мм 22 28 32 Робочий тиск, Атм 6 6 6 Витрата води, л/с 19 23 30 Витрата піни, м3/хв 12 Дальність струменя,м - води 61 67 68 - піни 32 Маса, кг 27 27 27 При гасінні пожеж та здійсненні захисних дій приміняють турбінні та щілинні розпилювачі. Насадки-розпилювачі НРТ-5, НРТ-10, РВ-12 встановлють на ручні стволи РС-70 замість стандартного сприску. Насадку-розпилювач НРТ-20 встановлюють на лафетні стволи. Показники НРТ-5 НРТ-10 НРТ-20 РВ-12 Витрата води, л/с 5 10 20 12 Дальність струменя, м 20 25 35 8 Маса, кг 0,8 0,8 0,8 1,3 | Дати під запис. Дати під запис. Дати під запис. Дати під запис. Дати під запис Дати під запис Дати під запис |
4. Закріплення вивченого – 5 хв.
- Види та призначення пожежних рукавів.
- Випробування пожежних рукавів.
- Характеристика рукавної арматури.
- Типи пожежних стволів. Їх призначення.
5. Підведення підсумків – 5хв.
- Вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги.
- Оголосити оцінки.
- Відповісти на запитання.
План – конспект підготував:
Заступник начальника СДПЧ-20
капітан вс.служби В.М. Бондаренко.
Поиск по сайту: