Поняття та ознаки патентного права

ПРАВО ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ (патент)

1. Поняття та ознаки патентного права

2. Поняття та умови правової охорони об'єктів патентного права

3. Суб'єкти патентного права

4. Порядок набуття (оформлення) патентних прав

5. Права та обов'язки патентоволодільця

6. Дострокове припинення чинності та визнання недійсними прав інтелектуальної власності на об'єкти патентного права

7. Поняття та сутність правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг

Поняття та ознаки патентного права

Сьогодні патентне право стає одним з ефективних механіз­мів регулювання соціальної, економічної, науково-технічної, інноваційної та ринкової політики світової спільноти. Па­тентне право є одним із важливих та найскладніших інститу­тів права інтелектуальної власності. Необхідно звернути увагу на співвідношення патентного права з правом промислової власності. Право промислової власності охоплює ширше коло об'єктів, аніж патентне право, зокрема правові засоби індивіду­алізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг. Отже, патентне право є складовою права промислової власності.

Об'єктами відносин, що регулюють норми патентного права, є результати науково-технічної та художньо-конструкторської творчості, тобто нематеріальні блага, що є продуктами творчої праці. При цьому перелік таких нематеріальних благ не є ви­черпним. Науково-технічний прогрес та становлення іннова­ційної економіки викликали появу таких особливих об'єктів, як біотехнології, нанотехнології, генна інженерія та ін.

Патентне право в об'єктивному значенні — це інститут права інтелектуальної власності, який становить систему правових норм, що регулюють майнові та особисті немайнові відносини, що виникають у зв'язку з визнанням авторства та охороною винаходів, корисних моделей та промислових зразків, встановлюючи особливий режим використання, мате­ріального та морального стимулювання, а також захист прав їх авторів та патентоволодільців.

Патентне право в суб'єктивному значенні — це майнові та особисті немайнові права конкретного суб'єкта, пов'язані з пев­ним винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком.

Таким чином, патентне право є самостійним інститутом права інтелектуальної власності, що має певні суттєві особли­вості, які не є характерними для інших інститутів права інтеектуальної власності. Основною функцією патентного права є охорона технічних та художньо-конструкторських рішень. Предмет патентного права — це врегульована ним сукупність майнових та особистих немайнових відносин, пов'язаних зі створенням та використанням винаходів, корисних моделей та промислових зразків.

Об'єктами патентного права є результати науково-технічної творчості та художнього конструювання — винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Охорона об'єктів патентного пра­ва передбачає формалізацію в законі їх ознак, дотримання спе­ціального порядку визначення пріоритету, перевірку новизни та встановлення особливого режиму їх використання. В основу правової охорони вказаних об'єктів покладено те, що виник­нення права інтелектуальної власності на них пов'язується з одержанням охоронного документа, яким засвідчуються права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки — патенту. Право на патент передбачає юридичне забезпечену мож­ливість суб'єкта звернутися до компетентного державного органу з вимогою видати патент на створений винахід, корисну модель, промисловий зразок. Відносини, що виникають між особою, яка подала заявку про видачу патенту, та компетент­ним державним органом при здійсненні права на патент, мають публічно-правовий характер. Право з патенту розкривається через сукупність особистих немайнових та майнових прав на винахід, корисну модель і промисловий зразок, які виплива­ють із патенту як охоронного документа. Саме ці права є при­ватними за своєю природою.

Патентне право як інститут права інтелектуальної влас­ності має низку особливостей, а саме: а) об'єктами патентного права є результати науково-технічної творчості та художнього конструювання; б) для патентного права характерним є чіткий перелік об'єктів, правова охорона яким може бути надана лише за умови їх відповідності передбаченим законом вимо­гам; в) для виникнення прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, крім створення цих об'єктів, необхідне також одержання охоронного документа — патенту, який ви­дає компетентний державний орган за результатами проведеної експертизи.

Своєрідність технічних та художньо-конструкторських рі­шень та їх відмінність від інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, що підлягають правовій охороні, накладає відбиток не лише на окремі правові норми, що опосередковують відносини, які складаються з цього приводу, а й на ті відправні засади, які покладені в основу патентно-правової охорони. Важливість цих базових положень, які називаються принци­пами патентно-правової охорони, полягає в тому, що в силу

спільності правових ідей, що містяться в них, вибудовується, розвивається та вдосконалюється вся система патентного за­конодавства.

Принципи патентного права — це основоположні ідеї, що пронизують усю систему патентно-правових норм, і є під­ґрунтям для її подальшого розвитку. Основними принципами патентного права є такі: 1) визнання за патентоволодільцем виключного права на використання запатентованого об'єкта; 2) дотримання розумного балансу індивідуальних інтересів патентоволодільців і публічних інтересів суспільства; 3) на­дання правової охорони лише тим об'єктам, які в установле­ному законом порядку визнані патентоздатними; 4) надання правової охорони в обсязі, визначеному формулою поданої заявки; 5) наділення авторів запатентованих об'єктів Особис­тими немайновими, а в деяких випадках і майновими правами незалежно від того, чи є вони патентоволодільцями.

Джерела патентного права — це нормативно-правові акти органів державної влади, які містять правові норми, що регу­люють відносини, пов'язані зі створенням та використанням винаходів, корисних моделей та промислових зразків. Дже­релами патентного права є закони, підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори у сфері охорони прав про­мислової власності, а також судова практика та правові звичаї.

Основними джерелами патентного права України є:

1) Конституція України;

2) Цивільний кодекс України;

3) Господарський кодекс України;

4) спеціальні закони: Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», Закон У країни «Про охорону прав на промислові зразки»;

5) підзаконні нормативно-правові акти: Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелекту­альної власності, затверджений Постановою Кабінету Міні­стрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716; Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 р. № 22; Правила складання і подання заявки на промисловий зразок, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2002 р. № 110 тощо;

6) основні міжнародні договори у сфері патентного права, в яких бере участь Україна, зокрема: Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 р., Договір про патентну кооперацію (РСТ) 1970 р., Будапештський договір про між­народне визнання депонування мікроорганізмів з метою па­тентної процедури 1977 р., Договір про патентне право 2000 р.

Поиск по сайту: