|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Принципи обліку та принципи організації обліку
Цілісність. Дозволяє розглянути систему бухгалтерського обліку, якість функціонування якої не зводиться до позитивів функціонування будь-якої з окремих її складових. Усебічність. Передбачає врахування всіх внутрішніх зв’язків і відносин системи, усіх чинників, що мають вплив на її раціональне функціонування. Принцип субординації передбачає необхідність побудови ієрархії елементів та відносин за чітко визначеними критеріями (мобільність, адекватність тощо). Динамічність. Зобов’язує враховувати, що всі складові системи бухгалтерського обліку слід розглядати не як постійні, а як такі, що змінюються під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Адаптивність. Передбачає пристосування організаційної побудови бухгалтерського обліку до окремих умов, визначених на мікро- чи макрочинниками. Ритмічність. Рівномірне надходження даних та продукування вихідної облікової інформації. Паралелізм. Обов’язкова наявність систем (підсистем) бухгалтерського обліку в усіх самостійних структурних підрозділах. Пропорційність. Оптимальне співвідношення між різними елементами організації обліку з метою раціональної збалансованості.
Окрім перелічених передумов раціональної організації обліку, необхідно виділити високу кваліфікацію та ділові якості головного бухгалтера, адже організація обліку на підприємстві — це його прямий обов'язок і тому прерогатива в організації облікового процесу, його організаційному забезпеченні, організації праці виконавців належить саме йому. Висока організаційна культура головного бухгалтера передбачає, що він повинен знати й уміти моделювати структуру апарату бухгалтерії і технологію обліково-аналітичного процесу, добирати і розставляти кадри облікового апарату, розподіляти функції, права і відповідальність між працівниками довіреного йому підрозділу, раціонально організовувати свою працю та працю підлеглих, ефективно контролювати виконання завдань, уміло вивчати і впроваджувати передовий досвід організаційної роботи. Економічна культура головного бухгалтера полягає в оволодінні теоретичними знаннями в галузі економічних наук і практичному їх застосуванні. Правова культура головного бухгалтера — це рівень його знань з основ законодавства, уміння застосовувати правові норми у практичній діяльності під час вирішення економічних та інших завдань. Економіко-математична культура передбачає певний рівень знань щодо застосування економіко-математичних методів підчас вирішення облікових завдань. Планова культура головного бухгалтера відображає обсяг знань у галузі теорії і практики планування та регулювання облікових робіт, застосування графічних методів побудови облікового процесу. Головний бухгалтер повинен знати основи організації колективу, формування здорового морально-психологічного клімату в ньому, виховання підлеглих, запобігання можливим конфліктам у колективі. Елементами морально-психологічної культури є особистий приклад, уміле керівництво підлеглими, здійснення організаторських і виховних функцій.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |